Справа № 301/1150/25
2/301/696/25
"01" липня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участі представника позивача Азарової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до Іршавського міської ради, де третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до Іршавського міської ради, де третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області, актовий запис № 400.
Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .
При житті спадкодавець ОСОБА_3 розпорядження щодо майна, яке належало йому на праві власності не залишав.
У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що важко захворів - переніс інсульт ( мав першу групу інвалідності) , внаслідок цього захворювання фактично прикутий до ліжка, не може самостійно, без сторонньої допомоги, пересуватися. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 892549, позивачу 16.09.2024 року встановлена друга група інвалідності.
Крім того, позивач не має можливості самостійно дістатися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач також зазначив, що помилково вважав, що необхідно прийти до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( дата реєстрації смерті ОСОБА_3 ) та домовився, щоб його відвезли до нотаріальної контори у понеділок - 28.04.2025 року, вважаючи , що ще має час для подачі заяви , однак нотаріус повідомила позивача про те, що шестимісячний строк сплив- 26.04.2025 року. Згідно тверджень позивача, ця звістка вплинула найого стан здоров'я, який знову погіршився. Наразі останній знаходиться на амбулаторному лікування з діагнозом: інсульт, порушення кровобігу, ШХС, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 11ст.
Отже, вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, з причини тривалої хвороби і вказані причини були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього як спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, отсанній просить врахувати, що пропустив він всього 6 днів для подачі відповідної заяви до нотаріальної контори .
Таким чином, позивач, бажаючи прийняти спадкове майно після смерті батька , фактично позбавлений можливості отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину в позасудовому порядку.
Згідно тверджень ОСОБА_1 , він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька- ОСОБА_3 , так його моя мати- ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рідний брат- ОСОБА_5 також помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інші спадкоємці першої черги , які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті відсутні.
Зазначив, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, натомість представник позивача ОСОБА_2 просила розгляд справи провести без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задовольнити.
У судове засідання представник відповідача Іршавського міської ради, не з'явився, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. 20.05.2025 представник відповідача через канцелярію Іршавського районного суду Закарпатської області подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника Іршавського міської ради на підставі наявних у суду матеріалів. Відзиву чи заперечень на дану позовну заяву від сторони відповідача до суду не надходило.
У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Іршавської державної нотаріальної контори, не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Натомість, 14.05.2025 через канцелярію Іршавського районного суду Закарпатської області подала заяву, в якій просила розгляд справи провести у відсутності представника Іршавської державної нотаріальної контори.
Заслухавши представника позивача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справу доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області, актовий запис № 400. (а.с. 8)
Після смерті ОСОБА_6 , залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 131454631 від 19.07.2018 року, житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 . (а.с. 12).
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_6 , їх родинні відносини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .(а.с. 10).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за №81350285 від 29.05.2025, що надана в.о. завідувача Іршавської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3 інформація про завдення спадкової справи відсутня.(а.с. 39)
Ухвалюючи дане рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 3 ЦПК України та статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене, невизнане або оспорюване право.
За приписами ст. 1216 спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
В своїй практиці ЄСПЛ, неодноразово звертав увагу на необхідності забезпечення «якості закону». Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов'язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства …доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».
Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Подаючи позов до суду позивач вказав, що не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що важко захворів - переніс інсульт, внаслідок цього захворювання фактично прикутий до ліжка, не може самостійно, без сторонньої допомоги, пересуватися. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 892549, позивачу 16.09.2024 року встановлена друга група інвалідності. (довідка до акта огляду МСЕК а.с. 14). Даний факт також підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого неврологічне відділення № 7735 (а.с. 15)
На час подання позову до суду останній знаходився на амбулаторному лікування з діагнозом: інсульт, порушення кровобігу, ШХС, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 11ст. (а.с. 13)
Враховуючи, що причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини визнані судом поважними, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк тривалістю в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обчислювати з дня набрання даним рішенням законної сили.
З огляду на викладене, на підставі наведеного, керуючись ст.ст.1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.7, 8, 18, 76, 81, 133, 141, 206, 223, 280, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до Іршавського міської ради, де третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з часу набрання даним рішенням законної сили.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.07.2025.
Суддя: І.А. Даруда