Справа № 308/8638/25
1-кс/308/3688/25
07 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 27.09.2023 у кримінальному провадженні №42023072030000062 від 14.04.2023,
у провадженні слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вказана скарга на постанову про закриття кримінального провадження.
Скарга мотивована тим, що заявник не був належним чином повідомлений про винесення постанови про закриття кримінального провадження від 27.09.2023 у кримінальному провадженні №42023072030000062 від 14.04.2023. Коли він довідався про неї, то звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою про скасування вказаної постанови, однак через процесуальні недоліки така не була розглянута.
Заявник вчергове звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження від 27.09.2023 у кримінальному провадженні №42023072030000062 від 14.04.2023.
Незаконність постанови про закриття провадження, на його думку, полягає в тому, що його як потерпілого або як заявника, ніхто не бажав допитувати. Вважає, що у цьому кримінальному провадженні неправильно визначена підслідність. Також у постанові не вказано, які саме слідчі дії були проведені щодо перевірки описаних фактів вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явилась. У скарзі заявник просив розглядати скаргу за його відсутність або з використанням відеконференцзв'язку.
Дізнавач, рішення якого оскаржується, у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду був завчасно і належним чином повідомлений. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 306 КПК України, його неявка не є перешкодою для розгляду скарги. Через канцелярію суду надані матеріали кримінального провадження №42023072030000062 від 14.04.2023.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали поданої скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області перебувало кримінальне провадження №42023072030000062 від 14.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено за Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, а саме, за фактом невиконання посадовими особами Ужгородського РУП ГУНП ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 03.08.2022 №308/4977/19.
Матеріалами даного кримінального провадження встановлено, що прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 14.04.2023 повідомлено про початок досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Постановою першого заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 14.04.2023 було визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні.
Прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 у рамках кримінальне провадження №42023072030000062 від 14.04.2023 було надано вказівки органу досудового розслідування на вчинення слідчих дій, зокрема, серед іншого, допитати ОСОБА_3 щодо даного кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після отримання вказівок прокурора, органом досудового розслідування жодних дій у кримінальному провадженні не здійснено.
Постановою слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 27.09.2023 було закрито кримінальне провадження №42023072030000062 від 14.04.2023, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Процесуальна можливість оскарження рішень слідчого та прокурора про закриття кримінального провадження регламентована пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 303 КПК України, при цьому суб'єктами оскарження відповідного рішення слідчого є заявник, потерпілий, його представник, законний представник, а прокурора - заявник, потерпілий, його представник, законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник.
Положення ч. 2 ст. 9 КПК України встановлюють, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування… має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини… або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови слідчим суддею встановлено, що така винесена з порушенням вимог ст. ст. 2, 284 КПК України, де закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, кримінальне провадження було закрито дізнавачем без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, дізнавач всебічно, повно та об'єктивно не дослідив всі обставини кримінального провадження.
Зміст постанови про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки зводиться до загальних формулювань та не містить аналізу отриманих під час досудового розслідування доказів, на підставі яких дізнавач дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358КК України.
Дізнавачем в оскаржуваній постанові не конкретизовано, які саме докази зібрані та досліджені у кримінальному провадженні та які слідчі (процесуальні) дії проводилися під час досудового розслідування.
В оскаржуваній постанові зазначено лише зміст ст. 284 КПК України.
Отже, слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, надані слідчому судді, не містять жодних доказів проведення будь-яких слідчих (процесуальних) дій для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та які передували висновку про закриття кримінального провадження, що є суттєвим порушенням вимог КПК України. Сама постанова про закриття кримінального провадження не містить жодного обґрунтування її винесення.
З огляду на викладене, дізнавач без проведення необхідного обсягу слідчих дій, оцінки доказів та їх перевірки, зробив передчасний висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження, обставини, які викладені заявником у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не стали предметом належного їх розслідування дізнавачем.
Статтею 8 КПК України визначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» від 28 жовтня 1998 року). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» від 08 липня 1999 року та «Ґюль проти Туреччини» від 14 грудня 2000 року).
З огляду на наведене, слідчий суддя доходить висновку, що при закритті кримінального провадження дізнавачем не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності та повноти дослідження всіх обставин справи. Все це в сукупності дає підстави вважати рішення про закриття кримінального провадження передчасним. А відтак, оскаржувана постанова слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції у Закарпатській області ОСОБА_6 від 27.09.2023 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42023072030000062 від 14.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 Кримінального кодексу України підлягає скасуванню.
Після скасування рішення дізнавача про закриття кримінального провадження досудове розслідування підлягає відновленню.
На підставі та керуючись ст. ст. 40, 303, 306-307, 309-310, 376 КПК України, слідчий суддя
скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 27.09.2023 у кримінальному провадженні №42023072030000062 від 14.04.2023 задовольнити.
Постанову слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції у Закарпатській області ОСОБА_6 від 27.09.2023 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42023072030000062 від 14.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1