Справа № 405/1335/24
Провадження №2/405/239/24
13 лютого 2025 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Тарасенко Р.П.,
за участю представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвоката Бондаренка Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/1335/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором
Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому (позові) просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №2109626095698 від 06 квітня 2021 року в розмірі 46 709 грн. 60 коп., зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 06.04.2021року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2109626095698 «Стандартний», за умовами якого Товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Відповідно до пп. 1.2., 1.3. договору кредит надається на строк, зазначений у заяві- анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих відсотків. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Згідно з п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:а) 1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до пп. 1.4.1., 1.4.2. договору нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом. Згідно з п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5800 грн., що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно якого на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей»06.04.2021 року здійснено один переказ грошових коштів на карту, яка належить Позичальнику, у сумі 5 800 грн.
Зазначив, що 01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 1- 12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі, за Договором про надання фінансових послуг № 2109626095698 від 06.04.2021 року, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2109626095698 від 06.04.2021 року, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Крім того, зазначив, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 станом на 08.02.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 100 270 грн. 16 коп., з якої: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5799 грн. 20 коп., заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги (10.03.2023) в розмірі 94 470,96 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 46 709,60 грн., з якої: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) в розмірі 5799,20 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 40910,40 грн.
З огляду на викладене та посилаючись на норми чинного законодавства, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2109626095698 від 06.04.2021 року в розмірі 46 709 грн. 60 коп., а також сплачені позивачем при пред'явлені позову до суду судовий збір в розмірі 3 028 грн., та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 квітня 2024 року відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
Крім того, ухвалою суду від 25 вересня 2024 року за клопотанням представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витребувано у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д): інформацію про те, чи видавалась на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картка № НОМЕР_2 ;виписку по рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за номером картки № НОМЕР_2 за період 06.04.2021 року.
На виконання зазначеної ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» направив запитувану судом інформацію, яка зареєстрована судом 06.12.2024 року за вх.№33022.
Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвокат Бондаренко Ю.Ю. (діє на підставі довіреності №35 від 06.01.2025 року) в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 2109626095698 від 06.04.2021 року в розмірі 46 709 грн. 60 коп., а також понесені судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, при цьому, подала заяву, яка зареєстрована судом 10.06.2024 року за вх. № 15658 про розгляд справи без її участі, та, крім того, подала відзив на позовну заяву, який зареєстрований судом 10.06.2024 року за вх. № 15659, за яким, не погоджуючись з заявленими позивачем позовними вимогами, просила відмовити позивачу в їх задоволенні, зважаючи на те, що згідно з Договором від 06.04.2021 року, датою укладення договору між Товариством та Клієнтом є дата його підписання, а Договір є укладеним з моменту перерахування грошових коштів, при цьому, надана позивачем копія Договору не містить її (відповідача) підпису. Крім того, позивачем не надано докази перерахування кредитних коштів на її рахунок (рахунок, виписка). Так само графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять її підпису, у зв'язку з чим можна дійти висновку, що її не ознайомлювали з умовами кредитування.
Крім того, зазначила, що позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 46709 грн. 60 коп. за договором № 2109626095698 від 06.04.2021 року, при цьому, заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому не підлягають задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування, на підставі чого заявлений до неї позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги, - не доведеними.
Крім того, представником позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. подані письмові пояснення, які сформовані в системі «Електронний суд» та зареєстровані судом 21.06.2024 року за вх. № 17112, за змістом яких відповідач не погоджується з вимогами, які викладені в позовній заяві, і, зокрема, зазначає про недоведеність існування самого кредитного договору та його виконання кредитором, а також недоведеність перерахунку коштів відповідачу за вказанимДоговором, разом з тим, як зазначалось в позовній заяві, 06.04.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2109626095698 «Стандартний». На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5800 грн., що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно якого на підставі укладеного між Товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 06.04.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, в сумі 5 800 грн. Відповідно до п. 4.3. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.Згідно з п. 4.4. договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису,зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 ЦК України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Таким чином, договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України. Зазначені умови договору є публічною пропозицією у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України.
Крім того, зазначив, що відповідач, посилаючись на недоведеність факту перерахування їй кредитних грошових коштів, будь-яких належних доказів цьому не надає.
Щодо розміру заборгованості за договором, в тому числі заборгованості за відсотками, то відповідно до укладеного 06.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 договору про надання фінансових послуг № 2109626095698«Стандартний» Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши Позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви, в якій також детально прописано умови та алгоритм утворення заборгованості, включно з відсотками, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання фінансових послуг №2109626095698.
Заслухавши пояснення представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвоката Бондаренка Ю.Ю., зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи подані сторонами по справі заяви по суті справи, в т.ч., відзив відповідача на позовну заяву, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування», як Товариством та ОСОБА_1 , як Позичальником укладено договір про надання фінансових послуг №2109626095698 «Стандартний +», за умовами якого за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5800 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил (п.1.1 Договору).
Згідно з п.1.2 Договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахований на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Відповідно до п.1.4 Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:а)1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 %порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована.
Пунктами1.4.1, 1.4.2 Договору передбачено, що нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Крім того, відповідно доп.п.1.5, 1.6 Договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства.
Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Крім того, відповідно до п.п.2.1.1.1, 2.1.1.7 Договору Товариство має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим договором; а також, має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою без додаткового погодження цього з позичальником.
Відповідно до п.2.2.2.1 Договору Позичальник зобов'язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з п.4.1 Договору передбачено, що невід'ємною частиною цього договору є «ПРАВИЛА НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО КРЕДИТУ ТОВ"СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ". Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua.
Крім того, пунктом 4.4 Договору визначено, що підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п.4.3 цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст.639 та ст.1055 ЦК України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Пунктом 4.15 Договору передбачено, що Сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, зокрема, зі сторони позичальника ОСОБА_1 , - одноразовим ідентифікатором V8.
Крім того, судом встановлено, що позичальником ОСОБА_1 із використанням електронного підпису (V8)була підписана Заява-Анкета (для отримання кредиту), яка є Додатком № 1, за якою остання підтвердила, що ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Служба миттєвого кредитування", що розміщені на офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua, та погодившись з ними, просить Товариство надати їй кредит на особисті потреби у розмірі: 5800,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язується повернути кредит у розмірі 5800,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 1 299,20 грн.
Розмір процентів: а) 1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.в).
Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 06.04.2021 року.
Крім того, згідно з довідкою ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 04.01.2024 року підтверджується, що на підставі укладеного між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «СЛУЖБА МК» договору про організацією переказів грошових коштів ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» було здійснено наступний переказ грошових коштів на номер карти НОМЕР_2 : власник карти (емітент) банк COMMERCIALBANKPRIVATBANK; категорія карти MasterCard; час запиту: 06.04.2021 року о 10:19:36; номер договору згідно з інформацією від кредитора №2109626095698; сума 5800; валюта UAN.
Окрім того, згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 29.11.2024 року, наданої на виконання ухвали суду від 25.09.2024 року підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).
Крім того, з виписки АТ КБ «ПриватБанк» за договором б/н за період 06.04.2021 - 06.04.2021 підтверджується факт зарахування відповідачу ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_3 грошових коштів в розмірі 5800 грн.
При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Служба миттєвого кредитування», - заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2109626095698 від 06.04.2021 року, станом на 30 листопада 2021 року становила 44 225 грн. 54 коп., з якої: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 799 грн. 20 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 38 426 грн. 34 коп., при цьому, відповідачем за вказаний період 21.04.2024 року було сплачено 0,80 коп., в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та 1299,20 грн. в рахунок погашення заборгованості за відсотками, та, в подальшому будь-які інші платежі відповідачем не здійснювалися.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що договір про надання фінансових послуг № 2109626095698 «Стандартний +» від 06.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що Договір про надання фінансових послуг №2109626095698 «Стандартний +» від 06 квітня 2021 року укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому відповідач подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого Позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (V8), який відповідач використала для підтвердження підписання договору про споживчий кредит.
Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір про надання фінансових послуг №2109626095698 «Стандартний +» від 06 квітня 2021 року не був би укладеним сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 грудня 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ», як Клієнтом та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», як Фактором було укладено Договір факторингу № 1-12, за умовами якого за цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги в сумі 60 168 947 грн., а Фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками. Крім того, Фактор має право здійснювати наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі.
Як вбачається з платіжного доручення №307600018 від 03 грудня 2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перерахувавна рахунок ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» 5 535 543,12 грн., як оплату лоту згідно з договором факторингу №1-12 від 01.12.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року, ТОВ «ВЕРТИКТ КАПІТАЛ» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2109626095698 від 06.04.2021 року в розмірі 44 225 грн. 54 коп., з якої: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 799,20 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 38 426 грн. 34 коп.
Окрім того, судом встановлено, що 10 березня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», як Первісним кредитором та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як Новим кредитором укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за умовами якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до божників, зазначених у Додатку №1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.
Згідно з п. 5.2. Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).
Наданий позивачем Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року підписаний сторонами 10.03.2023 року, за яким Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 29 141, після чого, з урахуванням умов Договору №01-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 року від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01від 10 березня 2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2109626095698 від 06.04.2021 року в розмірі 100 270 грн. 16 коп., з яких 5799,20 грн. сума заборгованості за основним зобов'язанням та 94 470 грн. 96 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті516, частини другої статті517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг №2109626095698 «Стандартний +» від 06 квітня 2021 року.
Згідно з умовами договору про надання фінансових послуг №2109626095698 «Стандартний +» від 06 квітня 2021 року Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.
Всупереч умовам зазначеного договору, відповідач не виконала свого зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, та після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ні на рахунки ТОВ «Вердикт Капітал», ні на рахунки позивача ТОВ «Коллект Центр».
Відповідно до ч. 1, 3ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» повністю виконало свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахувало на рахунок, зазначений відповідачем в Договорі № НОМЕР_2 кошти в розмірі 5 800 грн, що підтверджується як довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕР ФОР ПЕЙ» про переказ грошових коштів, так і інформацією АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування на картковий рахунок відповідача зазначених грошових коштів 06.04.2021 року.
Крім того, факт підписання сторонами договору про надання фінансових послуг №2109626095698 «Стандартний +» від 06 квітня 2021 року у письмовій формі у вигляді електронного документа, підписаного одноразовим ідентифікатором, та отримання коштів відповідачем також не спростовано.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст.610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
З огляду на зазначене, суд зауважує, що відповідач кредит отримала, в подальшому розпорядившись коштами на власний розсуд, але свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконала, кредитні кошти не повернула.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором заборгованість за тілом кредиту становить 5799 грн. 20 коп., яка є не погашеною.
Відповідач не надала доказів на спростування розміру заборгованості за тілом кредиту.
Тим самим, враховуючи, що фактично отримані відповідачем кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконання відповідачем обов'язку з повернення коштів.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 799 грн. 20 коп.
Крім того, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», пред'являючи вимогу про стягнення заборгованості, просив, у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача і суму заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 40 910 грн. 40 коп., з приводу чого суд зазначає наступне.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з розрахунком ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2109626095698 від 06.04.2021 року станом на 30 листопада 2021 року становила 44 225 грн., з якої: 5799 грн. 20 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 38 426 грн. 34 коп. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, розрахунок яких (відсотків) здійснено на підставі п.1.4 Договору.
При цьому, суд не може взяти до уваги розрахунок заборгованості, складений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10 березня 2023 року, в частині нарахування відсотків за період з 01.12.2021 по 06.04.2022 в розмірі 56 044 грн. 62 коп., оскільки даний розрахунок не містить детального розрахунку заборгованості за відсотками, тобто, за кожен день, починаючи з 01.12.2021 року та не містить розміру відсоткової ставки, з якої проводився розрахунок заборгованості.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за Договором підлягають до часткового задоволення в їх обгрунтованому розмірі 38 426 грн. 34 коп.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зауважує, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого та приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, на підставі чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 866 грн. 97 коп.
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України), та відповідно позивачем заявлено про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп., з приводу чого суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 4-6 статті 137 ЦПК України також визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наведені вище положення Закону дають підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації, при цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, як роз'яснено в п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України, (в редакції Закону 2004 року). Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як Клієнтом, та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. 02 січня 2023 року укладено договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 року, за яким Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
Адвокатське об'єднання на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги, і, зокрема, надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.4.1 Договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, Клієнт зобов'язується оплатити надані Адвокатським об'єднанням послуги у строк 60-ти банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання Адвокатським об'єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати.
Крім того, пунктом 4.5 Договору передбачено, що сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги № 208 від 05 січня2024 року Товариство - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатське об'єднання - АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В, погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 год. вартістю 4 000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 3год. вартістю 9 000 грн.
Згідно з Витягу з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року, Сторони погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об'єднанням у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги: надання усної консультації з вивчення документів тривалістю 2 год. вартістю 3000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 5 год. вартістю 10 000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 413000008 від 09 лютого 2024 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на виконання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року, сплатило на користь Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» 51 000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин.
Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, за встановлених обставин, суд виходить з заявленого позивачем предмету спору, складених процесуальних документів та їх обсягу, на підставі чого суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу з визначенням їх обсягу і розміру в загальному розмірі 13 000 грн. не відповідають критеріям розумності та обґрунтованості, а тому підлягають зменшенню судом до 6 500 грн., та які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект-Центр».
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»», код ЄДРПОУ 44276926 заборгованість за Договором про надання фінансових послуг № 2109626095698 "Стандартний +" від 06 квітня 2021 року в розмірі 44 225 (сорок чотири тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 54 коп., з якої заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 5 799 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 38 426 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926 судовий збір в розмірі 2 866 грн. 97 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя Ленінського
районного суду
м.Кіровограда Лілія Андріївна Іванова