Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 3/641/1022/2025Справа №: 641/2989/25
07 липня 2025 року м.Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Щепелева Г.М. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, місце роботи невідоме, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
- за ст. 173 КУпАП,
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №574994 від 13.04.2024 року, громадядин ОСОБА_1 13.04.2025 близько 13 год 00 хв. за адресою: м. Харків, бульвар Жасминовий, 5, справляв природні потреби біля дерева,чим порушив громадський порядок.
В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі відносно вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме з приєднаного до протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту від 13.04.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 знаходився у громадському місці де справляв природні потреби, при цьому судом встановлена відсутність будь-яких інших доказів факту вчинення хуліганських дій з боку ОСОБА_1 , окрім зазначених протоколу та рапорту, у контексті диспозиції ст. 173 КУпАП.
В зв'язку з тим, що ст. 173 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, будь-яких переконливих доказів справляння ОСОБА_1 природних потреб у громадському місці, а відповідно і вчинення ним правопорушення, до суду не надано, що з урахуванням відсутності пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків викликає обґрунтовані сумніви у обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що долучений до матеріалів справи відеозапис не містить жодних даних, на підставі яких можна встановити наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у його вчиненні. На відеозаписі зафіксоване спілкування працівників поліції із двома особами у житловому приміщенні. Отже, зазначений доказ є не належним у цій справі.
Суд самостійно не може виходити за межі пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, яким є протокол про адміністративне правопорушення, та кваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за більш тяжкою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, суд, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов'язок довести причинно-наслідковий зв'язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали, а також обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Отже, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень за ст. 173 КУпАП.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що протоколи про адміністративне правопорушення самі по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких переконливих доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи, відповідно до ст. 252 КУпАП, надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративнеправопорушення, не доведено вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 173-2 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.173, 247 п. 1, 266, 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .
Суддя - Г. М. Щепелева