Справа № 723/2424/21
Провадження № 2/723/483/25
27 червня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Яківчика І.В.
при секретарі судлових засідань Крупчак М.І.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_4 до Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
встановив:
ОСОБА_4 звернулася в суд з уточненим позовом оскаржуючи рішення Красноїльської селищної ради та просила визнати незаконним і скасувати рішення цієї ради від 20 квітня 2018 року № 41-12/18 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243, площею 0,1463 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в урочищі «ДОК» смт. Красноїльськ Чернівецького району, а також просила визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 13 листопада 2018 року за яким ОСОБА_8 передав ОСОБА_2 у власність зазначену земельну ділянку в обмін на земельну ділянку, кадастровий номер 7324555400:01:004:0401, площею 0,01 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку № 73245554000:01:005:0243 та стягнути з відповідачів на користь позивачки судові витрати.
При цьому позивач посилається на те, що на підставі рішення Сторожинецької районної державної адміністрації №164 від 26 квітня 1997 року матері позивача - ОСОБА_9 26 травня 1997 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми "Красна" розміром 1,02 га в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Рішенням Красноїльської селищної ради від 19.06.2002 року № 20-2/2002 дозволено передачу громадянам в натурі земельні частки (паї) зокрема в урочищі "ДОК", на підставі сертифікатів відповідно до списку власників земельних часток (пай), який є додатком №1 до цього рішення та схеми розподілу земельних ділянок між власниками земельних паїв.
Відповідно до додатку №1 до вказаного рішення, викопіювання з плану землекористування по Красноїльській селищній раді та схеми розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) в урочищі "ДОК" смт.Красноїльськ ОСОБА_9 розподілено земельну ділянку за № НОМЕР_1 площею 0,15 га в цьому урочищі, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського товариства .
ОСОБА_9 користуючись цією земельною ділянкою та сплачуючи податок на землю, 05 квітня 2019 року звернулася до Красноїльської селищної ради з заявою про виділення їй земельної частки (пай) в натурі в урочищі "ДОК" на підставі належного їй сертифікату, однак відповіді не отримала, що стало причиною звернення її до суду.
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2020 року позов ОСОБА_9 задоволено: зобов'язано Красноїльську селищну раду Сторожинецького району виділити ОСОБА_9 із земель колишньої агрофірми "Красна" в урочищі "ДОК" у смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 0,15 га відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0128741 виданого 26 травня 1997 року на підставі рішення Сторожинецької районної державної адміністрації №164 від 26.04.1997 року. На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, за яким вікрито виконавче провадження № 61976592.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. Після її смерті позивач ОСОБА_4 прийняла спадщину.
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2020 року замінено стягувача ОСОБА_9 на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №61976592 з виконання виконавчого листа про зобов'язання Красноїльської селищної ради виділити ОСОБА_9 із земель колишньої агрофірми "Красна" в урочищі "ДОК" у смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в натурі земельну ділянку площею 0,15 га відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0128741, виданого 26 травня 1997 року на підставі рішення Сторожинецької районної державної адміністрації №164 від 26.04.1997 року.
Постановою державного виконавця Сторожинецького районного відділу ДВС від 02.04.2021 року виконавче провадження повернуто стягувачу ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку , яка відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) та рішення суду має бути виділена в урочищі "ДОК" ОСОБА_4 , належить ОСОБА_2 на підставі договору міни земельних ділянок.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 13.11.2018 року за відповідачкою ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га на підставі договору міни земельних ділянок від 13.11.2018 року, яка призначена для ведення товарного сільськогоспоадського виробництва та розташована у смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області.
Згідно договору міни земельних ділянок від 13.11.2018 року ОСОБА_8 передав ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га в обмін на земельну ділянку кадастровий номер 7324555400:01:004:0401 площею 0,01 га призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що рішення Красноїльської селищної ради від 20.04.2018 року №41-12/18 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та надання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243, площею 0,1463 є незаконним та підлягає скасуванню.
Позивач вважає, що ОСОБА_8 не брав участі у розподілі земельних часток (паїв) в урочищі "ДОК" і земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,15 га в цьому урочищі йому не було розподілено.
Позивач вважає, що рішення Красноїльскої селищної ради від 20.04.2018 року №41-12/18 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243, площею 0,1463 га яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в урочищі "ДОК" смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області є незаконним та порушує право позивачки на отримання у власність цієї земельної ділянки.
Позивач вважає, що договір міни земельних ділянок від 13.11.2018 року за яким ОСОБА_8 передав ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243, площею 0,1463 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та який порушує право позивача на отримання цієї земельної ділянки у власність, слід визнати недійсним.
Посилаючись на обставини викладені в позові позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області від 20.04.2018 року №41-12/18 в частині затвердження технічної докуметації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання ОСОБА_8 у власність земельної діялнки, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в урочищі "ДОК" смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області.
Просила визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 13.11.2018 року, за яким ОСОБА_8 передав ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану в смт.Красноїльськ в обмін на земельну ділянку кадастровий номер 7324555400:01:004:0401 площею 0,01 га призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, госпоадських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Крім того, позивач просила суд скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1463 га, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогоспоадського виробництва, реєстраційний номер 1623121773245.
Відповідач Красноїльська селищна рада, Чернівецької області, відзив на позов не подавала але просила розгляд справи здійснити без участі ради, не висловлюючись щодо результату розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , як правонаступники померлого ОСОБА_8 , в судове засідання не з'являлись та відмовлялись отримувати судові повістки, внаслідок чого суд вважав можливим здійснити розгляд справи без їх участі.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Поляк М.В., вимоги уточненого позову підтримала посилаючись на викладені в ньому обставини і правові підстави.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Роговський В.П. позовні вимоги не визнав, зазначивши, що в позові слід відмовити, оскільки вважає, що вимоги позивача є неналежним та неефективним засобом захисту права власності власника. В частині позовних вимог відносно договору міни земельних ділянок позивачем не надано доказів, що державний виконавець володіє спеціальними знаннями, які необхідні для з'ясування відповідних обставин справи, зокрема щодо накладення земельних ділянок та позивач взагалі не надав допустимих доказів, які б підтверджували, як сам факт накладення земельних ділянок так і межі такого накладення.
Вважає висновок судової земельно-технічної експертизи від 19.05.2023 року №69 неналежним та недопустимим доказом, оскільки обмір та зйомка земельної ділянки під № НОМЕР_1 площею 0,15 га здійснювались без координат поворотних точок, тільки згідно встановлених на місцевості межових знаків, які ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не встановлювалися та їм не належать. Крім того розташування на місцевості земельної ділянки під №5 площею 0,15 га експертом визначено по вказівці позивача, що є недопустимим.
Стосовно розміру судових витрат, вважає що визначений сторонами договору про надання професійної правничої допомоги гонорар за годину роботи адвоката в розмірі 40 % розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року в десятки разів перевищує розмір заробітної плати за відпрацьовану годину.
Розглянувши уточнену позовну заяву та знайшовши, що вирішення предмету цього позову, належить до компетенції Сторожинецького районного суду, як суду цивільної юрисдикції, суд встановив фактичні обставини справи і відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 не є ні власником спірної емельної ділянки ні її користувачем, в контексті ст. 78 Земельного кодексу України, яка встановлює зміст права власності на землю, як суб'єктивного права і визначає його як сукупність правомочностей по володінню, користуванню і розпорядженню земельними ділянками в межах визначених цим Кодексом.
ОСОБА_4 є правонаступником (спадкоємцем) ОСОБА_9 , якій на підставі рішення Сторожинецької районної державної адміністрації №164 від 26 квітня 1997 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми "Красна" розміром 1,02 га в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
В подальшому рішенням Красноїльської селищної ради від 19.06.2002 року № 20-2/2002 дозволено передачу громадянам в натурі земельні частки (паї) зокрема в урочищі "ДОК", на підставі сертифікатів відповідно до списку власників земельних часток (пай), який є додатком №1 до цього рішення та схеми розподілу земельних ділянок між власниками земельних паїв.
Відповідно до додатку №1 до вказаного рішення, викопіювання з плану землекористування по Красноїльській селищній раді та схеми розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) в урочищі "ДОК" смт.Красноїльськ ОСОБА_9 розподілено земельну ділянку за № НОМЕР_1 площею 0,15 га в цьому урочищі, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського товариства.
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2020 року зобов'язано Красноїльську селищну раду Сторожинецького району виділити ОСОБА_9 із земель колишньої агрофірми "Красна" в урочищі "ДОК" у смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 0,15 га відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0128741 виданого 26 травня 1997 року на підставі рішення Сторожинецької районної державної адміністрації №164 від 26.04.1997 року. На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, за яким вікрито виконавче провадження № 61976592.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. Після її смерті позивач ОСОБА_4 прийняла спадщину і ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2020 року замінено стягувача ОСОБА_9 на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №61976592 з виконання виконавчого листа про зобов'язання Красноїльської селищної ради виділити ОСОБА_9 із земель колишньої агрофірми "Красна" в урочищі "ДОК" у смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в натурі земельну ділянку площею 0,15 га відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0128741, виданого 26 травня 1997 року на підставі рішення Сторожинецької районної державної адміністрації №164 від 26.04.1997 року.
Постановою державного виконавця Сторожинецького районного відділу ДВС від 02.04.2021 року виконавче провадження повернуто стягувачу ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку , яка відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) та рішення суду має бути виділена в урочищі "ДОК" ОСОБА_4 , належить ОСОБА_2 на підставі договору міни земельних ділянок.
Таким чином встановлено, що на момент настання смерті ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та на момент виконання рішення суду від 13.11.2020 року про зобов'язання Красноїльської селищної ради виділити вже ОСОБА_4 , як правонаступнику ОСОБА_9 , із земель колишньої агрофірми "Красна" в урочищі "ДОК" у смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 0,15 га відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧВ №0128741 виданого 26 травня 1997 року на підставі рішення Сторожинецької районної державної адміністрації №164 від 26.04.1997 року, вказана земельна ділянка, межі якої не були виділені в натурі (на місцевості) належала на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору міни земельних ділянок від 13.11.2018 року укладеному між ОСОБА_8 , який передав ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га в обмін на земельну ділянку кадастровий номер 7324555400:01:004:0401 площею 0,01 га призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_8 , став власником вказаної земельної ділянки внаслідок видання Красноїльською селищною радою Чернівецької області рішення від 20.04.2018 року № 41-12/18, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання йому у власність за рахунок земель запасу селищної ради земельну ділянку площею 0,1463 га (кадастровий номер 7324555400:01:005:0243) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі «Док».
Вказане рішення селищної ради про затвердження технічної документації та надання у власність ОСОБА_8 , оскаржується позивачем з посиланням на його незаконність оскільки не враховано, що ОСОБА_8 не брав участь у розподілі земельних часток (паїв) в урочищі «ДОК» смт. Красноїльськ і вказану земельна ділянка, яка значилась під № НОМЕР_1 в цьому урочищі йому не розподілялось. Технічна документація на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_8 не виготовлялась.
Очевидним є, виходячи із встановлених судом обставин справи, що висновки позивача в частині незаконності прийнятого Красноїльською селищною радою рішення, є неправильними і не доведеними так як технічна документація на відсутність якої посилається позивач, була наявною на час її затвердження селищною радою і є наявною в матеріалах розглядуваної справи.
До того ж, на думку суду, дуже слушними є заперечення представника відповідача ОСОБА_2 , щодо неефективності такого способу захисту, як визнання недійсним рішення яке вичерпало свою дію виконанням.
Дійсно на підставі оскаржуваного рішення ради було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1463 га (кадастровий номер 7324555400:01:005:0243) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі «Док» в смт. Красноїльськ за ОСОБА_8 і задоволення позовних вимог в цій частині не поновить порушене право або законний інтерес позивача, як про це зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 року у справі № 446/478/19.
Крім цього, суд зважаючи на завдання та основні засади цивільного судочинства, вважає за необхідне і обов'язкове дати оцінку тим доказам які надані позивачем на підтвердження своїх вимог.
Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.
Статтею 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно вимог ч.1 та 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
На підставі ч.2 ст 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Суд встановив, що ОСОБА_4 оспорює рішення Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області яке стосується ОСОБА_8 , до якого вона не має жодного відношення оскільки не є безпосереднім учасником відносин, які фактично виникли між Красноїльською селищною радою Сторожинецького району Чернівецької області та ОСОБА_8 з приводу реалізації останнім права на отримання у власність земельної ділянки.
Позивачем суду не надано жодних документів, які б достовірністю вказували, що їй чи членам її родини надавалась у власність чи користування саме спірна земельна ділянка, що свідчить про не доказаність позову в частині зазначення законності користування цією земельною ділянкою позивачем чи будь-ким із членів її родини в т.ч. її матері ОСОБА_9 .
Надані ж суду рішення Сторожинецької районної державної адміністрації № 164 від 26 квітня 1997 року про видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) та всі супутні і пов'язані із цим документи (сертифікат, списки іт.п.) не свідчать про право власності чи право користування ОСОБА_9 , як власниці права на земельну частку (пай), чи її спадкоємців ( ОСОБА_4 ) на будь-яку земельну ділянку, оскільки таке право видавалось без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
В зв'язку з цим, суд вважає, що висновок № 69 від 19.05.2023 року, судово-технічної експертизи, виконаний судовим експертом Юзвенко Р.М., за яким земельна ділянка з кадастровим номером 7324555400:01:005:0243 площею 0,1463 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є у власності ОСОБА_2 , є земельною ділянкою під номером НОМЕР_1 площею 0,15 га відповідно до рішення Красноїльської селищної ради від 19 червня 2002 року за № 20-2/2002, списку власників земельних часток (паїв), який є додатком № 1 до цього рішення та схеми розподілу земельних ділянок між власниками земельних паїв є неналежним доказом того, що саме та земельна ділянка яка належить, на даний час ОСОБА_2 належить позивачу ОСОБА_4 .
Так, згідно розділу другого вказаного висновку експерта ОСОБА_10 встановлено, що визначення меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 проведено на підставі координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки (паю), що наявні в технічній документації матеріалів справи, а межі земельної ділянки № 5 гр. ОСОБА_4 (матір ОСОБА_9 ) визначались посередництвом дерев'яної огорожі та межових знаків. При цьому в експертному висновку не зазначено, яким чином експерт прив'язав просторові поворотні точки до огорожі та чи вказана огорожа є межовим знаком (знаками) передбаченим кадастровими правилами, та яким чином ця огорожа ідентифікується із особою ОСОБА_4 або її матір'ю ОСОБА_9 або із належним їм правом на земельну частку (пай) ?
В матеріалах справи відсутній каталог координат в якому було би зазначено, що межовим знаком земельної частки (паю), який належить ОСОБА_9 є огорожа.
На думку суду такої документа і такої вказівки і не може бути оскільки межі вказаної частки (пай) в натурі (на місцевості) не визначалось.
Таким чином експерт допускає досить вільне тлумачення понять «земельна ділянка» та «земельна частка (пай)» плутаючи їх і називаючи у своєму висновку (стор.6, абз.4) земельну ділянку на яку є в матеріалах справи координати поворотних точок - земельна частка (пай) - це земельна ділянка ОСОБА_2 , а земельну частку (пай) без визначення її меж - земельною ділянкою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_4 (матір ОСОБА_9 ).
Внаслідок такого вільного тлумачення, експерт робить остаточний висновок про наявність земельної ділянки під АДРЕСА_2 в той час, як такої земельної ділянки не існує, виходячи з чого суд знаходить такий висновок неналежним і недопустимим доказом по справі. Клопотань про проведення додаткової чи повторної експертизи, суду не заявлялось.
Заявляючи про необхідність визнання недійсним договір міни земельних ділянок від 13 листопада 2018 року, з огляду на те, що ОСОБА_8 незаконно отримав у власність спірну земельну ділянку і не мав права передавати її у власність відповідачці ОСОБА_2 за договором міни, позивач не врахувала, що ні вона ні її спадкодавець ОСОБА_9 на час укладення договору міни між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , не були ні власниками ні користувачами спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7324555400:01:005:0243, а відповідно інформація про них не була зазначена в будь-яких Державних реєстрах про право власності чи право користування.
Відчужувач за договором міни, добросовісно та законно набув право власності на відчужуване майно, а набувач за договором міни також є добросовісним набувачем.
Виходячи з цього та зважаючи на норми ст. 215 і ст. 203 ЦК України на які посилається позивач, суд не може погодитись з тим, що в даному випадку підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог законодавства оскільки суперечив цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Жодних порушень в цій частині, при укладенні договору міни, судом не встановлено, а ставлячи питання про визнання договору міни недійсним, позивач також не врахувала, що ні вона ні її мати не були учасниками цього договору, а відповідно позбавлені права на такі позовні вимоги.
Виходячи з того, що позовні вимоги в частині визнання незаконним рішення Красноїльської селищної ради Чернівецької області та в частині визнання недійсним договору міни є необґрунтованими, суд вважає, що вимога про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1463 є безпідставною.
На підставі ст.ст. 116, 118, 122, 152, 155, 186, 186-1, Земельного кодексу України, ст..ст. 16, 203, 215 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 26, 76, 83, 265, 352, 354 ЦПК України суд,-
ухвалив:
В задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_4 до Красноїльської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним договору міни земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено та проголошено 27 червня 2025 року. Строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ: Іван ЯКІВЧИК