Справа №243/5606/25
Провадження №1-кп/243/933/2025
07 липня 2025 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025053510000202 від 17 червня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Носівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-
Відповідно до наказу № 1 від 01.01.2025 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) лейтенанта ОСОБА_3 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, призначено на посаду командира 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період лейтенант ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, лейтенант ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальний проступок проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань, громадян.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
Так, лейтенант ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її на посаді командира 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ЗУ «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), а саме уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складення теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, у січні 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи у тимчасовому розташуванні військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 за допомогою свого мобільного телефону, шляхом надання фотокартки та анкетної інформації про свою особу, здійснив замовлення у мережі Інтернет у невстановленої досудовим розслідуванням особи на виготовлення підробленого посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошову винагороду у розмірі 10 000 грн.
Після чого, у лютому 2024 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 отримав посилку із підробленим документом, а саме з посвідченням водія категорії «В», «С» із серійним номером НОМЕР_3 , яке видане 23 лютого 2024 року Територіальним сервісним центром 1242 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та залишив вказаний документ при собі з метою подальшого його використання.
Продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, 17 червня 2025 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, лейтенант ОСОБА_3 , рухався на транспортному засобі марки «КІА SORENTO», державний реєстрацій номер « НОМЕР_4 », по вул. Григорія Данилевського, м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області та був зупинений працівниками патрульної поліції у місті Краматорськ та місті Слов'янськ УПП в Донецькій області з метою перевірки документів.
Після цього, на законну вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, лейтенант ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи, що він не проходив медичний огляд в порядку, встановленому МОЗ, підготовку відповідно до встановлених планів і програм складення теоретичного та практичного іспиту у територіальному сервісному центрі МВС, та посвідчення водія у встановлений законом спосіб йому не видавалось, пред'явив працівникам патрульної поліції, завідомо підроблений документ - посвідчення водія категорії «В», «С» із серійним номером НОМЕР_3 , яке видане 23 лютого 2024 року Територіальний сервісний центр 1242 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим використав підроблений офіційний документ.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, є кримінальним проступком.
В обвинувальному акті прокурором вказано, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності. На підставі вказаного, у відповідності до положень ч.1 ст. 302 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, з обмеженнями права на апеляційне оскарження. Захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, яке пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем служби характеризується позитивно, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 буде можливо без його ізоляції від суспільства, та вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Керуючись ч. 4 ст.174 КПК України та з метою вирішення питання щодо долі речових доказів, суд, вбачає підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судово-технічної експертизи документів за висновком експерта № СЕ-19/105- 25/585ж-ДД від 20 червня 2025 року у розмірі 3119 гривень 90 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2025 року на посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , видане 23 лютого 2024 року ТСЦ №1242 на ім'я ОСОБА_3 , із забороною користування, розпорядження вказаним майном та його відчуження у будь-який спосіб.
Речові докази по справі, а саме посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , видане 23 лютого 2024 року ТСЦ №1242 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками підробки, - знищити.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя
Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області ОСОБА_1