Справа № 646/6619/25
№ провадження 2/646/3570/2025
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова в особі судді Клімової С.В., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості по заробітній платі при проведенні остаточного розрахунку зі звільненим робітником та заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні,-
04.07.2025 року до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості по заробітній платі при проведенні остаточного розрахунку зі звільненим робітником та заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на п. 4 ч. 1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір».
Пунктом 4 ч. 1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір» регламентовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Суд не приймає вказані позивачем доводи на зільнення від сплати судового збору за вказаним вище пунктом, оскільки позовна заява не містить вимог щодо виплати компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір» регламентовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У позовній заяві позивач фактично заявляє такі вимоги: 1) стягнення невиплаченої заробітної плати, 2) стягнення компенсації за невикористану відпустку; 3) стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно ст. 1 ч. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.
Тобто, виплата за рішенням суду середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівнику не відноситься до виплат, пов'язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.
В постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто, позивач звільнена від сплати судового збору тільки за пред'явлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.
Таким чином, позивачу потрібно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3028 гривні, таким чином судовий збір за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140 грн.
Судовий збір сплачується на такі реквізити р/р UA968999980313141206000020661, отримувач коштів : ГУК Харків обл/мХар Основ'ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ККДБ : 22030101, код банку отримувача 899998.
Крім того, згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Зазначені вимоги, визначені ст. 95 ЦПК України, представником позивача не виконано, додатки до позовної заяви не завірені належним чином.
Частини 1, 2 ,3 ст. 185 ЦПК України регламентують, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином позивачу ( представнику) необхідно сплатити судовий збір та надати до суду належним чином засвідчені копії додатків до позову.
Без виправлення вказаних недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження і підлягає залишенню без руху.
Запропонувати позивачу ( представнику) виправити вказані недоліки в строк не пізніше п'яти днів з дня отримання ними копії даної ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості по заробітній платі при проведенні остаточного розрахунку зі звільненим робітником та заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви у 5-ти денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом усунення вищевказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя С.В. Клімова