5 червня 2025 року
м. Київ
Справа № 275/891/21
Провадження № 61-3929ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2024 року й ухвалу цього суду від 29 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Брусилівської селищної ради Житомирської області за участю скаржника як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, витребування майна з незаконного володіння та
1. 24 березня 2025 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо визначення оскаржених судових рішень
4. У касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується (пункт 4 частини другої статті 392 ЦПК України).
5. Скаржник у вступній частині касаційної скарги зазначив, що він подає її на рішення суду першої інстанції й ухвалу апеляційного суду у справі № 275/891/21, а упрохальній частині цієї скарги просив скасувати, крім зазначених судових рішень, постанову Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2024 року. Однак згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень апеляційний суд у цій справі не приймав постанову 26 червня 2024 року. Тому скаржник повинен пояснити, які саме судові рішення він оскаржує. Крім того, скаржник не конкретизував прохальну частину касаційної скарги, не визначив передбачені у статті 409 дії, які просить вчинити Верховний Суд за результатами розгляду цієї скарги.
(2) Щодо строку на касаційне оскарження
6. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
6.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
6.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
6.3. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
6.5. 29 липня 2024 року апеляційний суд постановив оскаржену ухвалу. 24 березня 2025 року скаржник подав касаційну скаргу, у якій просив поновити йому строк на касаційне оскарження: «… прошу поновити мені строк тому, як я вже заявляв, я висловлюю недовіру Житомирському апеляційному суду і прошу суд взяти це до уваги».
6.6. Верховний Суд бере до уваги заяву скаржника про його недовіру до апеляційного суду. Проте така недовіра є неповажною причиною того, що скаржник пропустив строк на подання касаційної скарги. Тому він має обґрунтувати інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та відповідно інші підстави для поновлення цього строку.
6.7. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна надати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (частина перша статті 398 ЦПК України).
6.8. 2 квітня 2025 року скаржник надіслав пояснення до касаційної скарги з додатками. За змістом ці пояснення є доповненнями до касаційної скарги. Однак скаржник не обґрунтував їхнє подання за межами строку на касаційне оскарження судових рішень.
(3) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
7. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу. Проте у касаційній скарзі таких відомостей щодо скаржника немає.
7.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
7.2. Скаржник у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у нього електронного кабінету не зазначив. Від обов'язку зазначити такі відомості не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
(4) Щодо підстав касаційного оскарження
8. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржник такі підстави не конкретизував.
8.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
8.2. За змістом наведених приписів особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
8.3. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (останній абзац частини другої статті 389 ЦПК України).
8.4. Скаржник у касаційній скарзі пояснив, чому вважає, що оскаржені ним судові рішення слід скасувати. Однак не пов'язав свої доводи із зазначеними підставами касаційного оскарження.
(5) Щодо дотримання принципу рівності
9. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
9.1. Скаржник додав до касаційної скарги письмові пояснення із двома квитанціями про сплату 605,60 грн та 917,60 грн судового збору. Однак не додав копії цих документів для інших учасників справи.
9.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржник має подати копії додаткових пояснень із додатками для інших учасників справи.
(6) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
10. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
11. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2024 року й ухвалу цього суду від 29 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Брусилівської селищної ради Житомирської області за участю ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання права власності на майно в порядку спадкування та витребування майна з незаконного володіння.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима