Справа № 127/20984/25
Провадження № 2/127/4405/25
07 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) про виключення квартири з опису майна, що підлягає конфіскації,
07.07.2025 із позовом до суду звернувся ОСОБА_1 , який просив: визнати, що квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1 , є місцем проживання осіб, які не є боржниками, та не підлягає конфіскації. Виключити квартиру з акту опису майна, складеного державним виконавцем у виконавчому провадженні №72398138 від 02.08.2023 р. Зобов?язати відповідача вжити заходів щодо припинення дій, спрямованих на реалізацію цієї квартири. Мотивує заявлені вимоги тим, що державним виконавцем винесено постанову про конфіскацію квартири на виконання рішення суду. Проте у вказаній квартирі постійно проживають заявник, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Конфіскація майна призведе до порушення прав та законних інтересів вказаних осіб, вона суперечить принципу захисту майна.
Так, статтями 15, 16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України кожній особі надано право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (19 ЦПК України).
Гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Питання про конфіскацію майна вирішується у порядку, встановленому КПК України та Кримінально-виконавчим кодексом України (далі - КВК України).
Згідно з частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України (далі - КК України) додатковим покараннями є, зокрема, конфіскація майна.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина перша статті 59 КК України).
Статтею 48 КВК України передбачено, суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Конфіскації підлягає майно, що є у власності засудженого. Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом (частини перша, третя статті 49 КВК України).
Статтею 537 КПК України урегульовані питання, які вирішуються під час виконання вироків. Положеннями статті 539 КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Враховуючи, що державним виконавцем винесено постанову про конфіскацію майна на виконання вироку в частині конфіскації майна, а не на виконання судового рішення у цивільній справі, тому вимоги ОСОБА_1 не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Оскільки позов зводиться до незгоди та оскарження рішення та дій органів державної виконавчої служби по виконавчому листу, що був виданий на виконання вироку в частині конфіскації майна то розгляд справи відбувається адміністративним судом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) про виключення квартири з опису майна, що підлягає конфіскації належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 24, 19 КАС України, п.1 ч.1 ст. 186;258 - 260 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) про виключення квартири з опису майна, що підлягає конфіскації.
Роз'яснити позивачу право звернення до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: