308/8829/25
02.07.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, -
01 червня 2025 року о 10 год. 40 хв., на відстані 5000 метрів до Державного кордону на напрямку 309 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 , був виявлений та затриманий під час спроби незаконного перетину державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в період воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року.
Дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вважає, що справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , при цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно ст.12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.
У відповідності до вимог ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд не уповноважений перекладати цей обов'язок на себе.
Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 , дій, передбачених ч.1 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у порушенні правил перетину державного кордону України в судовому засіданні встановлено не було.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч.2 ст.204, ст.247 КУпАП, суд,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Бедьо В.І