Справа №639/4151/25
Провадження №1-кс/639/763/25
04 липня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , ув'язненого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові провадження за скаргою ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України,-
На розгляд слідчому судді Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла заява (скарга) ув'язненого ОСОБА_3 .
У поданій скарзі ув'язнений ОСОБА_3 просить зняти судимість, так як був звільнений після відбуття строку покарання 24.12.2012 за особливо тяжкий злочин по відбуттю строку покарання. До теперішнього часу не мав та не має іншого вироку за скоєння кримінального правопорушення. Вважає, що відповідно до вимог ст. 89 КК України, якщо протягом восьми років з дня відбуття покарання не скоєно нового кримінального правопорушення, судимість підлягає погашенню.
Під час судового засідання ув'язнений ОСОБА_3 доводи скарги підтримав просив задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала до суду заяву, у якій просила в задоволенні скарги відмовити та проводити розгляд справи за її відсутності. Крім того вказала, що ОСОБА_3 ставить питання про зняття з нього судимості за вироком Харківського обласного суду від 11.04.2001, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 188-1, ч. 1 ст. 189-4, ч. 2 ст. 190, ст. 42 КК України (1960 р.) та засуджено до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно з п. 8 ст. 55 КК України (1960 р.) особи, засуджені до позбавлення волі на строк більше десяти років, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину і якщо при цьому судом буде встановлено, що засуджений виправився і немає потреби вважати його таким, що має судимість. При цьому слід розрізняти поняття погашення та зняття судимості. Так, відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» від 26.12.2003 №16 погашення і зняття судимості є різними формами припинення стану судимості. Воно можливе лише за наявності передбачених ст. 55 КК (1960 р.) чи статтями 89, 108 КК України підстав і за умови, що особа протягом строку погашення судимості не вчинить нового злочину. Погашення судимості не потребує посвідчення спеціальним рішенням суду чи іншим документом. Так, у своїй заяві ОСОБА_3 посилається на норми п. 9 ст. 89 КК України, які регулюють питання погашення судимості, проте просить у скарзі вирішити питання про її зняття. Разом з цим вирок Харківського обласного суду від 11.04.2001 фактично виконаний та ОСОБА_3 звільнений по відбуттю покарання 24.12.2012, проте відповідно до змісту ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.08.2018 про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою вказано, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину в ніч з 04.08.2018 по 05.08.2018, тобто
станом на дату вчинення нового злочину не сплив передбачений
законодавством восьмирічний строк для погашення судимості. Одночасно відсутні підстави, передбачені ст. 91 КК України для зняття судимості. За таких обставин вважає скаргу ув'язненого ОСОБА_3 необгрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.
Представник ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у судове засідання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Під час розгляду скарги встановлено, що ув'язнений ОСОБА_3 тримається під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Новобаварського районного суду міста Харкова.
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.08.2018 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018220060001394 від 05.08.2018 відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Ухвалою Слобідького районного суду міста Харкова від 13.05.2025 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018220060001394 від 05.08.2018 відносно ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 11 липня 2025 року.
Вироком Харківського обласного суду від 11.04.2001, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 188-1, ч. 1 ст. 189-4, ч. 2 ст. 190, ст. 42 КК України (1960 р.) та засуджено до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вирок Харківського обласного суду від 11.04.2001 фактично виконаний та ОСОБА_3 звільнений по відбуттю покарання 24.12.2012.
Проте відповідно до змісту ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.08.2018 про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою вказано, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину в ніч з 04.08.2018 по 05.08.2018, тобто станом на дату вчинення нового злочину не сплив передбачений
законодавством восьмирічний строк для погашення судимості.
Частиною 1 статті 538 КПК України визначено, що після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
Відповідно до ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є: погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Разом з тим, поняття погашення судимості та зняття судимості різні за своїм змістом.
Так, строки погашення судимості чітко визначені ст. 89 КК України.
Сплив строків, визначених у ст. 89 КК України погашає судимість в силу закону.
Відповідно до п. 9 ст. 89 КК України особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Оскільки, ОСОБА_3 звільнений по відбуттю покарання 24.12.2012 за вироком Харківського обласного суду від 11.04.2001 але відповідно до змісту ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.08.2018 про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину в ніч з 04.08.2018 по 05.08.2018, відповідно станом на дату вчинення нового злочину не сплив передбачений законодавством восьмирічний строк для погашення судимості.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задовленні скарги ув'язеного ОСОБА_3 слід відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Натомість, вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями ст. 309 КПК України. Ухвала постановлена в порядку розгляду питання, передбаченого ст. 206 КПК України у зазначеному переліку відсутня, тобто її оскарження в апеляційному порядку не передбачено.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року по справі № 766/22242/17, відповідно до якої, оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК України, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88 - 89 КК України, ст. ст. 206, 309, 372 392 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1