Справа №635/3122/25
Провадження № 3/635/1676/25
07 липня 2025 року с-ще Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП,
суд визнає доведеним, що 20 квітня 2025 року о 08 год. 25 хв. в с-щі Пісочин, вул. Рижовська, 12В, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Шевролет Епіка державний номерний знак НОМЕР_2 , виїхав на залізничний переїзд під час забороненого сигналу світлофору та зачиненого шлагбаума, чим порушив п. 20.5в ПДР.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав суду заяву, відповідно до якої свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі -ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 20.5.в ПДР України передбачено - рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частина друга статті 123 КУпАП передбачає відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №306039 від 20.04.2025 року; посвідченням водія; довідкою про належність ОСОБА_2 транспортного засобу Шевролет Епіка державний номерний знак НОМЕР_2 ; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 20.5.в ПДР України.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.123 КУпАП, як в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність.
Оцінивши обставини вчиненого правопорушення, враховуючи особу порушника, суд вважає, що є підстави для застосування адміністративного стягнення в межах санкції ч.2 ст. 123 КупАП.
З урахуванням викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 123 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд вирішує питання про стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-38, 40-1, ст.124, ст.276, ст.283-285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП та піддати адміністративному стягненню за ч.2 ст.123 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя О.В.Назаренко