Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1350/25
Провадження № 2 /945/1349/25
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Універсальна Товарна Біржа «Ріко-Альянс», приватний нотаріус МРНО Миколаївської області Лактіонова Світлана Анатоліївна, про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
25 червня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) через свого представника - адвоката Душаченко Ірину Сергіївну звернулися до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - відповідачі), треті особи: Універсальна Товарна Біржа «Ріко-Альянс», приватний нотаріус МРНО Миколаївської області Лактіонова Світлана Анатоліївна, про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просили визнати договір № 5-63 купівлі-продажу нерухомого майна на біржі «РіКо-Альянс» квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсним, а також визнати право власності на частини за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2025 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.
Перевіривши матеріали справи, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позивачами при зверненні до суду з позовною заявою заявлено дві вимоги: одна вимога немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3 028,00 гривень.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі: 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1211,20 гривень; майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 гривень та не більше 15 140,00 гривень.
У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Оскільки, представником позивачів заявлено дві вимоги: одна вимога майнового характеру та одна вимога немайнового характеру, то сума судового збору повинна становити: 1 211,20 гривень + 1 211,20 гривень = 2 422,40 гривень, а всього - 4 844,80 гривень.
Як вбачається з квитанцій № 2.194007649.1 та № 1.1939986151.1 від 25.06.2025 року, що містяться в матеріалах справи, представником позивачів - адвокатом Душаченко Іриною Сергіївною було сплачено судовий збір у сумі 3 634,20 гривень за подання позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Універсальна Товарна Біржа «Ріко-Альянс», приватний нотаріус МРНО Миколаївської області Лактіонова Світлана Анатоліївна, про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Отже, представником позивачів до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, представнику позивачів необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.
Відповідно до п. 5, 6, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві вказано, що позовна вимога про визнання права власності заявлена внаслідок відсутності оригіналу договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.06.2001 № 5-63, укладеного на біржі «РіКо-Альянс».
Однак, жодних доказів того, що позивачі або їх представник звертались до Універсальної Товарної Біржі «Ріко-Альянс» з метою отримання дубліката вказаного документа і їм було відмовлено, матеріали справи не містять.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно - правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Також слід звернути увагу, що до матеріалів позовної заяви долучено копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 179/02-31 від 03.06.2025 року на ім'я одного з позивачів, а саме: ОСОБА_2 .
При цьому, позивачами, їх представником на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), не надано суду постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відносно ОСОБА_1 .
Не надання доказів того, що Універсальна Товарна Біржа «Ріко-Альянс» не має оригіналу договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.06.2001 № 5-63, укладеного на біржі «РіКо-Альянс», може свідчити про відсутність спору та передчасне звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Суд звертає увагу представника позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.
Слід звернути увагу на те, що у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження № 61-40053св18) Верховний Суд зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта, тобто суд не може зобов'язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 01 березня 2021 року в справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19) та від 07 грудня 2022 року в справі № 205/2974/21 (провадження № 61-7576св22).
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Також, разом з позовною заявою представником позивачів подано клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Представник позивача просить суд витребувати у приватного нотаріуса копію спадкової справи, а в КП ММБТІ матеріали інвентарної справи квартири АДРЕСА_1 .
При цьому, в клопотанні та в позовній заяві не зазначені вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачам строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Універсальна Товарна Біржа «Ріко-Альянс», приватний нотаріус МРНО Миколаївської області Лактіонова Світлана Анатоліївна, про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачам десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Судовий збір, у разі його сплати, позивачам необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів - Миколаїв.ГУК/Миколаївськ.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA868999980313151206000014230; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Документ, що підтверджує сплату судового збору, необхідно подати до суду.
Роз'яснити, що якщо позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу. Водночас повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачам та їх представнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Павленко