Справа № 611/445/25
Провадження № 2-о/611/21/25
07 липня 2025 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . У квітні 2025 року вона звернулась до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Захарової Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок. Для підтвердження права власності на жилий будинок було надано договір купівлі-продажу, який посвідчений Грушуваською сільською радою Барвінківського району Харківської області 10 лютого 1977 року за реєстром №4. 21 квітня 2024 року нотаріусом було надано постанову про відмову у видачі спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 так як у договорі купівлі-продажу було допущено помилки, а саме - відсутня адреса місцезнаходження житлового будинку, характеристики об'єкта, а також невірно вказано по-батькові мого батька « ОСОБА_3 » замість - ОСОБА_4 .
Посилаючись на те, що на даний час Грушуваську сільську раду Барвінківського району Харківської області реорганізовано, а орган в якому знаходиться архівна справа не наділений повноваженнями виправляти такі помилки, заявник просила заяву задовольнити.
Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області провадження у справі відкрито.
Заявник в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, просила заяву задовольнити.
Представник Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
Як передбачено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого 02.10.2023 Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області, серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що вбачається з наданих копій свідоцтв про народження та про укладення шлюбу, а отже спадкоємцем першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України.
З постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.04.2025, наданої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Відповідно до архівного витягу №06-25/25 від 23.04.2025, наданого Архівним відділом Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, ОСОБА_5 передано безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельні ділянки.
З Виписки з погосподарського обліку для проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992, наданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області 09.05.2025 вбачається, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_6 .
В судовому засіданні знайшли своє підтвердження твердження заявника, в тій частині що, в договорі купівлі-продажу, який посвідчений Грушуваською сільською радою Барвінківського району Харківської області 10 лютого 1977 року за реєстром №4. було допущено помилки, а саме - відсутня адреса місцезнаходження житлового будинку, характеристики об'єкта, а також невірно вказано по-батькові покупця « ОСОБА_3 » замість - ОСОБА_4 .
Нотаріальна палата України у своєму інформаційному листі щодо виправлення технічних помилок у тексті нотаріальних документів від 02.09.2019 року вказала, що за загальним правилом позасудовий спосіб виправлення помилок у документах відбувається шляхом звернення до органу, що видав документ. Такий орган може виправити помилку лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких він видавався, даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок). У разі, якщо ж в документах на підставі яких видано документ також наявна помилка, виправлення такої помилки відбувається лише у судовому порядку.
Судом встановлено, що на даний час виправити вищевказані помилки у досудовому порядку немає можливості.
За таких обставин вбачається, що заявник не має можливості захистити свої права в позасудовому порядку шляхом внесення змін чи виправлень до зазначеного договору купівлі - продажу будинку.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст.80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, наявні достатні підстави вважати, що вданому випадку при посвідченні договору купівлі-продажу від 10.02.1977 було допущено помилки - не зазначено адреси місцезнаходження житлового будинку, характеристиці об'єкту та по батькові покупця.
Варто відмітити, що розбіжності між документальними записами по батькові ОСОБА_7 українською мовою виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовних (російсько-українських) перетвореннях через посередництво його російського запису.
Таким чином, враховуючи надані заявником докази, су прийшов до висновку, що встановлені помилки в договорі купівлі-продажу квартири, посвідчені секретарем Грушуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області 10 лютого 1977 року, виникли внаслідок помилки, однак не спростовують факт належності померлому ОСОБА_2 вказаного нерухомого майна.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, з огляду на їх законність та обґрунтованість, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, від яких залежить встановлення майнових прав заявника, а законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт про те, що в договорі купівлі-продажу будинку, посвідченому секретарем Грушуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області 10 лютого 1977 року та зареєстрованому в реєстрі за №4, допущено помилки - не зазначено адреси місцезнаходження житлового будинку, характеристиці об'єкту та по батькові покупця і правильним є те, що ОСОБА_2 купив жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 48,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А. Коптєв