Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/1791/2025 Справа № 641/2387/25
01 липня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова
у складі судді - Богдан М.В.
за участю секретаря судових засідань - Двірник О.С.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дах-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території,-
Представник позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дах-2» в особі адвоката Болоховцева Є.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .
02.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
01.07.2025 року представник позивача подав клопотання про відмову від позову, закриття провадження у справі, у зв'язку зі сплатою відповідачем боргу. Також просить суд вирішити питання про повернення судового збору та стягнення витрат на правову допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. Об'єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.
Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.
Правове значення категорії предмет спору і пов'язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов'язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України.
Як слідує із заяви, спірні відносини між сторонами врегульовано, заборгованість відповідачем сплачено добровільно, відтак заява про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., який підлягає поверненню позивачу.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн., посилаючись на ч. 3 ст. 142 ЦПК України, - якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Верховний Суд неодноразово надав правову оцінку випадкам стягнення судових витрат у разі з підстав відсутності предмета спору.
Так, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, Верховний Суд зазначив: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат".
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);
- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).
Частина 3 статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Після відкриття провадження у справі позивач просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач повністю сплатив борг. Фактичний зміст такої заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказав відсутність предмета спору.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Закриваючи провадження у справі, суд керувався пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України не є відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат, понесених на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 142, 255, 258-260, 353, 354 ЦПК України,
Клопотання представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дах-2» - адвоката Болоховцева Є.О. - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дах-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території - закрити.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Слобідському районі м. Харкова повернути Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дах-2», код ЄДРПОУ 23006399, суму судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 174 від 28 березня 2025 року, в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
В стягненні з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дах-2» судових витрат на правничу допомогу - відмовити.
Ухвала в частині закриття провадження та відмови у стягненні судових витрат може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів із дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали суду.
Суддя -М. В. Богдан