Справа № 308/11289/24
07 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071170000343 від 28.04.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, працюючого верстатником ТОВ «Бліцарт Продукціон», не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2022 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, -
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
27.04.2024 близько 17:50 год. ОСОБА_8 , будучи засудженим вироком Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2022 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, в умовах воєнного стану, всупереч волі власника по металевій дробині через недобудований дах проник до однієї з кімнат будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 , звідки викрав телевізор марки «Samsung», моделі «UE32EH5307K», чорного кольору, ринкова вартість якого згідно висновку експерта становить 4483,00 гривень, який в подальшому виніс на подвір'я та намагався перекинути через паркан, не виконавши всі можливі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений потерпілою ОСОБА_5 ..
Отже, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 показав, що вдень десь у червні - липні 2024 року, точної дати не пам'ятає, переліз через паркан до двору сусіднього будинку в АДРЕСА_2 , щоб подивитися, що там знаходиться. У дворі взяв дробину та за її допомогою заліз у будинок. Усередині побачив телевізор, прикріплений на поличці, зняв його і виніс із приміщення. Поставив телевізор на паркан, однак передумав його красти, оскільки усвідомив протиправність своїх дій, та мав намір повернути телевізор назад у будинок. Зробити цього не встиг, оскільки з'явилася потерпіла ОСОБА_5 . Інших речей із будинку не забирав.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що орієнтовно 26.04.2024 у денний час, прибувши до батьківського домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , на присадибній ділянці виявила свого сусіда - ОСОБА_6 , який проживає на суміжній земельній ділянці. Побачивши потерпілу, ОСОБА_6 почав тікати, сховався за виноградною лозою біля огорожі. Оскільки потерпіла особисто знала ОСОБА_6 , вона звернулася до нього із запитанням щодо причин його перебування на території домоволодіння. За словами потерпілої, її звернення тривало близько 40 секунд, після чого ОСОБА_6 знову почав утікати, переліз через огорожу, поранився та залишив на місці взуття.
Під час огляду території потерпіла виявила, що до будинку приставлено металеву драбину, яка давала змогу потрапити всередину приміщення. На огорожі у кінці подвір'я вона виявила телевізор, який зазвичай знаходився у вітальні, був прикріплений до полиці чотирма болтами, а полиця - до стіни.
Потерпіла категорично зазначила, що телевізор на момент події був у справному стані. За її словами, її батько переглядав телевізор практично безперервно, і під час телефонних розмов вона неодноразово чула характерний звук його роботи. Орієнтовну вартість телевізора вона оцінила у 250 доларів США.
Просила призначити обвинуваченому ОСОБА_6 максимальне покарання, передбачене санкцією інкримінованої йому частини 4 статті 185 Кримінального кодексу України, мотивуючи це тим, що побоюється за безпеку своєї літньої матері, яка в найближчий час буде проживати в будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просив суд виправдати ОСОБА_6 , посилаючись на те, що обвинувачений добровільно відмовився від доведення злочину до кінця, що відповідно до положень ст. 17 Кримінального кодексу України виключає його кримінальну відповідальність.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно було встановлено, що інкримінований злочин вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити покарання за ч. 3 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2022, остаточно призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 6 років і 6 місяців.
Докази та документи, надані стороною обвинувачення та стороною захисту.
Стороною обвинувачення надані суду наступні докази:
- витяг з ЄРДР, відповідно до якого 28.04.2024 о 15:28 год. зареєстровано кримінальне провадження №1202407117000343 за попередньою правовою кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України; підставою внесення відомостей до ЄРДР стало те, що « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду від 31.08.2022 до покарання у виді 3-х років позбавлення волі та на підставі статті 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, на шлях виправлення не став, а навпаки вчинив новий злочин проти власності при наступних обставинах: Під час досудового розслідування встановлено, що 27.04.2024 близько 17:50 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, в умовах воєнного стану, всупереч волі власника по металевій дробині через недобудований дах, проник до однієї з кімнат будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 , 18.04.1992, звідки викрав телевізор марки «Samsung», моделі «UE32EH5307K», чорного кольору, ринкова вартість якого згідно висновку експерта становить 4483,00 гривень, який в подальшому виніс на подвір'я та намагався перекинути через паркан, не виконавши всі можливі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений власником будинку» /т.1, а.с.77-78/;
- рапорт про отримання та реєстрацію заяви №2929 від 27.04.2024 року; в результаті опрацьованої вказаної інформації встановлено, що 08.04.2024 о 18:01 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27.04.2024 близько 17:50 год. за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий сусід ОСОБА_9 постійно здійснює крадіжки з будинку її покійного батька, де на даний час ніхто не проживає, проник через дах. Виявила телевізор з будинку на паркані. Заявник ОСОБА_5 /т.1, а.с.79/;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.04.2024, відповідно до якого слідчим о СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області отримано заяву від ОСОБА_5 про крадіжку, де остання заявила, що 27.04.2024 о 19:40 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , помітила, що на території перебуває невстановлена особа, у вказаній крадіжці підозрює сусіда ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1, а.с.80-82/;
- довідка ОСОБА_5 від 27.04.2024 року про надання добровільного дозволу працівникам поліції на огляд місця події за адресою: АДРЕСА_3 , а.с.83/;
- протокол огляду місця події від 27.04.2024 року та ілюстративною таблицею до нього, який проводився за участю потерпілої ОСОБА_5 ; об'єктом огляду був житловий будинок з дворогосподарством, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На заборі в кінці дворогосподарства виявлений телевізор марки «Samsung». /т.1, а.с.83а-94/;
- висновок експерта №СЕ-19/107-24/4864-ТВ від 07.05.2024, відповідно до якого ринкова вартість телевізора марки «Samsung», моделі «UE32EH5307K», бувшого у використанні, з урахуванням ознак зносу станом на 27.04.2024 становить 4 483,00 грн./т.1, а.с.95-104/;
Допитаний у судовому засіданні експерт Закарпатського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_10 повідомив, що телевізор на експертне дослідження надійшов без заводського пакування, з биркою, на якій були підписи понятого, слідчого та спеціаліста. Експерт вказав, що об'єкт було ідентифіковано як працездатний, оскільки в постанові про призначення експертизи слідчим не було зазначено про його несправність. Також зазначив, що відсутність пульта дистанційного керування не впливає на вартість телевізора, ані збільшуючи, ані зменшуючи її; при цьому ні місце продажу, ні строк експлуатації не мають визначального значення для оцінки вартості пристрою.
- висновок експерта №СЕ-19/107-24/4865-Д від 09.05.2024, відповідно до якого сліди пальців рук на відрізках клейкої стрічки «СКОТЧ» №1, №2, №3, №4, №6 та №7, виявлені та вилучені в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 - придатні для ідентифікації особи, а слід пальця руки на відрізку клейкої стрічки «СКОТЧ» №5 - для ідентифікації непридатний /т.1, а.с.105-117/;
- висновок експерта №СЕ-19/107-24/5726-Д від 31.05.2024, відповідно до якого сліди пальців рук на відрізках клейкої стрічки «СКОТЧ» №1, №2, №3, №4, №6 та №7, які виявлені та вилучені в ході огляду місця події за адресою: Ужгородський район, м. Чоп, вул. Майстерська, 6 - залишені громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1, а.с.118-138/;
- висновок експерта №СЕ-19/107-24/5444-БД від 17.06.2024, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт № 1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) /т.1, а.с.139-145/;
- вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2022, відповідно до якого ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки /т., а.с.146-148/;
- супровідний лист та характеристика виконавчого комітету Чопської міської ради №01-14/68 від 08.05.2024, відповідно до якої скарг на ОСОБА_6 до виконавчого комітету Чопської міської ради не надходило; участі у громадському житті громади не приймає /т.1, а.с.149-150/;
- довідка Чопської міської ради ОСОБА_11 №03-26/1243 від 09.05.2024, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 04.09.2003 року /т.1, а.с.151/;
- довідка КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради ОСОБА_12 №162/2024 року від 30.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває /т.1,а.с.152/;
- інформація Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НП України №35-30042024/21012 від 30.04.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово судимий /т.1, а.с. 153-155/;
- копія паспорта серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1, а.с.156-157/;
- довідка про витрати на проведення дактилоскопічної експертизи від 31.05.2024 № CE19/107-24/5726-Д у кримінальному провадженні №12024071170000343 від 28.04.2024, вартість якої становить 3 029,12 грн; довідка про витрати на проведення біологічної експертизи від 17.06.2024 № CE-19/107-24/5444-БД у кримінальному провадженні №12024071170000343 від 28.04.2024, вартість якої становить 1 497,12 грн; довідка про витрати на проведення дактилоскопічної експертизи від 09.05.2024 № CE19/107-24/4865-Д у кримінальному провадженні №12024071170000343 від 28.04.2024, вартість якої становить 1 893,20 грн; довідка про витрати на проведення товарознавчої експертизи від 07.05.2024 № CE19/107-24/4864-Д у кримінальному провадженні №12024071170000343 від 28.04.2024, вартість якої становить 1 893,20 грн /т.1,а.с.158-161/;
- постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 28.04.2024 про визнання телевізору марки «Samsung», моделі «UE32EH5307K» речовим доказом по справі; вказаний телевізор поміщено до камери зберігання речових доказів ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області /т.1, а.с.162-163/;
- квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №1178 та №1208 /т.1,а.с.164-165/;
- письмова заява ОСОБА_5 від 26.06.2024, відповідно до якої остання вказала, що претензій до ОСОБА_6 не має, оскільки збитки під час досудового розслідування відшкодовані в повному обсязі, цивільний позов заявляти не буде /т.1,а.с.166/;
- розписка ОСОБА_5 від 26.06.2024, відповідно до якої остання отримала на відповідальне зберігання телевізор марки «Samsung», моделі «UE32EH5307K», чорного кольору /т.1, а.с.167/;
- допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_6 . У 2024 році вона вийшла з будинку, оскільки сусідка ОСОБА_15 кричала: «Шоні, Шоні, посадять тебе у тюрму». Її син у той момент перебував у туалеті на подвір'ї. Після того, як вийшла з будинку, побачила телевізор сусідки, що стояв на паркані.
Стороною захисту надані суду наступні докази:
-характеристика ТОВ «Бліцарт Продукціон» № 220 від 25.11.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_6 із лютого 2021 року працює на посаді верстатника широкого профілю дільниці «Пресування» ТОВ «Бліцарт Продукціон». За час роботи зарекомендував себе як дисциплінований та надійний працівник, що уміє організовувати робочий процес і проконтролювати якість виконаної роботи у відповідності з поставленими завданнями, доручення керівника виконує якісно і установлені терміни. Є пунктуальним і багатозадачним. В колективі підтримує зі всіма рівні, дружні стосунки і користується повагою у керівництва /т1, а.с.56/;
-довідка про заробітну плату №219 від 25.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_6 з листопада 2023 року по жовтень 2024 року отримав заробітну плату в розмірі 216,587 грн. /т.1, а.с.57/;
-свідоцтво про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 від 14.07.1982 року /т.1, а.с.64/;
-копія паспорта серії НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /т.1, а.с.65-67/;
-копія паспорта серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1, а.с.68-70/;
-довідка ТОВ «Бліцарт Продукціон» №226 від 02.12.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_6 дійсно працює на посаді підприємства «Бліцарт Продукціон» з 28.04.2021 згідно наказу №73 від 27.04.2021 та займає посаду верстатника широкого профілю 3 розряду дільниці «Пресування» /т.1, а.с.74/;
-довідка Чопської міської ради №03-26/3843 від 25.11.2024, відповідно до якої відомості про реєстрацію ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресою: АДРЕСА_1 відсутні; разом з тим проінформовано, що скарг на даного громадянина у виконавчий комітет не надходило /а.с.75/;
-довідка КНП «Чопський центр ПМСД» від 04.12.2024 про стан здоров'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /т.1, а.с.76/.
Оцінка наданих сторонами доказів, їх позицій та показів обвинувачених, а також висновки суду щодо доведеності винуватості обвинувачених у пред'явленому обвинуваченні.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість неможливість використання інших доказів.
Суд вважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Винуватість ОСОБА_6 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 27.04.2024 року, висновком експерта №СЕ-19/107-24/4864-ТВ від 07.05.2024; висновком експерта №СЕ-19/107-24/4865-Д від 09.05.2024, висновком експерта №СЕ-19/107-24/5726-Д від 31.05.2024, висновком експерта №СЕ-19/107-24/5444-БД від 17.06.2024, показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_5 .
При цьому, версія сторони захисту щодо добровільної відмови обвинуваченого від вчинення злочину при незакінченому кримінальному правопорушенні не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ст. 17 КК добровільною відмовою при незакінченому злочині є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Ознаками добровільної відмови від злочину є остаточне припинення особою готування до злочину або замаху на злочин; відмова від злочину з волі самої особи; наявність в особи усвідомлення можливості довести злочин до кінця. При добровільній відмові від злочину особа свідомо, зі своєї волі, за власним бажанням припиняє злочинне посягання, не доводить його до кінця, виходячи з реальної можливості довести злочин до кінця.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.05.2019 по справі № 357/9239/16-к.
Як убачається з установлених судом обставин і досліджених у судовому засідання доказів, ОСОБА_6 мав умисел на крадіжку телевізора з будинку за адресою АДРЕСА_2 , але не довів свого злочину до кінця, оскільки був викритий потерпілою ОСОБА_5 , що виключає наявність у діях ОСОБА_6 ознак, передбачених у розумінні ч. 1 ст. 17 КК для добровільної відмови при незакінченому злочині.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні посилався на те, що ринкова вартість телевізора у висновку експерта була визначена за умов його справності, що, на переконання захисника, не відповідає дійсності та призвело до завищення вартості об'єкта.
Водночас потерпіла ОСОБА_5 , допитана в судовому засіданні з попередженням про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, послідовно та чітко зазначила, що її батько постійно користувався телевізором, і під час розмов з ним вона неодноразово чула характерні звуки його роботи, що, на її переконання, свідчить про справність пристрою на момент вчинення злочину.
Захисник просив визнати ці показання недостовірними. Суд, оцінюючи доводи сторони захисту, зазначає, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить поняття «достовірності доказу». Водночас у світлі усталеної судової практики, зокрема рішень Верховного Суду, а також наукових позицій провідних процесуалістів ( ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ін.), достовірність доказу слід розуміти як його процесуальну властивість, що підтверджує безсумнівність змісту, встановлену в результаті всебічної, повної та об'єктивної оцінки. Доказ є достовірним, якщо він сформований без впливу на свідомість особи та не викривляє дійсних обставин справи.
У такому розумінні показання потерпілої ОСОБА_5 є допустимими, послідовними, логічними та узгоджуються з іншими доказами у справі. Будь-яких об'єктивних даних, які би спростовували працездатність телевізора, стороною захисту не надано.
Крім того, ринкова вартість телевізора марки «Samsung», модель «UE32EH5307K», бувшого у використанні, з урахуванням ознак зносу станом на 27.04.2024 року визначена висновком експерта №CE-19/107-24/4864-TB від 07.05.2024 і становить 4 483,00 грн. Даний висновок є належним і допустимим доказом у справі, не містить суперечностей з іншими матеріалами кримінального провадження, а тому підстав для сумніву в його правильності або для призначення нової експертизи судом не встановлено.
Інші документи, які надані стороною обвинувачення та захисту, не є доказами, а лише процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують. Тому вони не є доказами в розумінні ст. 84 КК України, і суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України.
Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченої поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
При цьому, при доведеності винуватості ОСОБА_6 поза розумним сумнівом суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» враховую правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). у постанові від 12 червня 2018 року. Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445). Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
Отже, судом безперечно, тобто відповідно до ст. 17 КПК України - поза розумним сумнівом, встановлено, а стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
При цьому суд відкидає наявність такої пом'якшуючої обставини як активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, які зазначені стороною обвинувачення в обвинувальному акті.
В постанові Верховного суду від 28.01.2025 по справі № 158/1422/23 розкрита суть «активного сприяння розкриттю» як пом'якшуючої обставинами. Так, за висновками Верховного суду, активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.
Судом не було встановлено наявності у діях ОСОБА_6 активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Щире каяття передбачає, крім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Такі висновки наведені в постанові Верховного суду у справі № 199/6365/19 від 15.11.2021.
У матеріалах провадження відсутні дані на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 зазначених вище дій, оскільки обвинувачений під час розгляду справи не визнав усіх обставин кримінального правопорушення тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується із вказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
Так як наявна в ОСОБА_6 судимість за злочин проти власності не потягла за собою наслідки у виді кваліфікації його дій за такою кваліфікуючою ознакою як повторність, суд визнає наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме - вчинення злочину повторно.
Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких; характер і спосіб вчинення кримінального правопорушення; його підвищену суспільну небезпечність з огляду на вчинення в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні у зв'язку з збройною агресією російської федерації за підтримки республіки білорусь.
Суд бере до уваги, що потерпіла цивільний позов не заявляла. Водночас, обвинувачений ОСОБА_6 раніше був засуджений за злочин проти власності, новий злочин учинив до повного відбуття покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі, що свідчить про відсутність належних висновків з попереднього засудження та схильність до рецидивної злочинної поведінки.
Суд враховує також особу обвинуваченого: має базову середню освіту, офіційно працевлаштований верстатником ТОВ «Бліцарт Продукціон», позитивно характеризується за місцем роботи, має сталий матеріальний дохід, проживає разом із матір'ю похилого віку, якій поставлено ряд медичних діагнозів.
При дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання у виді позбавлення волі.
Приймаючи таке рішення, суд бере до уваги обставину, що ОСОБА_6 за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2022 було засуджено за ч.3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі, але зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки, тобто останній учинив новий злочин в період іспитового строку, що виключає застосування положень статей 75, 76 КК України при призначення покарання.
Вивченням особистості обвинуваченого, з урахуванням загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням ч.3 ст. 68 КК України, відповідно до якої за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особистість обвинуваченого, обставину, що обтяжує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання у виді позбавлення строком на 5 років та 1 місяць.
Однак слід урахувати, що, як вже було наведено, ОСОБА_6 раніше був засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, та учинив новий злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком.
З цих підстав ОСОБА_6 слід призначити покарання в порядку ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, частку невідбутого ОСОБА_6 покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2022, та остаточно призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років і 6 місяців.
Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду».
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення волі хоча і є винятковим, але застосовується щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Арешт на майно не накладався.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження №12024071170000343 не обирався. Прокурор клопотав про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою. Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_6 на стадії судового розгляду належно виконував покладені на нього процесуальні обов'язки обвинуваченого, а тому слід обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати по справі.
Витрати по справі становлять 18 195,15 грн. за проведення експертиз. У відповідності до вимог ст.124 КПК України документально підтверджені судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 7, 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 377, 392, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та 1 місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, частки невідбутого ОСОБА_6 покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2022 у виді позбавлення волі строком на 3 роки, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяць.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді домашнього арешту із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведену по справі експертизу в сумі 18 195,15 грн.
Речові докази по справі, а саме:
-телевізор марки «Samsung», моделі «UE32EH5307K, який переданий потерпілій ОСОБА_5 на відповідальне зберігання - залишити останній;
-букальний епітелій ОСОБА_6 , який поміщений на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, потерпілій, обвинуваченому та його захиснику.
Суддя ОСОБА_19