1Справа № 335/6287/25 3/335/1735/2025
07 липня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді: Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., прокурора Мордовченко К.А., особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_1 розглянувши матеріал, який надійшов з УСР в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, уродженки м. Запоріжжя, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 будучи головним спеціалістом департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, порушила правила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «Щорічна» за 2024 рік.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, визнала .
Прокурор, вважаючи, що вина ОСОБА_1 у скоєнні нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП доведена, просила, беручи до уваги особу правопорушника, притягнути її до відповідальності.
Заслухавши учасників справи, дослідивши в сукупності всі докази, які мають значення для правильного вирішення даної справи, суд дійшов висновку що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з п.п. «в», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1.1. Положення про департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 року №71 - Департамент соціального захисту населення (ДСЗН) Запорізької міської ради є виконавчим органом Запорізької міської ради, що утворюється Запорізькою міською радою, підзвітний і підконтрольний Запорізькій міській раді.
Цим же рішенням, управління соціального захисту населення було перейменовано в Департамент соціального захисту населення.
Відповідно до розпорядження Запорізького міського голови від 17.05.2016 року №1199 к/тр - ОСОБА_1 з 25.05.2016 року призначено на посаду головного спеціаліста відділу державних соціальних програм управління соціального захисту населення Запорізької міської ради із присвоєнням їй 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування.
Отже, враховуючи вищевикладене встановлено, що ОСОБА_1 з 25.05.2016 року працюючи на посаді головного спеціаліста УСЗН Запорізької міської ради мала статус посадової особи місцевого самоврядування, та відповідно на неї поширювались вимоги Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до попередження про встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції» обмеження під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження, ОСОБА_1 була попереджена з вимогами законодавства, про що свідчить її особистий підпис від 30.03.2016 року.
Відповідно до розпорядження Запорізького міського голови від 07.04.2023 року №772 к/тр «Про переведення ОСОБА_2 » ОСОБА_1 було переведено з 10.04.2023 року з посади головного спеціаліста відділу державних соціальних програм ДСЗН ЗМР на рівнозначну вакантну посаду головного спеціаліста відділу надання адресної допомоги управління місцевих соціальних програм ДСЗН ЗМР. ОСОБА_1 має 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Відповідно до розпорядження Запорізького міського голови від 30.07.2024 року №1600 к/тр - ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з посади головного спеціаліста відділу надання адресної допомоги управління місцевих соціальних програм ДСЗН Запорізької міської ради з 02.08.2024 року.
Втративши статус посадової особи місцевого самоврядування, у ОСОБА_1 виник обов'язок, в строк до 01.04.2025 року, подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено.
Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 08.11.2023 № 252/23 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за № 1965/41021) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).
1. Декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.
Декларація подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами.
2. Суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: 1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
На виконання вище зазначених вимог у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2024 рік в строк до 01.04.2025 року. Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Враховуючи вищевикладене, декларації які подані в 00 годин 00 хвилин, тобто 01.04.2025 та пізніше, вважаються такими які подані з порушенням вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до інформації, яка міститься в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщеного за посиланням public.nazk.gov.ua встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію за формою «щорічна» за 2024 рік. 06.04.2025 об 15 годинні 11 хвилині, що відповідно є порушенням вимог Закону.
Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_1 зазначали, що їй не було відомо про необхідність подати декларацію за типом «щорічна» за 2024 рік в строк до 01.04.2025 року. Після 01.04.2025 року на електронній пошті, побачила лист НАЗК щодо необхідності подання декларації, та виконала зазначену у листі вимогу.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, її вина підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №257, від 23.06.2025 року; листом ДСЗН від 05.06.2025 №01.01.-09/3333 з додатками; витягом з ЄДРД НАЗК за критерієм пошуку « ОСОБА_1 »; листом ЗМР від 04.06.2025 №13324/03.3-20/02 з додатком; повідомленням НАЗК від 06.05.2025 №78175/0/06-25; повідомленням ДСЗН ЗМР про складення протоколу.
Разом з цим, з письмових пояснень ОСОБА_1 , долучених до матеріалів справи вбачається, що мети щодо несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не мала, дана ситуація трапилась у зв'язку з необізнаністю, оскільки ОСОБА_1 вважала, що у разі подання декларації «При звільненні» подавати ще одну декларацію не потрібно. Але коли вона дізналась через повідомлення від ЕАЗК про необхідність подання декларації, час для своєчасного подання вже сплинув, та відповідно декларація була подана 06.04.2025 року.
Отже, ОСОБА_1 було відомо, що вона є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, вона була обізнана з вимогами Закону, а тому була зобов'язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у визначені Законом строки.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи міру адміністративного стягнення, суд, враховуючи особу ОСОБА_1 яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, її характеристику, та з огляду на характер скоєного нею правопорушення, вважає за необхідне накласти на неї, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок, яке буде достатнім для її виправлення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, зі ОСОБА_1 , на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ч. 1 ст. 172-6, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Новасардова