Справа № 489/3481/25
Номер провадження 3/489/1176/25
Постанова
Іменем України
07 липня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Костюченко Г.С., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, згідно з протоколом проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше постановою ЕНА №4453776 від 08.04.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 316587 від 01.05.2025, 30.04.2025 о 23:55 год. в м. Миколаєві, Інгульський р-н, вул. Залізнична, 80/1, водій ОСОБА_1 , в порушення п. 2.1"а" ПДР України, керував транспортним засобом керував т/з ВАЗ н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно телефонограмою за номером телефону, який вказано в протоколі.
До початку судового засідання до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторони зобов'язані цікавитися справами, учасниками яких вони є. Зокрема, у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За такого суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; копію постанови серії ЕНА №4453776 від 08.04.2025; копію постанови Херсонського міського суду від 23.05.2024; довідки УПП в Миколаївській області; переглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського), суддя приходить до наступних висновків.
Згідно довідки, яка долучена до протоколу, ОСОБА_1 отримував посвідчення на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 від 08.02.2007 року. Також вказано, що згідно постанови серії ЕНА №4453776 від 08.04.2025 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд враховує, що ч.5 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частини 2-4 ст.126 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом ;
- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень п.1.10 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже для наявності в діях особи складу правопорушення, що передбачений ч.5 ст.126 КУпАП, поліцією має бути доведено факт керування особою транспортним засобом, відсутність у такої особи посвідчення водія або обмеження чи позбавлення особи права керувати транспортним засобом на момент керування т/з; повторність правопорушення, а саме вчинення особою дій, що передбачені ч.2-ч.4 ст.126 КУпАП.
В даному провадженні поліція поза розумним сумнівом не довела того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи:
9)застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Тоді як факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зупинку транспортного засобу на відеозаписі долученому до матеріалів справи не вбачається.
Ч..1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, що передбачені п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність складу правопорушення, оскільки надані суду докази поза розумним сумнівом не доводять наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення, що передбачена ч.5 ст.126 КУпАП, а саме факту керування ним авто.
Відповідно до ст.7КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення.
В ході судового розгляду було встановлено, що досліджені матеріали справи не містять прямих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був при цьому зупинений поліцією та саме у зв'язку із чим, а тому всі сумніви слід тлумачити на його користь, тому на підставі положень ст.247КУпАП провадження у справі відносно нього слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.5 ст.126, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти діб з дня її винесення.
Суддя: Г.С. Костюченко