про застосування запобіжного заходу
у виді тримання під вартою
Єдиний унікальний номер №943/1198/25
Провадження №1-кп/943/147/2025
07 липня 2025 року
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши клопотання прокурора Буського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Буськ про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ,
В провадженні Буського районного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141210000222 від 11.05.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просить суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Вказане свідчить про те, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду та продовжувати займатися злочинною діяльністю, вчиняти інші кримінальні правопорушення, чинити тиск на потерпілого та свідків. Застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак слід обрати обвинуваченому даний запобіжний захід терміном 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечили проти задоволення заявленого прокурором клопотання, просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з визначенням розміру застави.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Суд вважає, що прокурором в підготовчому судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушеня у стані алкогольного сп'яніння, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження іншій людині, що кваліфікується як особливо тяжкий злочин, існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З врахуванням наведеного та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкості інкримінованих йому діянь, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задоволити, застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, без права внесення застави.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 314, 331 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербляни Буського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ "Львівська установа виконання покарань №19, без права внесення застави.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , - відмовити.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 07 липня 2025 року до 04 вересня 2025 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 та скерувати для відома та виконання уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1