Справа № 933/774/24
Провадження № 2/933/5/25
02 липня 2025 року селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області
у складі:
головуючого - судді Попович І.А.
за участі:
позивача - ОСОБА_1
секретаря
судового засідання - Камака О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
30.10.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
04.11.2024 року ухвалою судді було відкрито провадження по справі, та призначено судове засідання на 09:30 год. 04 грудня 2024 року.
04.12.2024 року ухвалою судді було відкладено розгляд справи на 13:00 год. 02 січня 2025 року, у зв'язку з неявкою відповідача.
18.12.2024 року на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення проти розірвання шлюбу, в яких вона зазначає, що з початком війни її чоловік - ОСОБА_1 , запропонував їй евакуюватись разом із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому, із-за спокою доньки, було узгоджено рішення виїхати за кордон, де вони на даний час перебувають. Її чоловік не повідомив, що подав позов про розірвання шлюбу, але вона заперечує, оскільки мають спільну дитину, та як жінка, вона його кохає. З'явитись до суду вона не може, оскільки перебуває за кордоном, тому, просить надалі проводити судові засідання в режимі ВКЗ.
02.01.2025 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було надано сторонам строк на примирення терміном 6 місяців, та провадження у справі зупинено. Судове засідання призначено на 13:00 год. 02 липня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 червня 2010 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 341. Від шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору щодо місця проживання дитини на даний час не мають. З початку 2022 року стосунки із відповідачкою розладились. Зникло взаємопорозуміння і повага, стали частими сварки. З березня 2022 року дружина із донькою покинула оселю та виїхала за кордон. На даний час він зв'язок із нею не підтримує. Фактично сім'я припинила своє існування, шлюбні стосунки не підтримують, шлюб носить лише формальний характер, примирення та збереження сім'ї неможливе. Просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та наполягав на їх задоволенні. Надав суду пояснення, відповідно викладеним в позовній заяві. Крім того зазначив, що судом надавався строк на примирення, було зупинено провадження по справі, але, примирення не відбулося, оскільки він дружину не кохає, та не хоче з нею жити. На даний час дружина з донькою перебуває за кордоном, а коли, у кінці травня 2022 року, приїздила до України, та перебувала тут більше місяця, він з нею не спілкувався. На той час він проживав у м. Києві, а дружина з донькою жили під Києвом, а потім вони знову виїхали за кордон. Протягом останнього часу він з дружиною спілкувався лише заради доньки, та після розмови з нею, він спілкувався з донькою. Дружина пропонувала йому не розривати шлюб, але вона його не умовила, оскільки він її не кохає, та бажає розірвати шлюб.
Відповідач у судове засідання не з'явилась. 02.07.2025 року, до початку слухання справи, на електронну адресу суду надіслала заяву (вх. № ЕП-660/25), відповідно до якої вона згоди на розірвання шлюбу не надає. Зазначає, що погодиться на розірвання шлюбу, якщо її чоловік залишить майно їхній доньці - ОСОБА_4 , після досягнення нею повноліття. Крім того, надійшла від відповідача ще одна заява (вх. № ЕП-661/25 від 02.07.2025 року), відповідно до якої вона не дає згоду на розірвання шлюбу, у зв'язку із воєнним станом. Вона не може приїхати та скористатись терміном на примирення, а на відстані - це не можливо. Тому, вважає, що розірвання шлюбу неможливе.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
25.06.2010 року Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції укладено шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,актовий запис № 341.Прізвища після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - « ОСОБА_6 » (а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 29 жовтня 2024 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1668 від 03 грудня 2010 року, сторони є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
Зазначені письмові докази суд визнає належними та допустимими доказами по справі.
Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються сімейних правовідносин, щодо розірвання шлюбу між сторонами.
До правовідносин, які склались між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ст. 21 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною першою ст. 55 Сімейного Кодексу України передбачений обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно зі статтею 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що "примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружжя тривалий час разом не проживає, шлюбні відносини між ними фактично припинені, спільним побутом не пов'язані, зберігати сім'ю намірів не має.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, сторони тривалий час не проживають разом, сім'я фактично розпалася та її відновлення неможливе, час, який було надано судом для примирення, сторони не примирив, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне шлюб розірвати.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який необхідно стягнути з відповідача на його користь.
На підставі ст. 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25 червня 2010 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 30, -розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторонам залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення ухвалено у приміщенні судута проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 02 липня 2025 року.
Повний текст рішення складено 07 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.