Справа № 726/2329/25
Провадження №2/726/447/25
Категорія 68
07.07.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., за участю секретаря судових засідань Житарь С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №726/2329/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради.
В позові посилається на те, що 21 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1377. Зазначає, що стосунки сторін як подружжя закінчились вже давно, через постійні конфлікти вони розійшлись та проживають окремо. Під час шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між сторонами не досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дитини, участі у забезпеченні умов життя дитини того з батьків, хто проживає окремо, участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживатиме окремо. Вказує, що син вже більше шести місяців проживає з батьком - ОСОБА_1 та на разі саме батько самостійно виховує сина, забезпечуючи всі його потреби. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з січня 2025 року та знаходиться на його постійному самостійному утриманні та вихованні, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження сім'ї є неможливим та таким, що суперечить їхнім інтересам та інтересам дитини. Вони не знаходять спільної позиції для вирішення будь - яких питань. Між подружжям почали виникати непорозуміння, що і призвело до звернення до суду. Позивач в позовній заяві зазначає, що метою встановлення факту самостійного утримання та виховання батьком дитини є необхідність отримання можливості одноосібного звернення батьком до державних, медичних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини, вибору методів виховання, відпочинку, проживання без участі матері.
Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який самостіно його вихавує та повністю утримує.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці 04.07.2025 р. відкрито провадження та призначено справу до розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак просив розгляд справи провести без його участі та позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак спрямувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, крім того надала письмові пояснення згідно з якими, вона дійсно часто перебуває за кордоном та залишає дитину з родичами. Зазначила також, що вона з ОСОБА_1 не може досягти домовленостей щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 . Просить суд вирішити спір між ними згідно чинного законодавства.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради в судове засідання не з'явився. Повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 21 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1377.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14 березня 2017 року.
Витягом з реєстру територіальної громади від 04.07.2025 р. підтверджується, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Витягом з реєстру територіальної громади від 04.07.2025 р. підтверджується, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Витягом з інформаційно-аналітичної системи від 04.07.2025 р. підтверджується, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, непогашеної чи незнятої судимості немає, в розшуку не перебуває.
Відповідно до ст. 110 СК України, передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно з ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частиною 3 ст.105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Судом встановлено, що життя в подружжя не склалося, вони втратили почуття взаємної поваги та любові, відповідачка не проживає з чоловіком та дитиною за однією адресою, не ведуть спільного господарства, а тому їхню сім'ю слід вважати такою, що фактично розпалася, а шлюб між ними необхідно розірвати, оскільки подальше перебування в шлюбі може суперечити інтересам одного з сторін.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
За загальним правилом з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі №200/952/19 та від 22 грудня 2021 року по справі №339143/20.
У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд, дослідивши матеріали справи, що виходячи з інтересів дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини та правами батьків на виховання дітей, приходить до висновку, що слід залишити проживати сина сторін - ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_1 на його повному утриманні та самостійному вихованні.
Керуючись ст.ст. 19, 55, 110, 112, 161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 7, 8, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 21 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1377 - розірвати.
Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться на повному утриманні та самостійному вихованні батька - ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Л. В. Байцар