03 липня 2025
м.Харків
Справа № 639/1904/25
провадження 2-а/639/63/25
Новобаварський районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Семенюк А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду у березні 2025 з позовом, у якому просив скасувати постанову б/н від 15 березня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.03.2025 його доставлено до Новобаварського ОРТЦ та СЦ м.Харкова, де ОСОБА_1 видано постанову без номера про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу 17000 грн. за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, а саме за те, що він був належним чином оповіщений про необхідність явки до відповідача 23.01.2025 для уточнення даних, проте у вказаний час не з'явився, перебував у розшуку. Вважає постанову ТЦК незаконною і необґрунтованою, оскільки постійно мешкає за місцем реєстрації та кожен день перевіряє поштову скриньку. На зазначену у постанові дату повістка або інше поштове повідомлення йому не надходила, тому не мав змоги дізнатися про виклик для уточнення даних. Крім того, адміністративна справа розглянути без належного повідомлення, що призвело до порушення його прав. Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України зобов'язані прибувати за викликом до районного ТЦК. Такого різновиду виклику, як для уточнення даних, зазначена стаття, а також норми абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію »не визначають. Відповідач мав можливість отримати персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, данками даних, держателями яких є державні органи, що виключає притягнення до адмінвідповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В судовому засіданні позивач пояснив, що останні уточнення даних у застосунку «Резерв+» внесені 15.05.2025, за даними ВЛК 18.05.2004 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний, починаючи з 2025 чотири рази проходив ВЛК у різних медичних закладах, перебував на обстеженнях у лікарнях, оскільки переніс гостру відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку важкого ступня, множинні переломи лобової та тім'яної кісток, трепанацію черепа у 2009 р. У нього понад десяти років відбуваються напади зі втратою свідомості, суттєво останнім часом порушена пам'ять.На обґрунтування цих обставин ОСОБА_1 надав картки обстеження та медичного огляду Міської поліклініки № 24, міської поліклініки № 8, які підписано членами ВЛК, але не містить підписів голови та секретаря ВЛК, дати та висновку за березень і квітень 2025, акт дослідження стану здоров'я міської лікарні № 3. Крім того, позивач стверджує, що ніхто не роз'яснює причини проходження щомісячно ВЛК у різних районних закладах охорони здоров'я та відсутність висновків комісії у ТЦК та СП.
Не погодившись з позовними вимогами, відповідач направив відзив, в якому зазначив, що
позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаний. Позивачу на адресу реєстрації засобами поштового зв'язку надіслана повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 23.01.2025 о 14 год. В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «АІТС «Оберіг» інформація про оновлення контактних даних позивачем відсутня. Обов'язок військовозобов'язаних осіб з'явитись за викликом передбачено нормами абз. 3 ч.10 ст. ! Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 та 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ». Правові підстави для здійснення оповіщення зазначені п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.Позивач був належним чином повідомлений про виклик, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання.
Суд, вислухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наданими доказами, приходить до наступного.
ОСОБА_1 згідно даних електронного військо-облікового документу застосунку «Резерв+», перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що 15 березня 2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено постанову № 1004 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
У постанові зазначено, що 10.01.2025 поштовим повідомленням, ОСОБА_1 направлено повістку №1837490 ( для уточнення даних) про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23.01.2025. У призначений день ОСОБА_3 не з'явився за викликом та про поважні причини неприбуття не повідомив.Належне оповіщення про виклик підтверджується інформацією з трекінгу на сайті «Укрпошти», згідно яких повістка № 1837490 була повернута у зв'язку з « відсутністю адресата за вказаною адресою».Таким чином, за інформацією постанови, ОСОБА_1 вимоги абз 2 ч. 1 ст.22 Закону України України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію », абз 3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані:з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За нормами ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 визначено , що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання ( пп. 2 п. 41 Постанови № 560).
Матеріалами справи підтверджено, що повістка № 1837490 від 10.01.2025 , сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду, направлена в той же день з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0610222005135. Повістка про явку в ТЦК 23.01.2025 о 14 год. повернулась через відсутність адресата за вказаною адресою .
Як стверджував позивач ОСОБА_1 у позові, судовому засіданні та в поясненнях наданих ТЦК, повістку від Укрпошта або повідомлення про її надходження та можливості отримання у відділенні «Укрпошта» він не отримував, хоча постійно мешкає на зареєстрований за адресою, вказаною у повістці, іншого місця проживання не має, поштову скриньку перевіряє кожен день.
Суду не представлені переконливих підтверджень тому, що дійсно листоноша намагалася вручити адресату рекомендованим листом та повідомленням про вручення з позначкою «повістка ТЦК» або залишила повідомлення в поштовій скриньці про необхідність забрати повістку на пошті. Повернення поштового відправлення « адресат відсутній за вказаною адресою» не свідчить про те, що він взагалі відсутній за адресою реєстрації, а не на час можливості вручення та у разі залишення повідомлення не з'явився за отриманням повістки.
Як вбачається зі змісту повістки від 10.01.2025 ОСОБА_1 викликали на 14 год. 23.01.2025 для уточнення даних.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в подальшому Порядок № 1487).
Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не зазначено ні у протоколі, ні у постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.
Суд також враховує інформацію та надані до суду докази того, що з початку 2025 року ОСОБА_1 неодноразово направляється ТЦК сформованими засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервистів на ВЛК або черговий переогляд.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що постанова № 1004 від 15.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі відносно нього- закриттю.
Положеннями ч.1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні з позовною заявою сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн. Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 -задовольнити.
Скасувати постанову № 1004 від 15 березня 2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 );
Відповідач- ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 03.07.2025.
СУДДЯ -