441/3007/24
2-др/441/14/25
03.07.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яворської Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Цап І.М.,
представника відповідача Ручки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Городок Львівської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Неофіти Д.Б. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» про захист прав споживачів,
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 09.04.2025 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення оплати за товар і моральної шкоди - задоволено частково.
23.06.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Неофіти Д.Б. про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача понесені позивачем витрати за надання правничої допомоги в розмірі 8000 грн.
Заявник в судове засідання не явився.
Представник відповідача адвокат Ручка О.А. подав заперечення у якому просив залишити без задоволення заяву посилаючись на ст.270 ч.1 ЦПК України та ч.8 ст. 141 ЦПК України. В судовому засіданні підтримав мотиви заперечення.
Вивчивши матеріали провадження, заслухавши представника відповідача, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 09.04.2025 позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення оплати за товар і моральної шкоди - задоволено частково.
Представником позивача адвокатом Неофіта Д.Б. 23.06.2025 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 8000 грн. (а.с.96).
У відповідності до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.
Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).
Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.
При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Рішення суду ухвалено 09.04.2025, в судовому засіданні був присутнім позивач, розгляд справи проводився за правилами загального позовного провадження, позивач у судовому засіданні не заявляв про витрати за надання правничої допомоги, заяв у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України ним до суду не надіслано. Заяву про ухвалення додаткового рішення представником було подано 23.06.2025, таким чином стороною позивача був пропущений строк для звернення з заявою про додаткове рішення. Крім того, у своїй заяві представник позивача не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску.
До закінчення розгляду справи та відповідно протягом встановленого строку, позивачем не було надано підтвердження витрат на професійну правничу допомогу що свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів.
Таким чином, враховуючи викладене, в задоволенні заяви представника позивача адвоката Неофіти Д.Б. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест» про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення оплати за товар і моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 133,135,137,141,258-261, 270 ЦПК України, суд,-
Відмовити представнику позивача адвокату Неофіті Дмитру Богдановичу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Повний текст ухвали складено 04.07.2025.
Суддя: Яворська Н.І.