04 липня 2025 року
м. Київ
справа № 127/11964/24
провадження № 51-2538ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 квітня 2025 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання вимог цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Частиною 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, судове рішення, що оскаржується (п. 3); вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (п. 5). Згідно з ч. 5 ст. 427 цього Кодексу до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Суд зауважує, що вимоги до суду касаційної інстанції мають співвідноситися із приписами ст. 436 КПК, відповідно до яких суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Захисник у касаційній скарзі на виконання приписів п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК вказує про оскарження вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2025 року та ухвали Вінницького апеляційного суду від 03 квітня 2025 року і відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК додає копії цих судових рішень.
Водночас зі змісту касаційної скарги захисника і доданих до неї копій судових рішень вбачається, що вирок суду першої інстанції був переглянутий апеляційним судом та залишений без змін. Тому викладена в касаційній скарзі вимога про зміну лише рішення суду апеляційної інстанції без зазначення вимоги щодо судового рішення місцевого суду, який ухвалою апеляційного суду було залишено без змін, не узгоджується зі ст. 436 КПК, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім того, Суд зауважує, що захисник не заявляє вимог щодо того у чому конкретно має полягати зміна судових рішень, зокрема, які саме вид та розмір покарання необхідно призначити, на його думку, як за кожне з вчинених засудженим кримінальних правопорушень, так і остаточне покарання за їх сукупністю, а також щодо того чи необхідно застосовувати звільнення від відбування покарання.
Указані вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
З огляду на те, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення недоліків скарги, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3