Справа № 405/8673/18
Провадження №2/405/1507/18
19 лютого 2025 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді Іванової Л.А.
при секретарі Лисонь В.В., Гершкул М.В., Нетесі С.М.
Дризі Є.В., Тарасенко Р.П.
за участю учасників справи:
позивача ОСОБА_1 та в його інтересах представника - адвоката Данилюк Н.В.
та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Платонової М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/8673/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив визнати нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , об'єктом спільної сумісної власності подружжя та розділити його між ним ( ОСОБА_1 ) та відповідачем ОСОБА_2 , визнавши за ним ( ОСОБА_1 ) право власності на 1/2 частину зазначеного будинку, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що вперше він зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_2 22 січня 1994 року, від якого (шлюбу) мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до договору дарування від 28.02.2002 року відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 , договір зареєстрований під № 695 приватним нотаріусом Писаковською О.І.
Право власності відповідача на будинок АДРЕСА_1 зареєстроване в Кіровоградському об'єднаному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі домоволодінь під № 12830/61 , реєстрова книга земельних ділянок - № 5524/44-д. Житловий будинок одноповерховий, житловою площею 31, 4 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 1531,2 кв.м., має надвірні будівлі, що до нього прилягають: сарай, вбиральня, басейн, паркан, водопровід та замощення.
Зазначив, що у 2002 році за їх спільні кошти та внаслідок їх спільної праці вони розпочали перебудову та капітальний ремонт в будинку АДРЕСА_1 , і, зокрема, в будинку були проведені наступні роботи: дах перекрито шифером; горище утеплено ізомером - підлога (стеля); замінені вікна з дерев'яних на металопластикові; зроблені ремонтні роботи в будинку: шпаклівка стелі, фарбування, поклейка шпалер та ін.); у вбиральні та ванній кімнаті гіпсокартон обклеєно керамічною плиткою, придбано унітаз та ванну.
Крім того, в будинок було заведено воду; замінено всю електричну проводку, оскільки стара була зовнішня; на підлозі в будинку скрізь постелено лінолеум; в кухні половина стін обклеєна плиткою, інша половина - пробкою, на підлозі - плитка 2007 року; при виході з будинку на сходах плитка; вхідні двері металопластикові, потім металеві. Всі меблі нові, побутова техніка в користуванні 4-5 років.
Окрім того, було перебудовано сарай, збільшено та зроблено гараж та баню, яка обшита деревом, у передбаннику гіпсокартон та два металопластикові вікна; в гаражі та в бані стяжка (цементна підлога), а так само, стяжка навколо будинку (підписано рік, коли була зроблена).
Також було викопано погріб та обкладено його цеглою; на будинку цегляні фронтони. На подвір'ї побудовано вбиральню. З боку вулиці та від сусідів встановлено метало-профільний паркан. По всьому городу зроблена система поливу. Над басейном викладена цегляна надбудова, за ним альтанка, зроблена з очерету.
Зазначив, що всі будівельні роботи він виконував самостійно, інколи за допомогою друзів та спеціалістів. Будівельні матеріали придбавались за спільні кошти подружжя.
Крім того, вказав, що 23 вересня 2005 року він повторно зареєстрував шлюб з відповідачем, який рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 жовтня 2016 року було розірвано.
Згідно з свідоцтвом про зміну імені, серії НОМЕР_1 , виданого 20.01.2017 року Подільським районним у м. Кропивницькому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », про що складено відповідний актовий запис за № 4.
Згідно з ч. 3. ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Тобто на момент виникнення їх з відповідачем цивільних відносин - створення сім'ї (1994 рік) та отримання відповідачем в подарунок будинок АДРЕСА_1 (2002 рік) діяв акт цивільного законодавства - КпШС та ЦК України (1963 року), а також Закон України «Про власність», а в подальшому з 2004 року - СК України та ЦК України.
Згідно зі ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).
Враховуючи викладене, позивач вважає, що вказане вище нерухоме майно за час його шлюбу з відповідачем істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок його трудових та грошових затрат, а тому є їх з відповідачем спільною сумісною власністю, а так як шлюбний договір вони не укладали та будь-яких домовленостей про зміну розміру часток майна не погоджували, вважає, що дане нерухоме майно підлягає поділу між ними в рівних частках. Добровільно вирішити це питання з відповідачем він не може, що і спонукало його до звернення до суду за захистом порушеного права.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 18 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду з викликом в судове засідання учасників справи.
Ухвалою суду від 19 липня 2019 року за клопотанням представників сторін ухвалено розгляд зазначеної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до судового розгляду по суті.
Під час судового розгляду справи по суті:
Ухвалою суду від 01 червня 2021 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Данилюк Н.В. по зазначеній справі призначено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: місто Кропивницький, вул. Волкова, 2, та на вирішення якої поставлено наступні питання:яка дійсна ринкова вартість частки будинку АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи; яка дійсна ринкова вартість частки будинку АДРЕСА_1 до ремонту та перебудови; чи являються невід'ємними поліпшеннями ремонтні роботи та поліпшення, перераховані в позовній заяві ОСОБА_1 (п.1-п.23, а саме: в будинку АДРЕСА_1 : 1) перекриття шифером даху; 2) утеплення ізомером горища - підлога (стеля); 3) заміна вікон з дерев'яних на металопластикові; 4) проведення ремонтних робіт в будинку: шпакльовка стелі, фарбування, поклейка шпалер; 5) обклеєння гіпсокартону у вбиральній та ванній кімнаті керамічною плиткою, придбання унітазу та ванни; 6) проведення водопостачання в будинок; 7) заміна електричної проводки; 8) облаштування лінолеумом підлоги в будинку; 9) облаштування кухні, а саме: стін - плиткою (половина), пробкою (половина), та плиткою - підлога; 10) облаштування плиткою сходів при виході з будинку; 11) заміна вхідних дверей на металопластикові, а потім, - на металеві; 12) придбання нових меблів; 13) придбання побутової техніки; 14) перебудова сараю, збільшення та облаштування гаражу та бані; 15) обшиття бані деревом, облаштування передбанника гіпсокартоном та встановлення двох металопластикових вікон; 16) облаштування стяжки (цементна підлога) в гаражі та в бані; 17) облаштування стяжки навколо будинку; 18) викопано погріб та обкладення його цеглою; 19) встановлення цегляних фронтонів на будинку; 20) побудова вбиральні на подвір'ї будинку; 21) встановлення метало-профільного паркану з боку вулиці та від сусідів; 22) встановлення системи поливу по всьому городу; 23) викладення цегляної надбудови над басейном, та облаштування з очерету альтанки; у разі, якщо зазначені в п.3 поліпшення є невід'ємними, який відсоток від вартості вони складають.
При цьому, зобов'язано відповідача ОСОБА_2 надати доступ до житлового будинку АДРЕСА_1 , судовим експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, дозволивши бути присутніми під час проведення огляду позивача ОСОБА_1 та/або його представника адвоката Данилюк Н.В.
На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.
30 червня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання експертної установи, якій доручено проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, в якому судовий експерт І.Шевченко, враховуючи, що в призначений час на огляд з'явився позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Данилюк Н.В., відповідач ОСОБА_2 на огляд не з'явилася та не було надано до огляду об'єкт дослідження, просила надати роз'яснення щодо подальшого виконання експертизи; призначити дату та час огляду об'єкту дослідження, які попередньо просила узгодити з експертом за телефоном; надати до огляду об'єкт дослідження і забезпечити належними умовами для проведення огляду, а саме: вільним доступом до об'єкту, можливістю безперешкодного огляду, можливістю проведення фотозйомки.
Ухвалою суду від 04 липня 2023 року відновлено провадження у цивільній справі та призначено судове засідання з викликом учасників справи для вирішення зазначеного клопотання експерта.
Ухвалою суду від 12 липня 2023 року клопотання експерта Кропивницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз І. Шевченко щодо надання вільного доступу до об'єкту дослідження з метою проведення судової будівельно - технічної та оціночно - будівельної експертизи в цивільній справі № 405/8673/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл, - задоволено.
Визначено погоджену з експертом дату та час огляду об'єкту дослідження в натурі, що знаходиться по АДРЕСА_1 , - 08 вересня 2023 року о 10:00 год.
Зобов'язано відповідача ОСОБА_2 надати експерту Кропивницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Ірині Шевченко доступ до огляду об'єкту дослідження - житлового будинку АДРЕСА_1 , який буде проведено 08 вересня 2023 року о 10:00 год., забезпечивши належними умовами для проведення огляду, а саме: вільним доступом до об'єкту, можливістю безперешкодного огляду та проведення фотозйомки.
На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.
06 вересня 2024 року на адресу суду з Кропивницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 824/22-27 від 05.09.2024 року.
Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року відновлено провадження у цивільній справі та призначено судове засідання з викликом учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 та в його інтересах представник - адвокат Данилюк Н.В. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 25 лютого 2018 року та ордеру серії КР №77257 від 04 грудня 2018 року) в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Крім того, представник позивача зазначила, що предметом спору є об'єкт нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору дарування та наявними у справі доказами підтверджується, що вартість цього майна за час перебування позивача у зареєстрованому шлюбі з відповідачем значно збільшилася за рахунок вкладень спільних коштів та трудових зусиль позивача. Матеріали справи містять достатні докази, зокрема, технічний паспорт, станом на 2019 рік, наданий відповідачем по справі, яким підтверджено, що в житловому будинку значно збільшилася площа житлового будинку, а тому наявні підстави для визнання його об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ між позивачем та відповідачем в рівних частках, тобто по частці кожному.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Платонова М.А. (діє на підставі договору про захист (представництво) надання правової допомоги від 23 квітня 2019 року та ордеру серії КР №86819 від 23 квітня 2019 року) в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити позивачу в їх задоволенні, зважаючи на обставини, викладені у поданому відзиві на позов, зареєстрований судом 02.05.2019 року за вх.№10617, за яким вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, зазначивши при цьому, що в період з 1994 року по серпень 2005 року та в період з 23 вересня 2005 року по 04 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.10.2016 року. При цьому, 28.02.2002 року, тобто в період перебування у шлюбі позивача та відповідача, між відповідачем, як Обдарованою та ОСОБА_7 , як ОСОБА_8 був укладений нотаріально посвідчений договір дарування житлового будинку за АДРЕСА_1 , і який (договір) зареєстрований ОКП «КООБТІ» та відповідно до реєстраційного посвідчення ціле домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на праві приватної власності. Оскільки спірний будинок був набутий відповідачем на підставі договору дарування, він є особистою приватною власністю відповідача, не входить до складу спільної сумісної власності подружжя, а тому не підлягає поділу між сторонами. Крім того, доводи позивача про те, що вказане майно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості після набуття його у власність відповідачем, а тому він (позивач) на підставі ст.62 СК претендує на відповідну частку в майні, не підтверджуються жодними доказами, зокрема, первинними документами про придбання будівельник матеріалів, договорів про надання ремонтних послуг тощо.
З огляду на викладене вище, вважає, що оскільки спірний будинок був набутий відповідачем у власність на підставі договору дарування, який ніким не оспорений та є чинним, та враховуючи, що позивачем не надано до позову доказів, які б свідчили про його участь у поліпшенні спірного будинку, внаслідок чого вартість будинку значно збільшилася, тому відсутні правові підстави для визнання вказаного будинку об'єктом спільної сумісної власності подружжя, як на підставі приписів ст.60 СК України, так і на підставі ст.62 СК України.
Заслухавши позивача ОСОБА_1 та в його інтересах представника - адвоката Данилюк Н.А.,представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Платонову М.А., свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, та заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, оцінивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін,суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
Зокрема, судом встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 1994 року по серпень 2005 року, та відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 16 серпня 2005 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда, шлюб між чоловіком ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_4 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 256.
Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 13 березня 1996 року Палацом реєстрації новонароджених м. Кіровограда.
В подальшому, сторони 23 вересня 2005 року повторно зареєстрували шлюб, який (шлюб) рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили 27 жовтня 2016 року, зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського обласного управління юстиції 23 вересня 2005 року, а/з № 584 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано.
Згідно з свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого 20 січня 2017 року Подільським районним у місті Кропивницькому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_5 ».
Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період зареєстрованого з позивачем шлюбу, згідно з Договором дарування житлового будинку від 28 лютого 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І., зареєстровано в реєстрі за №695, ОСОБА_7 , як ОСОБА_14 подарувала, а ОСОБА_4 , як Обдарована, прийняла у дар житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель у АДРЕСА_1 . Цей житловий будинок глинобитний, житловою площею 31,4 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 1531,2 кв.м. та має надвірні будівлі, що до нього прилягають: сарай-літ. Б; вбиральня-літ. В; басейн-літ. Г; паркан; водопровід; замощення.
При цьому, відповідно до ст.24 Кодексу про шлюб та сім'ю, в редакції Закону 1969 року, чинного на час оформлення зазначеного правочину,майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Відповідно до ст.25 Кодексу про шлюб та сім'ю якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути
визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до реєстраційного посвідчення ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 19 вересня 2002 року ціле домоволодіння (будівлі), що розташовано в АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на праві приватної власності на підставі договору дарування від 28.02.2002 року №695, про що записано у реєстрову книгу №61 за реєстрованим номером №12830.
Крім того, згідно з архівною довідкою ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 22.04.2019 року за №52661, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за архівними даними реєстрових книг ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за станом до 01.01.2013 року зареєстровано за ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 28.02.2002 року за № 695, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І., реєстрова книга №61, запис №12830. Дата останньої технічної інвентаризації: 26.02.2002 року; площа земельної ділянки 1531,2 кв.м., площа житлового будинку 62,90 кв.м., розмір житлової площі 31,40 кв.м.
Відповідно до відомостей, зазначених в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 , складеного 09 грудня 2003 року Кіровоградським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації, загальна площа будинку складає 62,9 кв., в тому числі житлова площа - 31,4 кв.м., допоміжна/підсобна - 11,9 кв.м. та відповідно до експлікації до плану будинку складається з: веранди 4,6 кв.м, сіни- 8,0 кв.м., кухня - 11, 9 кв.м., кімната - 11,0 кв.м., кімната - 20, 4 кв.м, веранда - 7, 0 кв.м.
Згідно з відомостями, зазначеними в технічному паспорті № НОМЕР_3 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленому ТОВ «Єлисаветградське відділення паспортизації нерухомості» станом на 22 квітня 2019 року, літ. «А, а, а1,а2» загальна площа 62,6 кв.м, житлова - 43,6 кв.м, допоміжна площа - 19, 0 кв.м, та відповідно до експлікації приміщень до плану садибного (індивідуального) житлового будинку складається з : тамбура - 1, 6 кв.м., кухня - 4, 4 кв.м, їдальня - 7, 4 кв.м., санвузол - 5, 6 кв.м., кімната - 12, 8 кв.м., кімната - 10, 5 кв.м та кімната -20, 3 кв.м., при цьому, загальна та житлова площа змінилися в результаті проведення уточнених вимірювальних робіт електронними приладами, та зміни функціонального призначення внутрішніх приміщень. Показники площі по житловому будинку складають: загальна площа приміщень - 62,6 кв.м., в тому числі житлова площа - 43,6 кв.м.
При цьому, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з зазначеним позовом, як на підстави позовних вимог зазначив, що належне відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування житлового будинку від 28 лютого 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І., зареєстровано в реєстрі за №695, нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 за час його шлюбу з відповідачем істотно збільшилося в своїй вартості внаслідок його трудових та грошових затрат, та внаслідок проведених в будинку перебудови та капітального ремонту, а тому є їх з відповідачем спільною сумісною власністю подружжя, та відповідно він (позивач) має право на його розподіл.
Тим самим, предметом спору у даній справі є визнання спірного житлового будинку АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності та його розподіл.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем заявлено клопотання про виклик свідків та призначення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання: яка дійсна ринкова вартість частки будинку АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи?; яка дійсна ринкова вартість частки будинку АДРЕСА_1 до ремонту та перебудови?; та чи являються ремонтні роботи та поліпшення, перераховані в позовній заяві (п.п.1-23) невід'ємними поліпшеннями.
При цьому, відповідно до висновку експерта Кропивницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно - технічної та оціночно - будівельної експертизи від 05 вересня 2024 року за № 824/22-27 ринкова вартість 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи складає 810 044,00 грн.
Ринкова вартість частки будинку АДРЕСА_1 до ремонту та перебудови складає 530 939, 00 грн.
Ремонтно-будівельні роботи, перераховані в позовній заяві ОСОБА_1 , які наведені в питанні, поставленому на вирішення експертизи, являються невід'ємними поліпшеннями (крім придбання нових меблів та побутової техніки), відокремлення яких, в свою чергу, призведе до зменшення ринкової вартості об'єкту дослідження.
Відсоток від ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_1 , який складають невід'ємні поліпшення, що були ідентифіковані на об'єкті дослідження становить - 34%.
Крім того, як вбачається з дослідницької частини висновку, визначення ринкової вартості об'єкта оцінки проводилося експертом із застосуванням порівняльного методичного підходу, який (порівняльний підхід) базується на інформації наявних пропозицій продажу аналогічних об'єктів на ринку та порівнянні оцінюваного об'єкта з аналогами, станом на дату оцінки.
З урахуванням характеристики об'єкта оцінки, які надані в матеріалах справи та проведеним візуально-інструментальним методом дослідження, експертом відібрано шість об'єктів-аналогів, які пропонуються до продажу та характеристика яких наведена в дослідницькій частині висновку.
При цьому, експерт прийшов до висновку, що ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 визначена з застосуванням порівняльного методичного підходу, базуючись на результатах проведеного обстеження, даних дослідження наданих документів, а також вартості пропозицій продажу об'єктів аналогів, станом та в цінах на момент проведення експертизи, з округленням до цілих, становить 1 620 088, 00 грн.
Відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють оціночну діяльність, ринкова вартість об'єктів нерухомого майна (вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки), включає вартості: земельної ділянки (прав, пов'язаних із земельною ділянкою) під час її існуючого використання, та поліпшень земельної ділянки, тобто, в даному випадку, ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 , яка встановлена із застосуванням порівняльного методичного підходу (базуючись на вартості пропозицій продажу об'єктів аналогів), визначена з урахуванням вартості земельного компонента.
Виходячи з розрахунку вартості будинку АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи, яка складає 1 620 088, 00 грн., ринкова вартість частки будинку АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи складає 810 044, 00 грн.
Крім того, виходячи з розрахунку вартості будинку АДРЕСА_1 до ремонту та перебудови, яка складає 10618878, 00 грн., ринкова вартість частки будинку АДРЕСА_1 до ремонту та перебудови складає 530 939, 00 грн.
Окрім того, в дослідницькій частині висновку експерт зазначив, що невід'ємні поліпшення нерухомого майна - це результати заходів, спрямованих на покращення фізичного (технічного) стану та (або) якісних характеристик земельної ділянки та (або) земельних поліпшень, відокремлення яких призведе до зменшення ринкової вартості відповідно земельної ділянки та (або) земельних поліпшень.
Відповідно до Методичного посібника з визначення вартості невід'ємних поліпшень нерухомого майна: Орієнтовний перелік виконуваних будівельних робіт, які є невід'ємними поліпшеннями нерухомого майна, по окремих конструктивних елементах будови, і, зокрема: фундаменти і підвальні приміщення; стіни; фасади будівель; перегородки; перекриття і підлога; дах та покрівлі; сходи і балкони; отвори; штукатурні і малярні роботи; печі і вогнища; центральне опалювання та вентиляція; водопровід і каналізація; газопостачання; гаряче водопостачання; електроосвітлення і силові проводки; різні роботи: підняття рівня підлоги в житлових приміщеннях цокольного поверху на висоту до 30 см (при вогкості в приміщеннях, викликаній високим рівнем грунтових вод; відновлення або повна заміна асфальтових тротуарів і відмосток навколо будівель; відновлення або повна заміна каналів для прокладки труб центрального опалювання.
При цьому, в дослідницькій частині висновку експертом зроблено висновок, що по об'єкту дослідження згідно наданого переліку, в цілому, крім придбання нових меблів та побутової техніки, проведено комплекс будівельних робіт, які відносяться до невід'ємних поліпшень, відокремлення яких, в свою чергу, призведе до зменшення ринкової вартості об'єкту дослідження.
Дослідженням по першому та другому питаннях експертом було встановлено, що ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 , визначена з застосуванням порівняльного методичного підходу, базуючись на результатах проведеного обстеження, даних дослідження наданих документів, а також вартості пропозицій продажу об'єктів аналогів, станом на момент проведення експертизи, з округленням до цілих, становить 1620088, 00 грн.; ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 , визначена з застосуванням порівняльного методичного підходу, базуючись на результатах проведеного обстеження, даних дослідження наданих документів, а також вартості пропозицій продажу об'єктів аналогів, станом до ремонту та перебудови, з округленням до цілих, становить 1061878, 00 грн.; ринкова вартість невід'ємних поліпшень складає: 1620088, 00 грн. - 1061878, 00 грн. = 558 210, 00 грн.
Визначення відсотку, який складають невід'ємні поліпшення від ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_1 , на момент проведення експертизи: (558210, 00 грн. х 100%)/1620088, 00 грн. = 34%, тим самим, відсоток від ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_1 , який складають невід'ємні поліпшення, що були ідентифіковані експертом на об'єкті дослідження становить 34%.
Крім того, допитані за клопотанням позивача, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду, і зокрема, свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 є його двоюрідним братом, якому він допомагав у проведенні ремонтних робіт в житловому будинку АДРЕСА_1 , і, зокрема, шпаклювали стелю, клеїли шпалери,робили монтаж гіпсокартону у ванну кімнату. Крім того, зазначив, що в будинку позивачем було замінено шість вікон на металопластикові, які купував позивач, так як на той період часу він працював на шахті, а також позивач оплачував і вартість будівельних матеріалів, були також замінені фронтони та покрівля, бетонувалися доріжки на подвір'ї, були збудовані альтанка та теплиця, облаштовано паркан. Також зазначив, що в будинок було проведено водопостачання, облаштована каналізація, при цьому площа будинку після проведення будівельних робіт, - не змінилася. Вказав, що до проведення ремонтних робіт, - будинок був глиняний, в одній з кімнат була обвалена стеля та протікала вода, крім того, в будинку не було а ні водопостачання, а ні каналізації та була відсутня ванна кімната.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він знайомий з позивачем ОСОБА_1 приблизно 10 років, так як раніше разом працювали в охоронній фірмі «Сакура», а потім підтримували дружні відносини. Щодо ремонтних робіт в житловому будинку АДРЕСА_1 зазначив, що у нього (свідка) був транспортний засіб «Газель», яким він допомагав ОСОБА_1 в перевезенні будівельних матеріалів (цементу, металопрофілю та ін.). Крім того, приблизно в 2016 році, він допомагав ОСОБА_1 встановлювати паркан з металопрофілю, як з зовнішньої сторони домоволодіння, так і від сусідів. В будинку він особисто не допомагав ОСОБА_1 в проведенні ремонтних робіт.
Окрім того, в судовому засіданні за клопотанням відповідача в якості свідків були допитані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які пояснили суду, і зокрема, ОСОБА_15 пояснила, що з ОСОБА_2 разом працює та товаришує з 2015 року. За цей час спілкування з відповідачем ОСОБА_2 ремонтні роботи в будинкуне проводилися. Одного разу, коли вона з відповідачем приїхали з відпустки, та вона прийшла в гості до відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , то бачила, що батько та брат ОСОБА_2 займалися встановленням паркану. Зазначила, що відповідач ОСОБА_2 з позивачем ОСОБА_1 проживала в 2015 році, в 2016 році вони вже не проживали разом. Крім того, зазначила, що вона не бачила в 2015 році, щоб позивач ОСОБА_1 займався ремонтними роботами. В якому стані був будинок на час його набуття ОСОБА_2 у власність, їй (свідку) не відомо.
Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що відповідача ОСОБА_2 знає з 1990 року, та, крім того, з 2008 року вона з відповідачем працюють разом. Щодо ремонтних робіт в домоволодінні ОСОБА_2 зазначила, що відповідач неодноразово в її присутності відпрошувалася з роботи з метою закупівлі будівельних матеріалів та проведення ремонтних робіт. Також зазначила, що під час перебування в гостях у ОСОБА_2 , під час спілкування з ОСОБА_1 особисто чула від останнього про те, що він нічого не хоче робити в будинку, так як це не його будинок. Крім того, їй відомо, що ОСОБА_2 мала в користуванні кредиту карту, з якої постійно здійснювала оплату будівельних матеріалів, та, крім того, вона була свідком того, як батьки ОСОБА_2 приїздили за місцем роботи та давали ОСОБА_2 кошти на ремонт. Крім того, зазначила, що після розлучення з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 самостійно придбала котел та батарею. В 2016 році, коли вона прийшла в гості до ОСОБА_2 , то побачила зміни в дворі, бачила, як батько ОСОБА_2 займався встановленням паркану, як з зовнішньої сторони, яка виходить на вулицю, так і зі сторони сусідів. Також в серпні, 2016 року під час перебування в гостях у ОСОБА_2 , вона (свідок) бачила зміни в самому будинку, в якому в кімнатах були переклеєні шпалери, встановлені додаткові металопластикові вхідні двері перед сходами, замінена сантехніка у ванній кімнаті, та цих всіх змін у 2014 році не було. З приводу того, що позивач ОСОБА_1 проводив ремонтні роботи в будинку, їй також нічого не відомо.
З огляду на зазначене, судом зауважується, що відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
За визначенням статті 76 ЦПК України висновки експертів є письмовим доказом у справі. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Тим самим, висновок експерта - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.
У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його: а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення; б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу; в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу; г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що в зазначеному висновку експерта не досліджувалися питання істотності збільшення вартості спірного майна шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень, а так само не досліджувалися питання, які саме будівельні роботи проводилися в будинку і чи можна їх віднести до капітального ремонту чи переобладнання житла, внаслідок чого відбулося значне перетворення об'єкта нерухомості, на підставі якого можна було б встановити дійсні обставини справи, тому зазначений висновок не є достатнім, який в своїй сукупності дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Так само, на переконання суду, не є також достатніми доказами, в розумінні ст.80 ЦПК України, для встановлення обставин, що мають значення для справи, і показання свідків, якими, зокрема, не підтверджується, що саме видатки позивача та його трудова участь мали вирішальне значення у збільшенні такої вартості майна.
З огляду на викладене, судом зазначається, що майнові відносини, які склалися між подружжям, урегульовано нормами СК України. Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
При цьому, у сімейному законодавстві передбачено два режими власності подружжя - особиста приватна власність дружини, чоловіка, тобто кожного з подружжя, та спільна сумісна власність подружжя.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України (частина перша статті 57 СК України).
У статті 60 СК України зазначено підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Також вказано, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1ст. 61 СК України).
Отже, майно, набуте одним з подружжя за час шлюбу, але на підставі договору дарування є його особистою приватною власністю.
Відповідно до ч.1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Для застосування статті 62 СК України необхідна наявність у сукупності двох факторів:
1) істотність збільшення вартості майна;
2) таке збільшення вартості пов'язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником.
Наявність істотного збільшення вартості є оціночним поняттям.
Як трудові затрати необхідно розуміти особисту чи спільну трудову діяльність подружжя. Така діяльність може бути направлена на ремонт майна, його добудову чи перебудову, тобто дії, що потягли істотне збільшення вартості такого майна. Грошові затрати передбачають внесення особистих чи спільних коштів на покращення чи збільшення майна.
Істотність має визначальне значення, оскільки необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості порівняно з первинною оцінкою об'єкта, але і співвідносити у співмірності з одиницями тенденцій загального здорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об'єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об'єкт стають малозначними в остаточній вартості об'єкта власності чи в остаточному об'єкті.
Істотність збільшення вартості майна підлягає з'ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.
Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об'єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним порівняно із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.
За загальною практикою мають враховуватися капітальний ремонт чи переобладнання житла, тобто значне перетворення об'єкта нерухомості.
В свою чергу, поточний ремонт житла, зміна його призначення з житлового на нежитлове без капітального переобладнання не буде надавати підстав для визнання такого об'єкта спільною сумісною власністю подружжя, оскільки значних перетворень сам об'єкт не зазнав і не можна вважати ці перетворення такими, що істотно збільшили вартість майна.
У такому випадку, якщо суд встановить наявність понесених затрат з боку іншого подружжя - не власника, однак не визнає такі затрати істотними, то цей з подружжя може вимагати грошової компенсації понесених затрат, якщо такі затрати понесені під час перебування у шлюбі.
Другий чинник істотності такого збільшення має бути пов'язаний із спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном.
Істотне збільшення вартості майна обов'язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого, не власника майна, з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості сам по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна.
Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інших чинників, які не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат подружжя чи іншого, не власника, з подружжя, у майно, не повинні враховуватися у зв'язку з тим, що законодавець у статті 62 СК України не називає їх як підстави для визнання особистого майна одного з подружжя спільним майном.
В іншому випадку, у разі збільшення вартості майна внаслідок тенденції загального удорожчання об'єктів нерухомості, інфляційних та інших об'єктивних процесів, не пов'язаних з внесками подружжя чи одного з них, визнання особистого майна одного з подружжя спільною сумісною власністю подружжя буде нести, як наслідок, непропорційне втручання у власність майна одного з подружжя.
Тим самим, посилаючись на ст.62 СК України як на підставу виникнення спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 позивач мав довести, що збільшення вартості майна є істотним і в таке збільшення були вкладені його окремі (власні) кошти чи власна трудова діяльність.
У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Конструкція статті 62 ЦПК України дає підстави стверджувати, що обов'язок доведення існування підстав, передбачених частиною першою статті 62 СК України покладається на особу, яка стверджує про виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові.
Отже, в даному випадку саме на позивача ОСОБА_1 покладається обов'язок доведення підстав виникнення права спільної сумісної власності на майно, яке належить на праві особистої приватної власності відповідачу ОСОБА_16 .
Разом з тим, судом зазначається, що з наявних у справі доказів, які судом оцінені в сукупності на предмет їх належності, достатності та достовірності, не підтверджується факт як грошових, так і трудових затрат позивача, коли він міг вкладатися якщо не фінансово, то власною працею в істотне збільшення вартості спірного майна, тим самим не вбачаються передбачені статтею 62 СК України підстави виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності.
Із системного аналізу норм статей 57, 60, 63, 66-68, 70 СК України вбачається, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю незалежно від участі кожного з подружжя у її виникненні, і право визначати порядок здійснення права спільної сумісної власності та частки кожного з подружжя при поділі майна є рівними.
Ці вимоги застосовуються і у разі, якщо особиста приватна власність одного з подружжя зазнала перетворень і збільшилась у вартості, однак таке збільшення не було істотним, то інший з подружжя, не власник, має право на 1/2 частину збільшення вартості такого майна, якщо воно пов'язане з вкладенням у об'єкт особистої приватної власності спільних коштів подружжя за час шлюбу.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що його внесок у переобладнання спірного житлового будинку в розумінні ч.1 ст. 62 СК України є достатньо значним для можливості визнання спірного майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тоді як сам по собі факт перебування позивача у шлюбі з відповідачем на момент здійснення реконструкції спірного об'єкта нерухомого майна не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя.
Крім того, не можна вважати, що первинний об'єкт нерухомості - будинок АДРЕСА_1 , який належав відповідачу ОСОБА_2 на праві особистої приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним порівняно із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті трудових чи грошових затрат чоловіка ОСОБА_1 , який не є власником.
Окрім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що саме за рахунок його (позивача) коштів були здійснені ремонтні роботи на об'єкті спірного нерухомого майна будинку АДРЕСА_1 .
Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а згідно з частиною першою цієї статті кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, позивач не надав достатніх доказів на підтвердження того, що його внесок в ремонт спірного будинку у розумінні ч.1 ст. 62 СК України є достатньо значним для можливості визнання спірного майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Суд вважає, що здійснення подружжям спільних трудових та грошових витрат на поліпшення житлового будинку, в якому вони спільно проживали, саме по собі не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя, більш того, спільні трудові чи грошові затрати щодо належного відповідачу ОСОБА_2 будинку, в якому подружжя тривалий час проживало, його ремонт, переобладнання та реконструкція мали розумний характер та були природнім процесом, а тому не можуть вважатися такими, що істотно збільшили вартість майна.
З огляду на викладене, розглядаючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі наданих сторонами по справі доказів, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст.13 ЦПК України, а також враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що збільшення вартості спірного майна - будинку АДРЕСА_1 ому є істотним, а так само не доведено збільшення вартості спірного майна внаслідок праці позивача та вкладення ним коштів, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з цих підстав.
Відповідно до ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат по справі, та приймаючи до уваги, що в задоволенні позову позивачу було відмовлено, судом не вбачається підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат по справі, які слід залишити по фактично понесеним позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єкту нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 , об'єктом спільної сумісної власності подружжя, його розподіл та визнання за ним права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , - залишити без задоволення.
Понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова