Справа № 461/2691/25
Провадження № 1-кс/461/4202/25
Іменем України
03.07.2025 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке 30.06.2025 було вилучене в ході проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «iPhone 6s Plus» з імеі: НОМЕР_1 , з стартовим пакетом з номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .
Слідчий обґрунтовує своє клопотання тим, що 30.06.2025 проведено обшук у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 6s Plus» з імеі: НОМЕР_1 , з стартовим пакетом з номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 . Постановою слідчого від 01.07.2025 вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Відтак, з метою збереження речових доказів, слідчий просить клопотання задоволити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, однак у клопотанні просили проводити розгляд справи без їх участі.
Власниквилученого майна в судове засідання не викликалася, оскільки в матеріалах клопотання відсутній її контактний номер телефону. Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості у двохденний строк викликати у судове засідання власника майна.
На підставі ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Частиною третьою ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000108 від 12.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у змові із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам чинного законодавства, організували схему незаконного переправлення осіб чоловічої статі призивного віку через державний кордон України, а саме до Республіки Польща, шляхом їх приховування в конструктивних особливостях транспортного засобу типу мікроавтобус, чим забезпечують повне ухилення від проходження прикордонного та митного контролів. Своїми діяннями вищевказані особи усувають наявні перешкоди щодо виїзду за кордон осіб призовного віку в умовах дії на території України особливого правового режиму «Воєнний стан».
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.04.2025 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 організували незаконне переправлення через державний кордон України (МПП «Шегині») з корисливих мотивів наступних осіб: ОСОБА_8 - 2003 року народження, ОСОБА_9 - 1997 року народження та ОСОБА_10 - 1997 року народження, приховавши їх у спеціально облаштованому сховищі в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_3 .
04.04.2025 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2025 проведено обшук у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 6s Plus» з імеі: НОМЕР_1 , з стартовим пакетом з номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 01.07.2025 мобільний телефон марки «iPhone 6s Plus» з імеі: НОМЕР_1 , з стартовим пакетом з номером НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчим доведено, що вилучений мобільний телефон може мати доказове значення у даному кримінальному провадженні, містить інформацію про обставини його вчинення та причетних осіб. Слідчий довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задоволити.
В рамках кримінального провадження №42025142410000108 від 12.03.2025 накласти арешт на майно, яке 30.06.2025 було вилучене в ході проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «iPhone 6s Plus» з імеі: НОМЕР_1 , з стартовим пакетом з номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1