07.07.2025
ЄУН 337/1424/25
1-кп/337/307/2025
07 липня 2025 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 25.02.2025 за № 22025080000000323 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, розлученого, має вищу технічну освіту, працевлаштованого - налаштувальник радіотехнічних приладів ТОВ «Еврика плюс», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою, щодо якої згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 436-2 КК України,
В провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 13.02.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.04.2025, без визначення розміру застави.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 29 травня 2025 року включно.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 24 липня 2025 року включно.
В судовому засіданні прокурор подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу, вказуючи на те, що на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.
Також, обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду заяву про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не зазначаючи який саме більш м'який запобіжний захід просить йому обрати. Своє клопотання обвинувачений обґрунтовує тим, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтоване, всі ризики є лише формальними, переховуватись від органів прокуратури та суду обвинувачений ОСОБА_5 не має наміру, виїхати за кордон він не зможе, бо здав паспорт у відповідні органи, паспорт громадянина України у нього вилучений, щодо ризику про спотворення, знищення, приховування доказів зазначає, що всі докази були зібрані на стадії досудового розслідування і він не має наміру їх знищувати. Також обвинувачений зазначив, що він має інвалідність та хронічну хворобу серця, потребує постійного медичного контролю тиску, пульсу, кардіограми, рівню глюкози в крові, потрібні спеціальні медичні препарати, тощо, що в свою чергу погано забезпечується в умовах тримання обвинуваченого в СІЗО.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання сторони обвинувачення про продовження тримання під вартою, проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу, проти задоволення клопотання прокурора заперечували.
Захисник ОСОБА_4 зазначив, що клопотання прокурора є шаблонним, ризики вже зменшились до теоретичного рівня, крім того обвинувачений бажає розібратися в справі та зацікавлений в її розгляді, на докази вплинути вже не може, ризик нових злочинів відсутній, бо обвинувачений притягується до відповідальності вперше. Просив обвинуваченого під вартою не тримати, запобіжний засіб не обирати взагалі.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника, зазначив, що всі ризики, зазначені прокурором є безпідставними, можливості втечі, а також спотворення, знищення, приховування доказової інформації, він не має, має сталі соціальні зв'язки із колишньою дружиною та братом, та зацікавлений у розгляді справи.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є доцільним, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу суд керувався положеннями ст. 331 КПК України, відповідно до ч. 1, 3 якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, (злочини, передбачені ст. 114-2, ст. 436-2 КК України, внесені до особливої частини КК України 03.03.2022, зі змінами від 28.08.2022, тобто після повномасштабного вторгнення російської федерації).
Так підставою для продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є наявність беззаперечних ризиків, передбачених п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
- переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 є проросійськи налаштованою особою, який відкрито підтримує агресивну політику російської федерації, а також маючи дочку, яка проживає на території держави-агресора російської федерації у м. Калуга, рф, тому будучи на більш м'якому запобіжному заході, розуміючи наслідки вчинених ним злочинів, вживатиме усіх заходів з метою ухилення від органу досудового розслідування шляхом перетину державного кордону, будучи інвалідом ІІІ групи та виключеним з військового обліку, при цьому маючи паспорт громадянина України для виїзду за закордон. Також, слід приймати до уваги, що ОСОБА_5 відкрито підтримує агресивну політику російської федерації зазначене вочевидь свідчить про наявність обґрунтованого ризику, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним тяжкі злочини. Окрім цього, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінці «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: публікацій, коментарів, особистих листувань в забороненій соціальній мережі «Вконтакте» оскільки доступ до вказаного месенджеру може здійснюватися з будь-якого місця та мобільного пристрою, у зв'язку із чим обрання менш суворого запобіжного заходу надасть ОСОБА_5 можливість спотворити або знищити сліди вчинення кримінальних правопорушень;
- продовжити вчиняти інкриміноване йому кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування вважає, що існують ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи з обраним щодо нього іншим запобіжним заходом, може продовжити виготовляти та поширювати матеріали, у яких містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
При вирішенні зазначеного клопотання суд бере до уваги в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України:
- ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за якими передбачено покарання у вигляді позбавленням волі до восьми років, яка наразі підтверджується відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 84 КПК України;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджають останньому перебувати під вартою;
- обвинувачений розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто не має сталих соціальних зв'язків.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На підставі вищенаведеного, клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу є безпідставним, недоведеним та спростовуються вищевикладеними обставинами, і не підлягає задоволенню.
Суд вважає, що ступені ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту без визначення розміру застави, на даному етапі провадження не зменшились.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 392, 615 КПК України, суд
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 04 вересня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Суддя ОСОБА_1