03 липня 2025 року
м. Київ
справа № 185/1952/24
провадження № 61-7612 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій роботодавця неправомірними та зобов'язання скласти акт по формі П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») щодо несвоєчасного надання інформації та зобов'язати скласти акт по формі П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо несвоєчасного надання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування. В іншій частині позову відмовлено.
09 червня 2025 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення (передана судді-доповідачу 23 червня 2025 року), у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Пунктом 2 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до вимог пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
Ця справа виникла з трудових відносин, предметом спору є вимоги про визнання дій роботодавця неправомірними та зобов'язання скласти акт по формі П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесятрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи, що ця справа не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження та може розглядатись у порядку спрощеного провадження, предмет позову та кількісний склад учасників справи не свідчить про її надмірну складність, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно дочастини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності.
У касаційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також вказує, що ця категорія справ становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, оскільки стосується широкого кола працедавців і осіб, які працюють в шкідливих умовах праці. Заявник звертає увагу, що подання позовів про визнання дій роботодавця неправомірними та зобов'язання скласти акт по формі П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, у відношенні відповідача, має непоодинокий характер.
Верховний Суд, взявши до уваги предмет позову, складність справи, встановлені судами обставини, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Незгода заявника з висновками судів, зробленими на підставі наданих сторонами доказів у їх сукупності, не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Суд касаційної інстанції не наділений компетенцією здійснювати переоцінку доказів.
Також заявником не доведено, а колегією суддів не встановлено значного суспільного інтересу до справи № 185/1952/24 чи її виняткового значення для особи, яка подає скаргу.
Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
Поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення.
Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» скористалося.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, клопотання ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень вирішенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій роботодавця неправомірними та зобов'язання скласти акт по формі П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара