18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 липня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/470/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ, пров.Несторівський,3-5
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл", м.Черкаси, бул.Шевченка,145, оф.243/1
про стягнення 87576,72 грн штрафу за договором,
без участі повноважних представників сторін. Представники не з'явились.
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл" з вимогами про стягнення 87576,72 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю від 21.05.2024 №13/1860-МТР та відшкодування судових витрат.
Ухвалами суду: від 01.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та проведення судового засідання призначено на 29.05.2025; від 02.05.2025 задоволено заяву позивача від 01.05.2025 про участь його представника у судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "EasyCon"; від 29.05.2025 відкладено проведення судового засідання на 16.06.2025; від 16.06.2025 відкладено проведення судового засідання на 03.07.2025.
Представники позивача в судовому засіданні 03.07.2025 вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача надав оригінали документів, копії яких подано до позовної заяви, - для огляду судом.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позов не подав, вимоги не заперечив, доводів позивача не спростував.
Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
п.3 ч.6 ст.242 Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з відповідями:
від 30.04.2025 №9510442 (а.с.21), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл" (код ЄДРПОУ 44888691) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", дата реєстрації - 13.01.2025;
від 30.04.2025 №1336704 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22-23) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл": місцезнаходження: Черкаська область, м.Черкаси, бульв.Шевченка, 145, офіс 234/1 актуальний стан на фактичну дату та час формування - зареєстровано.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, сформованими Комп'ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" (КП "ДСС"):
документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.176, 250 (ВідкриттяСпрощПровадж)" від 01.05.2025 у справі №925/470/25 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 01.05.2025 о 12:19 год.;
документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.216 (Відкладення розгляду справи)" від 29.05.2025 у справі №925/470/25 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 30.05.2025 о 17:09 год.;
документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.216 (Відкладення розгляду справи)" від 16.06.2025 у справі №925/470/25 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 18.06.2025 о 15:57 год.
Відповідно до ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Оголошення про виклик відповідача у судові засідання були розміщені на офіційному вебсайті судової влади України 01.05.2025 (а.с.26), 30.05.2025 (а.с.38), 18.06.2025 (а.с.44).
Відповідно до ч.1, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судові засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив, відзиву на позов чи й доказів належного та повного виконання умов договору до суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, який не з'явився.
У судовому засіданні 03.07.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено учасників справи про час його проголошення о 09:00 год. 07 липня 2025 року. Участь представників сторін в засіданні обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до приписів ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.07.2025 приєднано до справи вступну та резолютивну частини судового рішення без їх проголошення.
Судом з'ясовано та перевірено доказами взаємовідносини сторін та обставини:
21.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл" (далі - постачальник, відповідач по справі), в особі директора Десик Альони Олександрівни, яка діє на підставі Статуту та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (далі - покупець, позивач по справі), в особі заступника директора з сервісів ПАТ "Укрнафта" Гончаренка Миколи Анатолійовича, який діє на підставі довіреності був укладений договір про закупівлю №13/1860-МТР (далі - договір, а.с.8-12) за умовами якого: постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки "44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Заготовка труби бурильної обважненої)" відповідно до коду ДК 021:2015:44160000-9 (надалі за текстом - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору (п.1.1.); обсяги закупівлі товару за цим договором можуть бути зменшені покупцем з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця, шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (п.1.3.); номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком №1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (надалі - специфікація) (п.2.1.); ціна товару в договорі визначається в національній валюті України та вказується у специфікації до цього договору (п.3.1.); загальна сума договору становить 875767,20 грн (вісімсот сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 20 копійок), у тому числі ПДВ (20%) - 145961,20 грн (сто сорок п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня 20 копійок) (п.3.2); платежі за даним договором здійснюються покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договором (п.4.1.); розрахунок за весь товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (п.4.2.); приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару)підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (п.5.3.); датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (п.5.4.); при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення до 30 днів та 10% вартості несвоєчасно поставленого товару - за прострочення 30 днів і більше. У випадку не поставки товару постачальник сплачує покупцю 10% вартості непоставленого товару (п.7.1); відповідно до п.1 ст.259 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди про таку зміну строків позовної давності за вимогами, що пов'язані з виконанням цього договору: строк позовної давності до вимог покупця у зв'язку із поставкою товару неналежної якості та іншими недоліками товару складає три роки із дня встановлення покупцем у належному порядку неналежної якості (недоліків) поставленого йому товару; строк позовної давності до вимог покупця про стягнення неустойки (штрафу, пені) складає три роки (п.10.3.); цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.11.1.).
Згідно специфікації (додаток №1 до договору, а.с.12 зворот): найменування товару - заготовка труби бурильної обважненої ОБТ-В-108-9450+152,4 ст.45ХГМА, виробник - Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", Україна, кількість - 7 шт., строк поставки товару - 60 календарних днів з моменту підписання договору, ціна за одиницю - 104258,00 грн (без ПДВ), всього сума - 875767,20 грн (з ПДВ), умови поставки - DDP - склад (станція) призначення, рік виготовлення товару: 2023- 2024 років, не раніше 12 місяців до дати поставки, гарантійний строк на товар - термін гарантії відповідає терміну гарантії підприємства-виробника продукції, але не менше 18 місяців з дати поставки, умови приймання продукції термін вхідного контролю - до 10 робочих днів, термін вхідного контролю входить у строк поставки товару.
Згідно видаткової накладної №218 від 19.08.2025 (а.с.14 зворот), підписаної та скріпленої печатками обох сторін 26.08.2024, відповідач на виконання договору №13/1860-МТР від 21.05.2024 поставив позивачу товар - заготовку труби бурильної обважненої ОБТ-В-108-9450+152,4 ст.45ХГМА, в кількості 7 шт. на суму з ПДВ - 875767,20 грн.
При отриманні товару позивачем оформлений акт №9657 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 23.08.2024 (а.с.15), згідно якого час початку приймання продукції (товарів) 23.08.2024 15:27:00, час закінчення приймання 26.08.2024, стан тари, упаковки, маркування, пломби - задовільний, підписаний акт - 26.08.2024.
06.03.2025 за вих.№01/01/13/10/28/02-02/01/3186 (а.с.17) позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату штрафних санкцій за договором про закупівлю №13/1860-МТР від 21.05.2025, в якій зазначено, що фактичне постачання товару відбулося із порушенням вказаних строків на 35 днів: видаткова накладна №218 від 19.08.2024 та акт №9657 від 23.08.2024 були підписані - 26.08.2024, тому позивач вимагає від відповідача добровільно сплатити штраф у розмірі 87576,72 грн.
Порушення відповідачем виконання умов письмового договору про закупівлю №13/1860-МТР від 21.05.2024 стали причиною звернення позивача в суд за захистом порушеного права та відновлення права у виді покладення штрафу на відповідача за несвоєчасну поставку обладнання. Позивач вимагає примусового стягнення з відповідача 87576,72 грн штрафу за порушення виконання умов договору з посиланням на приписи п.п.5.4 та 7.1 договору. Представники позивача в судовому засіданні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити. Подані оригінали документів для огляду судом.
Відповідач вимоги не заперечив, відзиву на позов не подав, подані позивачем документи не спростував в належний спосіб.
В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.
Інших доказів сторонами не надано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Позивач та відповідач на момент вчинення господарських операцій є самостійними юридичними особами, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ, суб'єктами господарювання на ринку послуг України.
Місце проведення господарської діяльності сторін станом на 2024 рік відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Позивач доводить наявність господарських відносин між сторонами на підставі письмового двостороннього оплатного строкового консенсуального договору про закупівлю №13/1860-МТР від 21.05.2024 (а.с.8-12), що охоплюється приписами гл.54 Цивільного кодексу України як різновид договору купівлі-продажу.
Сторонами підписано Специфікацію до договору (додаток №1, а.с.12 зворот) щодо номенклатури, кількості, ціни, умов гарантії, строку, місця та умови поставки товару, з чітким зазначенням вимог до якості.
В специфікації зазначено, що строк поставки товару 60 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 20.07.2024.
Відповідно до п.5.4. договору датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно видаткової накладної №218 від 19.08.2025 (а.с.14 зворот), підписаної та скріпленої печатками обох сторін 26.08.2024, відповідач на виконання договору №13/1860-МТР від 21.05.2024 поставив позивачу товар - заготовку труби бурильної обважненої ОБТ-В-108-9450+152,4 ст.45ХГМА, в кількості 7 шт. на суму з ПДВ - 875767,20 грн.
За умовами договору позивач 23.08.2024 о 15:27:00 год почав приймання продукції (товарів), здійснив огляд товару, який надійшов, а саме: заготовка труби бурильної обважненої ОБТ-В-108-9450+152,4 ст.45ХГМА в кількості 7 шт. на суму 729806,00, про що 26.08.2025 був складений та підписаний Акт №9657 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 23.08.2024 (а.с.15).
Відповідно до п.7.1. договору при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення до 30 днів та 10% вартості несвоєчасно поставленого товару - за прострочення 30 днів і більше. У випадку не поставки товару постачальник сплачує покупцю 10% вартості непоставленого товару
З огляду на те, що товар у строк, визначений сторонами у Специфікації - поставлений не був, позивач 06.03.2025 звернувся до відповідача з вимогою за вих.№01/01/13/10/28/02-02/01/3186 про сплату штрафних санкцій за договором про закупівлю №13/1860-МТР від 21.05.2025 в розмірі 87576,72 грн (875767,20 грн х 10%), тобто 10% вартості непоставленого в строк товару.
Відповідач ухилився від задоволення вимоги позивача та сплати штрафних санкцій.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у ст.712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.
За положеннями ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.ст.230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки укладено сторонами у письмовому виді відповідно до приписів ст. 546 ЦК України.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.10.3. договору відповідно до п.1 ст.259 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди про таку зміну строків позовної давності за вимогами, що пов'язані з виконанням цього договору: строк позовної давності до вимог покупця у зв'язку із поставкою товару неналежної якості та іншими недоліками товару складає три роки із дня встановлення покупцем у належному порядку неналежної якості (недоліків) поставленого йому товару; строк позовної давності до вимог покупця про стягнення неустойки (штрафу, пені) складає три роки.
Положення ст.266, ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/17753/18.
Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.07.2019 у справі №911/1563/18, положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У відповідності до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Разом з тим, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Отже, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.
На підставі аналізу документів, застосування допустимості та вірогідності зібраних доказів у справі суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача з мотивів їх обґрунтованості, підставності та доведеності порушеного права, оскільки подані докази позивача заслуговують на довіру та не спростовані відповідачем у належний спосіб.
Позивач довів, а відповідач не спростував факту прострочення термінів постачання товару позивачеві з 20.07.2024 по 23.08.2024.
Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата відповідачем заборгованості під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду та позивачеві доказів про проведення розрахунку.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 87576,72 грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю від 21.05.2024 №13/1860-МТР.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України суд має здійснити розподіл понесених сторонами судових витрат. З огляду на задоволення позову понесені витрати покладаються повністю на відповідача в сумі 2422,40 грн, які підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Стіл" (18001, м.Черкаси, бул.Шевченка, 145, оф.243/1, код ЄДРПОУ 44888691, номер рахунку в банку невідомий) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м.Київ, провул.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390, номер рахунку в банку невідомий) 87576,72 грн штрафу за порушення строків поставки товару (труби обсадної) за договором про закупівлю від 21.05.2024 №13/1860-МТР та 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 07.07.2025
Суддя Г.М.Скиба