Справа № 642/3979/25
Провадження № 1-кс/642/987/25
Іменем України
04.07.25 м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі слідчої судді ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого слідчого відділу ВП № 2 ХРУП № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221220000892 від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення -злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
04.07.2025 слідчий слідчого відділу ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221220000892 від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до ЄРДР за № 12025221220000892 від 02.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, тобто викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування встановлено, що 01.07.2025 до ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в період з 20.06.2025 по 01.07.2025, з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа, шляхом проникнення, таємно, в умовах воєнного стану, здійснила крадіжку будівельних інструментів, чим завдала останньому матеріальної шкоди на загальну суму приблизно 20 000 грн.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження № 12025221220000892 від 02.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
01.07.2025, в період з 13 години 32 хвилин до 13 години 53 хвилин, слідчим СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , проведено огляд місця події в гаражному приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 19, в ході якого було виявлено та вилучено речі, що належать ОСОБА_4 , а саме: перфоратор ТМ «ТЕМП», без зазначення моделі, синього кольору, що був у використанні, кабель живлення якого перемотаний клейкою гумовою стрічкою синього кольору; дриль електричну ТМ «PRO CRAFT», моделі PS 980, зеленого кольору з чорним, що була у використанні.
Вказані речі було поміщено до полімерного сейф- пакету НПУ WAR 1705831, з пояснювальними написами та підписами всіх учасників слідчої дії.
Крім того, було вилучено речі ОСОБА_4 : шліфувальну машинку марки «DWT», моделі WS- 125 SL, зеленого кольору, що була у використанні, шліфувальну машинку без зазначення ТМ та моделі, темно- синього кольору, з перемикачем помаранчевого кольору, що була у використанні; металевий кейс зеленого кольору з написом «ПРОТОН», всередині якого знаходиться електричний паяльник для труб ТМ «ПРОТОН» моделі ППТ- 1200, зеленого кольору з чорним, що був у використанні, з 6 (шістьма) насадками; полімерний пакет білого кольору з написом «techno case me device- my life», що був у використанні; трикотажну торбу з візерунками у вигляді ромбів, коричнево- білого кольору.
Вказані речі були поміщені до полімерного сейф- пакету НПУ WAR 1705832, з пояснювальними написами та підписами всіх учасників слідчої дії.
Постановою слідчого від 02.07.2025 вищеперелічені вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221220000892, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вказані речі мають значення для проведення подальшого досудового розслідування та встановлення осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Просив накласти арешт на: перфоратор ТМ «ТЕМП», без зазначення моделі, синього кольору, що був у використанні, кабель живлення якого перемотаний клейкою гумовою стрічкою синього кольору, дриль електричну ТМ «PRO CRAFT», моделі PS 980, зеленого кольору з чорним, що була у використанні, шліфувальну машинку марки «DWT», моделі WS- 125 SL, зеленого кольору, що була у використанні, шліфувальну машинку без зазначення ТМ та моделі, темно- синього кольору, з перемикачем помаранчевого кольору, що була у використанні, металевий кейс зеленого кольору з написом «ПРОТОН», всередині якого знаходиться електричний паяльник для труб ТМ «ПРОТОН» моделі ППТ- 1200, зеленого кольору з чорним, що був у використанні, з 6 (шістьма) насадками, полімерний пакет білого кольору з написом «techno case me device- my life», що був у використанні, трикотажну торбу з візерунками у вигляді ромбів, коричнево- білого кольору.
Прокурор та слідчий подали через канцелярію суду заяву, в якій просили розглянути клопотання без їх участі, підтримали клопотання, з підстав, зазначених у ньому, та просили його задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про день, місце та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Власник майна подав через канцелярію суду заяву, в якій не заперечував проти накладення арешту на його майно, а саме на: перфоратор ТМ «ТЕМП», без зазначення моделі, синього кольору, що був у використанні, кабель живлення якого перемотаний клейкою гумовою стрічкою синього кольору; дриль електричну ТМ «PRO CRAFT», моделі PS 980, зеленого кольору з чорним, що була у використанні, шліфувальну машинку марки «DWT», моделі WS- 125 SL, шліфувальну машинку ТМ «Bosh» (марка на корпусі не зазначена), металевий кейс зеленого кольору з написом «ПРОТОН», всередині якого знаходиться електричний паяльник для труб ТМ «ПРОТОН» моделі ППТ- 1200, зеленого кольору з чорним, що був у використанні, з 6 насадками.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (частина друга статті 131 КПК України).
Як визначено частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (Частина перша статті 98 КПК України).
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до статей 168, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (частина перша статті 167 КПК України), а й іншим особам.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Лемуан проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).
Суд зауважує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Крім того, суд також бере до уваги, що відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судом встановлено, що ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221220000892 від 02.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Звертаючись з клопотанням слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на перфоратор ТМ «ТЕМП», без зазначення моделі, синього кольору, що був у використанні, кабель живлення якого перемотаний клейкою гумовою стрічкою синього кольору, дриль електричну ТМ «PRO CRAFT», моделі PS 980, зеленого кольору з чорним, що була у використанні, шліфувальну машинку марки «DWT»,
моделі WS- 125 SL, зеленого кольору, що була у використанні, шліфувальну машинку без зазначення ТМ та моделі, темно- синього кольору, з перемикачем помаранчевого кольору, що була у використанні, металевий кейс зеленого кольору з написом «ПРОТОН», всередині якого знаходиться електричний паяльник для труб ТМ «ПРОТОН» моделі ППТ- 1200, зеленого кольору з чорним, що був у використанні, з 6 насадками, полімерний пакет білого кольору з написом «techno case me device- my life», що був у використанні, трикотажну торбу з візерунками у вигляді ромбів, коричнево- білого кольору.
Вилучення майна відбувалось в ході огляду тому, вилучені речі та документи є тимчасово вилученим майном (частина сьома статті 237 КПК України).
Крім того, вилучені предмети мають доказове значення та самі по собі або у сукупності можуть бути використанні як докази у кримінальному провадженні.
Необхідність застосування арешту майна полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та з метою забезпечення збереження речових доказів.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів.
Слідчим доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, та осіб, які причетні до вчинення правопорушення.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зважаючи на можливість використання його як доказів у даному кримінальному провадженні та як об'єктів кримінально протиправних дій, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, а також, що слідчим наведено обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, разом із цим, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження в результаті накладення арешту на майно, завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна шляхом позбавлення володільця (власника) права на відчуження майна, залишивши його на відповідальне зберігання та у користуванні законного власника, повернувши останньому під розписку.
Відповідно до положень частини першої - другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання слідчого слідчого відділу ВП № 2 ХРУП № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221220000892 від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення -злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на перфоратор ТМ «ТЕМП», без зазначення моделі, синього кольору, що був у використанні, кабель живлення якого перемотаний клейкою гумовою стрічкою синього кольору, дриль електричну ТМ «PRO CRAFT», моделі PS 980, зеленого кольору з чорним, що була у використанні, шліфувальну машинку марки «DWT», моделі WS- 125 SL, зеленого кольору, що була у використанні, шліфувальну машинку без зазначення ТМ та моделі, темно- синього кольору, з перемикачем помаранчевого кольору, що була у використанні, металевий кейс зеленого кольору з написом «ПРОТОН», всередині якого знаходиться електричний паяльник для труб ТМ «ПРОТОН» моделі ППТ- 1200, зеленого кольору з чорним, що був у використанні, з 6 (шістьма) насадками, полімерний пакет білого кольору з написом «techno case me device- my life», що був у використанні, трикотажну торбу з візерунками у вигляді ромбів, коричнево- білого кольору шляхом позбавлення володільця (власника) права на відчуження майна, залишивши його на відповідальне зберігання та у користуванні законного власника, повернувши останньому під розписку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1