Справа № 642/2899/24
Провадження № 6/642/80/25
Іменем України
04 липня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Гримайло А.М.,
за участю секретаря судового засідання Антонян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: КП «Харківські теплові мережі» про поворот виконання судового наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив допустити поворот виконання судового наказу Холодногірського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 по справі №642/2899/24 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 за період 01.08.2018 по 30.04.2024 у розмірі 54 588 грн. 21 коп.
Заяву мотивує тим, що судовим наказом Холодногірського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за надання комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 54 588, 21 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
18 червня 2025 року ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова скасовано вищевказаний судовий наказ від 05 червня 2024 року
19 червня 2025 року приватним виконавцем Хабловим Валерієм Миколайовичем виконавче провадження №78144431 за скасованим судовим наказом №642/2899/24 від 05.06.2024 було закінчене.
В травні - червні 2025 року з ОСОБА_1 було стягнуто кошти в розмірі 7894 грн. 14коп., з яких 6711,05грн. - на користь КП «Харківські теплові мережі», 512 грн. - на витрати виконавчого провадження та 671,09 грн. - як основна винагорода приватного виконавця.
Оскільки, при скасуванні судового наказу питання щодо повороту останнього вирішено не було, просить допустити поворот виконання судового наказу від 05.06.2024.
Представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду звернувся із клопотанням про розлад заяви без його участі.
Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України неявка стягувача та боржника не перешкоджає розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Холодногірського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 по справі №642/2899/24 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_2 ФХОУ АТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за надання комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 , в розмірі 54 588 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 21 коп., з яких: - 48 126,96 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.08.2018 по 30.04.2024;
- 676,20 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.04.2024;
- три відсотки річних в сумі 886,93 грн.;
- інфляційні втрати в сумі 2 324,18 грн.;
та витрати по сплаті судового збору у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп.
На підставі вищевказаного судового наказу приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Хабловим В.М. 20.05.2025 було відкрито виконавче провадження №78144431.
Відповідно до повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. у ході виконання в рамках виконавчого провадження №78144431 з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти в розмірі 7894,14 грн., з яких 512 грн. перераховано як витрати виконавчого провадження: платіжні інструкції № 6052 від 21.05.2025, №6197 від 22.05.2025, №6223 від 23.05.2025; 671,09 грн. - як основана винагороди приватного виконавця: платіжні інструкції №6279 від 25.05.2025, №7358 від 08.06.2025; 6711,05 грн. - на користь стягувача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» платіжні інструкції №6280 від 25.05.2025 та №7359 від 08.06.2025.
Ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова від 18.06.2025 судовий наказ від 05.06.2024 по справі №642/2899/24 скасовано.
19 червня 2025 року приватним виконавцем Хабловим Валерієм Миколайовичем виконавче провадження №78144431 за скасованим судовим наказом №642/2899/24 від 05.06.2024 було закінчене.
В ухвалі про скасування судового наказу питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 ЦПК України, вирішено не було.
Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 19 червня 2025 року виконавче провадження №78144431 закінчено.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання.
Настання повороту виконання можливе у разі, зокрема, скасування судового наказу. За змістом ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Отже, як вбачається із приписів норм процесуального права, поворот виконання судового рішення у формі наказу безпосередньо передбачений процесуальним законом, що спростовує твердження представників стягувача та заінтересованої особи щодо неврегульованості даного питання процесуальним законом.
Більше того, навіть у випадку існування неврегульованості така неврегульованість би підлягала вирішенню шляхом аналогії процесуального закону, оскільки відсутність ефективної можливості повернення коштів, стягнутим за скасованим судовим рішенням, не ґрунтувалася би на принципі верховенства права та призводила до порушення прав особи, з якої такі кошти стягнуто.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року по справі №13-рп/2011 роз'яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Відтак, поворот виконання рішення це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв'язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.
За своєю суттю поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц).
Як визначено у ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі. За ч.9 ст. 44 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, визначено, що поворот виконання можливий при скасуванні судового наказу за клопотанням боржника в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст.382 ЦПК України 2004 року (ст.445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
Відповідно до повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. у ході виконання в рамках виконавчого провадження №78144431 з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти в розмірі 7894,14 грн., з яких 512 грн. - перераховано як витрати виконавчого провадження: платіжні інструкції № 6052 від 21.05.2025, №6197 від 22.05.2025, №6223 від 23.05.2025; 671,09 грн. - як основана винагороди приватного виконавця: платіжні інструкції №6279 від 25.05.2025, №7358 від 08.06.2025; 6711,05 грн. - на користь стягувача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» платіжні інструкції №6280 від 25.05.2025 та №7359 від 08.06.2025.
Таким чином, з боржника стягнуто на користь стягувача заборгованість за комунальні послуги у розмірі 6711,05 грн., саме ця сума підлягає поверненню боржнику стягувачем, а тому заява про поворот виконання рішення суду підлягає задоволенню частково.
Поруч з цим, в частині заявленої вимоги, що стосується стягнення в порядку виконання витрат виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до коштів виконавчого провадження (п. 1 ч. 1ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).
Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»), а не рішенням суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
З аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За змістом ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до п. 2 розділу VІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (з наступними змінами), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Таким чином, стягнуті в процесі виконання судового рішення виконавчі витрати не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим в подальшому судом, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.
Положеннями статті 444 ЦПК України передбачений поворот виконання саме рішення суду, тоді як винагорода виконавця, витрати виконавчого провадження та витрати за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження не є сумами, присудженими до стягнення з відповідача за рішенням суду. А тому основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, стягнуті на підставі положень Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні судового рішення, не можуть бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.
Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин у даній справі.
Відтак, оскільки вказані заявником витрати виконавчого провадження не є коштами, які стягувались за судовим наказом, який надалі було скасовано, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення в цій частині.
Положення частини 2 статті 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).
Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про стягнення 512 грн. - витрат виконавчого провадження (платіжні інструкції № 6052 від 21.05.2025, №6197 від 22.05.2025, №6223 від 23.05.2025); 671,09 грн. - основаної винагороди приватного виконавця (платіжні інструкції №6279 від 25.05.2025, №7358 від 08.06.2025), має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.
Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.
Керуючись статтями 259, 260, 444, 446 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: КП «Харківські теплові мережі» про поворот виконання судового наказу - задовольнити частково.
Допустити поворот виконання судового наказу Холодногірського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 по справі №642/2899/24 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості за комунальні послуги.
У порядку повороту виконання судового наказу по справі №642/2899/24 стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, б. 11, р/р НОМЕР_2 , банк одержувача ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти в сумі 6 711 (шість тисяч сімсот одинадцять) грн. 05 коп. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_3 в ФХОУ АТ«Державний ощадний банк України» МФО 351823, код отримувача 2639100815.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Гримайло