Справа № 404/4192/24
Номер провадження 2-о/404/135/24
02 липня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі : головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту батьківства, а саме: що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 18 вересня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 1917.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання. На підставі статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, витребувано у Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) інформацію про державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).
Представником заінтересованої особи ОСОБА_2 , адвокатом Багірян Еміль Бариковичем, подано до суду відзив на заяву (вх. № 37291 від 11.09.2024 року), просить в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі. Вказав, що в матеріалах справи відсутнє звернення до органу РАЦС, який складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації народження, обґрунтовуючи причини неможливості її проведення, так як саме така відмова є підтвердженням того, що факт батьківства не може бути встановлений в іншому порядку, окрім як у суді. Також заявницею не надано доказів, що запис про батька дитини, вчинено за її вказівкою за правилами статті 135 Сімейного кодексу України. Відсутність даних про те, чи було зроблено запис про батька дитини за вказівкою матері, виключає можливість задоволення заяви про встановлення факту батьківства щодо померлого, з яким мати дитини не перебувала у шлюбі. ОСОБА_2 вважає, що заявниця навмисно вказала його як заінтересовану особу тому, що у нього не має жодної юридичної заінтересованості і при цьому приховала ту обставину про існування інших осіб, які можуть бути належними заінтересованими особами (мати, дружина, діти) у цій справі, щоб уникнути питання спору про право. Зазначає, що встановлення цього факту заявниці потрібно задля вирішення спадкового питання та для отримання передбачених законом виплат після смерті загиблого. Враховуючи те, що до участі у справі не залучено особу, яка є належною заінтересованою особою у даній справі це мати загиблого, а залучено ОСОБА_2 , який є неналежною заінтересованою особою, встановлення юридичного факту батьківства буде пов'язано із вирішенням спору про право на спадщину та отримання виплат після смерті загиблого, тому заява в порядку окремого провадження не може бути розглянута, а повинна розглядатися в порядку позовного провадження (а.с. 39-49).
В свою чергу заявницею подано відповідь на відзив (вх. № 39540 від 26.09.2024 року). Вказала, відмова органу ДРАЦС не є беззаперечною передумовою для звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства. Крім того, нею подано до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про внесення змін до актового запису про народження доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме внести зміни у графі «Відомості про батька», де батьком доньки зазначити « ОСОБА_3 ». Крім того, зазначила, що в графі «Підстава запису відомостей про батька» зазначено: «Державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України». Встановлення факту батьківства їй необхідне для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, зазначила, що їй стало відомо, що фізіологічний батько ОСОБА_4 - ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час несення військової служби в районі проведення бойових дій, та похований у травні 2023 року та виникла необхідність звернутись до суду із даною заявою для встановлення факту батьківства, оскільки дитина має право знати, хто саме її батько та мати цьому підтвердження, має право знати походження, історію життя та смерті, користуватись своїми правами як донька та родич першого ступеня споріднення. Встановлення батьківства у позовному провадженні можливе лише тоді, коли імовірний батько дитини живий. Якщо ж він помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства можливе у порядку окремого провадження (а.с.55-64).
Представником заінтересованої особи ОСОБА_2 , адвокатом Багірян Е.Б., подано до суду клопотання (вх. № 1687 від 16.01.2025 року) про залишення заяви про встановлення факту батьківства без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право. Так як, із заяви вбачається, що необхідність встановлення факту батьківства відносно дитини є захист майнових та немайнових законних інтересів дитини, в тому числі і для оформлення пенсії по втраті годувальника, отриманні інших пільг та допомоги після смерті загиблого військовослужбовця як батька дитини. Також звернення з цією заявою було обумовлено із загиблим, тобто встановлення факту батьківства буде пов'язуватися також в подальшому з вирішенням спору про право на спадщину. Оскільки заінтересована особа заперечує проти задоволення заяви про встановлення факту батьківства, вказане свідчить про наявність між сторонами спору про право (а.с.108-109).
ОСОБА_1 подано до суду заперечення на клопотання (вх. № 2556 від 23.01.2025 року). Зазначила, що в заяві про встановлення факту батьківства чітко зазначено, що в заявниці виникла необхідність звернутися до суду із даною заявою для встановлення факту батьківства, оскільки дитина має право знати, хто саме її батько та мати, має право знати своє походження, історію життя та смерті, користуватися своїми правами як донька та родич першого ступеня споріднення, а тому просить відмовити в задоволенні клопотання (а.с. 112-117).
ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити, а також чітко вказала мету звернення з заявою пр. встановлення батьківства, а саме: в майбутньому буде звертись до відповідних установ про отримання виплат по смерті загиблого.
Представник заінтересованої особит: ОСОБА_2 , адвокат Горпинко С.М. підтримував заяву про залишення заяви без розгляду, в зв'язку з наявністю спору про право.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши норми процесуального права, суд дійшов висновку про таке.
Згідно частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних право.
За змістом частин першої-третьої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", обов'язковою умовою розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження є те, що встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 зі змінами від 25.08.1998 року, у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до частини четвертої статті 315 Цивільного процесуального права України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Так, згідно до частини першої, пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регламентовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до частин першої, шостої-восьмої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
В постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), зазначив , що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 Цивільного процесуального кодексу України).
У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Судом встановлено, заявниця звернулася до суду із даної заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити юридичний факт батьківства в порядку окремого провадження для виникнення в її дитини майнових прав після загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , водночас, право на виплати має заінтересована осаба. яка заперечує проти встановлення такого факту.
За таких обставин, оскільки під час розгляду заяви про встановлення факту батьківства судом встановлено спір про право, провадження підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 257, 260-261, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства, залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що за приписами частини шостої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, заявник має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Повний текст судового рішення складено 07.07.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка