Справа № 645/2432/25
Провадження № 2/645/1743/25
07 липня 2025 р. м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про необхідність її передачі за підсудністю до іншого суду, виходячи з наступного.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Розкриття змісту термінів і положень Конвенції та протоколів до неї міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини та їх використання під час розгляду конкретної справи є необхідним як наступна практика застосування міжнародного договору.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Частиною першою статі 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності. Територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції (ст. ст. 26-30 ЦПК України).
З метою недопущення порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду даної справи, ухвалою суду від 28.04.2025 року з Міністерства соціальної політики України витребувано інформацію стосовно місця перебування/реєстрації як ВПО ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Однак, витребувана інформація до суду не надійшла.
Ухвалою суду від 03.06.2025, повторно зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати суду не пізніше п'яти днів з дня отримання ухвали суду інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
07.07.2025 року на виконання ухвали суду від 03.06.2025 з Міністерства соціальної політики України надійшла інформація, з якої вбачається, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 30.06.2025, ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб та з 16.03.2022 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
У своєму роз'ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Таким чином, фактичне місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним передати цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Керуючись ст. ст. 28, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,
постановив:
Цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- передати на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ( вул. Загорська, 53, м. Ужгород, 88000).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Спесивцев