Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1422/25
Провадження № 3/945/576/25
07 липня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
03 липня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376857 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2025 року справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376857, складеного 30 червня 2025 року інспектором СРПП ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Кравцем О.О., 30 червня 2025 року о 10:09:33 в с. Зарічне, а/д Т1507 «Миколаїв-Парутине-Очаків», 7 км, мобільний блокпост «Зарічне», громадянин ОСОБА_1 керував т/з ГАЗ 3221 3, н/з НОМЕР_2 , без посвідчення водія, тобто будучи позбавленим у праві керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, згідно постанови серії ЕНА № 4662231 від 05.05.2025 року був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання, призначене до судового розгляду на 07 липня 2025 року об 11 годин 30 хвилин особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив; при цьому, разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376857 від 30.06.2025 року до суду подано заяву останнього, датовану 30.06.2025 року та підписану особисто ним, про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що з протоколом повністю згоден (а. с. 3).
Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на номер телефону, вказаного ОСОБА_1 у заяві на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою sms-повідомлення (а. с. 9); відповідно до довідки про доставку SMS, повідомлення доставлено одержувачу ОСОБА_1 03.07.2025 року о 12:13:33 (а. с. 14).
Одночасно, про слухання справи ОСОБА_1 повідомлявся телефонограмою за номером телефону, вказаного у протоколі та у пояснені, долученому до протоколу; відповідно до телефонограми секретаря судового засідання від 03.07.2025 року, останній повідомив, що з протоколом про адміністративне правопорушення згоден, вину визнає, заяву, що міститься в матеріалах справи підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити без його участі (а. с. 13).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання 30.06.2025 року відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376857 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та слухання справи в Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП ,обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху, вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.10. Правил дорожнього руху передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до підпункту а, пункту 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Приписами ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті , тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Отже, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться в:
протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376857 від 30.06.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував т/з ГАЗ 3221 3, н/з НОМЕР_2 , без посвідчення водія, тобто будучи позбавленим права керування т/з, повторно протягом року; протокол містить відмітку про роз'яснення положень ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, особі повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Миколаївському районному суді; підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень; при цьому, як вбачається з тексту протоколу, ставлячи свій підпис, водій погодився з тим, що зі змістом протоколу він ознайомлений, копію протоколу отримав, внесенні про нього дані - правильні; відповідно до протоколу тимчасово вилучені документи - не вилучались (а. с. 1);
поясненні ОСОБА_1 від 30.06.2025 року, з якого слідує, що 30.06.2025 року останній керував т/з ГАЗ 32213 3, н/з НОМЕР_2 , по а/д Т1507, 7 км, не пристебнутий ременем безпеки, не маючи на т/з полісу, та без посвідчення водія, так як ніколи його не отримував; повідомив, що раніше вже був притягнутий до адміністративної відповідальності, з порушенням згоден (а. с. 2);
копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5103833 від 30.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на останнього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень (а. с. 4);
формі витягу з Адмінпрактики (3025125786246729), відповідно до якої 05.05.2025 року ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області винесено постанову серії ЕНА № 4662231 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за керування т/з особою, позбавленою права керування таким т/з постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.10.2024 року строк на 5 років та 22.05.2025 року за № 87371-2025 направлено до Заводського відділу ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) для виконання в частинні стягнення штрафу в розмірі 20 400 грн (а. с. 8).
Крім того, до матеріалів адміністративної справи долучено копію посвідчення про прописку до призовної дільниці № 127-93-7-В/04 на ім'я ОСОБА_1 , 2004 року народження (а. с. 5), копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції Україна від 15.03.2007 року (а. с. 6), копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , відповідно до якого т/з марки ГАЗ, моделі 3221 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий вантажопасажирський-В, білого кольору, 1999 року випуску, належить ОСОБА_2 (а. с. 7).
За такого, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, був позбавлений права керування транспортними засобами.
Суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету покарання.
Це випливає з висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, з якого вбачається, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами.
Що стосується питання про додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами), адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376857 від 30.06.2025 року, а саме графи 6. «Транспортний засіб (марка, модель, номерний знак, належність)» (а. с. 1), та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником т/з марки ГАЗ, моделі 3221 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий вантажопасажирський-В, білого кольору, 1999 року випуску, є ОСОБА_2 (а. с. 7).
За таких обставин, суд вважає за неможливе не застосовувати до останнього додаткове стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, а саме т/з ГАЗ, моделі 3221 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий вантажопасажирський-В, білого кольору, 1999 року випуску.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при обранні виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не вбачається.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення нових правопорушень, слід застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу,
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ст. ст. 221, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/Микол.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок в дохід держави.
Судовий збір необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Документ про сплату штрафу слід подати до суду.
Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя І.В. Павленко