07 липня 2025 року
м. Київ
справа № 523/18210/18
провадження № 61-8007 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, про визнання недійсним та скасування договорів дарування, про визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частини житлового будинку,
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2025 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову та ухвалено нове в цій частині, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видано Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 05 березня 2016 року, за реєстровим № 4-230, ОСОБА_6 , що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійними договори дарування, які укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т.О. 16 травня 2018 року, за реєстрами № № 695, 696.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту родинних відносин залишено без змін.
23 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Щодо ціни позову та сплати судового збору
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 192,56 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру відповідно до ціни позову (вартості спірного майна).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 523/18210/18 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
Предметом касаційного оскарження є постанова Одеського апеляційного суду від 21 травня 2025 року, якою скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та задоволено частково вимоги майнового та немайнового характеру.
Із касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості частки спірного житлового будинку,на яке позивач просила визнати право власності), томусуд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги.
Оскільки з поданої касаційної скарги та судових рішень попередніх інстанцій неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов'язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору.
Також заявник оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, які об'єднують три вимоги немайнового характеру, тому при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги у цій справі треба врахувати, що за одну вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн * 0,4 *200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь