5 червня 2025 року
м. Київ
Справа № 487/998/24
Провадження № 61-4380ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якої представляє адвокат Задерецький Віталій Анатолійович (далі - адвокат),
на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року
у справі за позовом скаржника до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - концерн), Миколаївської філії концерну про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і
1. 3 квітня 2025 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення - про поновлення скаржника на роботі у Миколаївській філії концерну на посаді інженера засобів радіо та телебачення ІІ категорії АПГ цеху № 1, стягнення з концерну середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня, наступного за звільненням, до відновлення на роботі.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
5. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
6. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
7. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
8. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
9. 14 лютого 2025 року апеляційний суд проголосив вступну та резолютивну частини оскарженої постанови, повний текст якої склав 19 лютого 2025 року. Скаржник подав касаційну скаргу 4 квітня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі просив поновити йому строк на касаційне оскарження. Зазначив, що дата отримання копії оскарженої постанови невідома, а доказів отримання останньої немає. Однак, такі підстави для поновлення строку є неповажними. Тому скаржник має навести поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження й інші підстави для його поновлення, а також надати докази на їх підтвердження. Такі докази можуть бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає.
(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
10. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу.
10.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов'язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
10.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
10.3. Тому адвокат зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
10.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
10.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мав повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.
10.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
10.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказав про наявність або відсутність у нього та у скаржника електронного кабінету. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет адвокат не подав. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
11. У касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування інших учасників справи та їх місцезнаходження. Однак скаржник не зазначив такої інформації щодо концерну, який є відповідачем у справі (пункт 3 другої статті 392 ЦПК України). Тому повинен це зробити.
(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
12. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
13. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку (абзац перший частини третьої статті 393 ЦПК України).
13.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення адвокату або скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику або відмовить у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Миколаївської філії концерну про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима