Справа № 127/20209/25
Провадження № 3/127/4290/25
07.07.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18.06.2025 о 14:17 год. по вул. К. Коріатовичів, 172 у м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Audi, д. н. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не була уважною, не переконалась, що це буде безпечно, не звернулась за допомогою до сторонніх осіб, не дотрималась безпечного інтервалу, внаслідок чого допустила наїзд на припаркований автомобіль марки Volkswagen, д. н. НОМЕР_3 . У результаті зазначеного транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після цього, ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка мала місце 18.06.2025 о 14:17 год. по вул. К. Коріатовичів, 172 у м. Вінниці, самовільно залишив місце події.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнала та суду пояснила, що обставини, викладені у протоколі, дійсно мали місце.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху (далі - ПДР), що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що зазначена норма є бланкетною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 10.9 та 13.1 ПДР.
Зі змісту пункту 10.9 ПДР випливає, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно з пунктом 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
До протоколу про адміністративні правопорушення суду надана схема місця ДТП, відповідно до якої зафіксоване розташування транспортного засобу марки Volkswagen, д. н. НОМЕР_3 , та виявлені на ньому пошкодження. Викладені у схемі відомості повністю узгоджуються з наданими у судовому засіданні ОСОБА_1 поясненнями. А тому, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджений факт недотримання ОСОБА_1 вимог пунктів 10.9 та 13.1 ПДР, зміст яких суд виклав вище, а тому, на переконання суду, її діяння охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Окрім цього, в судовому засіданні, встановлено, що будучи причетною до ДТП, ОСОБА_1 не виконала вимоги підпункту «а» пункту 2.10 ПДР, тобто самовільно залишила місце події, а тому її дії також охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КпАП, за ознаками залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує, що згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, відомостей щодо наявності до неї претензій матеріального або морального характеру надано не було, а тому суд вважає за доцільне застосувати до останньої адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому згідно з приписами частини другої статті 36 КпАП, до останньої необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 122-4, 124, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до приписів частини другої статі 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: