Справа № 405/8222/23
2/405/1402/23
07.07.2025 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря: Мишевець Т.І.
представника позивача: адвоката Усатенка В.Ю.
представника відповідача: адвоката Іванченка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний Дім» про знесення самочинно побудованої споруди, -
Позивач звернулась в суд з позовом, якому просила зобов'язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно побудовану споруду - цегляний сарай, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути на свою користь з відповідача судові витрати по справі.
Позов обґрунтовано тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 та співвласником 1/125 частки зазначеного будинку, тобто є співвласником багатоквартирного будинку розташованого за вказаною адресою і є засновником ОСББ «Рідний Дім». Рішенням Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 року № 1591 земельна ділянка площею 2 969,2 кв.м по АДРЕСА_1 безоплатно передана у власність об'єднанню співвласників багатоквартирних будинків «Рідний Дім» для розміщення багатоквартирного житлового будинку, згідно якого видано Державний акт від 05.04.2006 року.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. На прибудинковій території відповідач протиправно збудувала цегляний сарай з бетонним фундаментом. Вказаний сарай побудований без дозвільних документів.Вона, як співвласник земельної ділянки, не надавала дозвіл на таке будівництво, тобто, побудований відповідачем сарай є самочинним будівництвом. Вказане самочинне будівництво перешкоджає користуватись належним їй на праві власності гаражем та перешкоджає заїзду в належний їй гараж її автомобіля, а тому вказана будівля підлягає знесенню. Відповідачу земельна ділянка для будівництва цегляного сараю не виділялась, будівництво здійснено без дозвільних документів, які надають право на здійснення будівництва, а тому самочинно збудована відповідачем споруда - цегляний сарай підлягає знесенню.
Посилаючись на вказані обставини. норми чинного законодавства, просила задовольнити позов.
Ухвалою суду від 14.11.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачам надано термін для подання відзиву на позов, призначено підготовче засідання.
09.02.2024 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов, в якому вона вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
19.02.2024 року позивачем подано відповідь на відзив.
28.03.2024 року відповідачем подане клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
01.04.2024 року відповідачем ОСОБА_2 подані заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 .
15.04.2024 року відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позов, в якому він вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
22.04.2024 року представником позивача подана заява відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України про зміну предмету або підстав позову, в якій він просить зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно побудовану споруду - цегляний сарай, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 22.05.2024 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Усатенко В.Ю. позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити, пояснив, що позивач є власником квартири та засновником ОСББ, на прибудинковій території відповідачами збудовано сарай без відповідних документів, земельна ділянка для цього не була відведена і цим порушується її право власності на землю. Також надав суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Іванченко В.В. в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов зазначив, що відповідачами сарай не будувався, є елементи реконструкції, які не є елементами сараю, цим приміщенням відповідачі користуються, але не є забудовниками. Зазначив про стягнення витрат на правову допомогу, які будуть подані у відповідності до норм ЦПК.
Відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені. Питання щодо допуску ОСОБА_4 вирішено в ході розгляду справи.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та співвласником 1/125 частки зазначеного будинку, тобто позивач є співвласником багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та є засновником ОСББ «Рідний Дім», розташованого за вказаною адресою.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 року № 1591 земельна ділянка площею 2969,2 кв.м по АДРЕСА_1 безоплатно передана у власність об'єднанню співвласників багатоквартирних будинків «Рідний Дім» для розміщення багатоквартирного житлового будинку, згідно якого видано Державний акт від 05.04.2006 року.
Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на прибудинковій території навпроти її гаража збудований цегляний сарай з бетонним фундаментом, яким користується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідачі по справі. Вказаний сарай збудований відповідачами на земельній ділянці належній ОСББ «Рідний Дім» кадастровий номер 3510100000:36:277:1004 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі не мають документів на будівництво спірного сараю, земельна ділянка для такого будівництва не виділялась, документи на право власності на спірний сарай відсутні. Вказане самочинне будівництво перешкоджає їй користуватись належним їй на праві власності гаражем та перешкоджає заїзду в належний їй гараж її власним автомобілем.
Як зазначено відповідачем ОСОБА_3 , в1991 році було засновано ТОВ «Контак-Факт» засновником якого, в тому числі, являвся і він. Основною метою діяльності товариства було будівництво житлових будинків.
В 1992 році, в установленому законом порядку, ТОВ «Контакт-Факт» отримало для будівництва 24-квартирного житлового будинку земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
На зазначеній земельній ділянці були розташовані старі приватні будинки разом з підсобними приміщенням для господарських потреб, в свою чергу такі приватні будинки і частина підсобних приміщень за згодою мешканців були знесені, оскільки мешканці отримали нове житло в новобудовах розташованих в інших частинах міста, при цьому частина підсобних приміщень залишилися не зруйнованими, оскільки вони не входили до території, яка була відведена для будівництва 24-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 був засновником ТОВ «Контак-Факт», та виступив інвестором будівництва, уклавши договір на придбання квартири в майбутній новобудові.
В 1994 році ТОВ «Контакт-Факт» уклало договір на будівництво будинку за вказаною адресою з фірмою «Корвет». В 1997 році фірма «Корвет» закінчила будівництво першої черги (перша і друга секції будинку) і здала їх в експлуатацію.
Одне з незруйнованих підсобних приміщень було розташоване поблизу другої секції будинку, в якій відповідач ОСОБА_3 мав отримати в майбутньому оплачену квартиру. Протягом 1994 - 1999 років вказане підсобне приміщення, у якого був відсутній власник, використовувалося ТОВ «Контакт-Факт» та фірмою «Корвет» з метою зберігання інвентаря необхідного для будівництва багатоквартирного житлового будинку, та за вказаний період ніхто не придавив ніяких вимог до таких юридичних осіб стосовно використання цього майна.
Після отримання у власність квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем ОСОБА_3 , орієнтовно в 2002 році, було зроблено в підсобному приміщенні яке до цього часу використовувалося ТОВ «Контакт-Факт» косметичний ремонт та в подальшому таке приміщення почало використовуватися ним для зберігання будівельних матеріалів, необхідних для оздоблення квартири.
В подальшому право власності на квартиру АДРЕСА_3 набуто відповідачем ОСОБА_2 20.03.2013 року на підставі Договору дарування і вона є співвласником 1/100 частки у праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_4 .
Вказані обставини зазначені представником відповідача не оспорюються в судовому засіданні представником позивача і вважаються судом встановленими.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
За змістом частин 4, 7 вказаної статті залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.
З урахуванням змісту зазначеної норми та з системного аналізу положень статей 16, 386, 391 ЦК України випливає, що позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК України).
Під час розгляду даної справи суду необхідно вирішити питання, які повинні бути підтвердженні належними доказами, а саме: встановити дати початку та закінчення будівництва спірного об'єкта; встановлення суб'єкта, який збудував об'єкт; підтвердження наявності відповідачами порушень містобудівного законодавства (встановлення вини).
Судом відмічається, що нерухоме майно, яке на думку позивача є самочинно збудованим об'єктом, існувало за довго до створення ОСББ «Рідний Дім» та надання йому у власність земельної ділянки з кадастровим номером 310100000:36:277:0004 в межах якої до 2006 року не знаходився спірний об'єкт, що підтверджується Державним актом доданим відповідачем ОСОБА_2 до відзиву на позовну заяву і підтверджують той факт, що відповідачі по справі не являються забудовниками спірного об'єкта нерухомого майна.
Межі земельної ділянки з кадастровим номером 310100000:36:277:0004 не визначені і не виносилися в натурі в зв'язку з чим відсутня можливість стверджувати про наявність чи відсутність в межах вказаної земельної ділянки незаконно розміщених будівель та споруд.
Вказана обставина підтверджується копією листа № 275/18 від 27.09.2023 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю, яким позивача повідомлено, що за результатами проведеного огляду встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться нежитлова цегляна господарська будівля, яка з візуального огляду має тривалий час експлуатації та на момент проведення огляду жодні підготовчі дії чи будівельні роботи не виконувалися.
Додатково вказаним листом позивачу повідомлено, що для встановлення дати початку та закінчення будівництва вказаного об'єкту, а також суб'єкта який збудував об'єкт необхідно провести позапланову перевірку та у законний спосіб зафіксувати та оформити наявність або відсутність порушень містобудівного законодавства.
Позивачем пред'явлено позов подано до ОСОБА_2 і позивач посилається на ст. 376 ЦК України, згідно з ч.4 якої самочинне будівництво підлягає знесенню особою, яка її здійснила, або за її рахунок.
Суд приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що ОСОБА_2 , 1992 року народження, не могла здійснити самочинне будівництво в 2001 році, коли їй було 9 років і будівля була побудована задовго до її народження.
Судом залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 , але позивач не надала суду, відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, допустимих доказів здійснення ним забудови спірної будівлі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.
Суттєвим є також розташування спірної будівлі, яка розміщена за межами підпірної стінки і яка в свій час виконувала першу функцію - була межею земельної ділянки, яка була виділена для забудови будинків по АДРЕСА_1 та другої функції, яку виконує ця споруда - це утримання частини землі, що знаходиться позаду неї і яка є вищою на 70-80 см від рівня проїжджої частини. Ця підпорна стінка була побудована замовником будівництва і її вартість увійшла у вартість квартир. В разі знесення будівлі підпірна стінка залишається, оскільки вона повинна утримувати землю, яка знаходиться за нею, тобто для позивача нічого не зміниться.
Відповідно до затвердженого листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 7/11 від 13.01.1998 року капітальний ремонт будівлі - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об'єкту та його техніко-економічних показників, при цьому судом встановлено, що відповідачами такі роботи на спірному об'єкті не проводились.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до вимог положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційної розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, а тому суд відносить судові витрати, понесені позивачем при розгляді даної справи щодо сплати судового збору та витрат на правничу допомогу за її рахунок.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний Дім» про знесення самочинно побудованої споруди відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення в повному обсязі виготовлене 07.07.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_5 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , РОНКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_6 .
ОСОБА_3 , НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_7 .
Третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний Дім», м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 94, код ЄДРПОУ 23677478.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко