29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"02" липня 2025 р. Справа №924/810/20 (924/471/25)
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Димбовського В.В., судді Виноградової В.В., судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті'', м. Київ
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', с. Великі Зозулинці, Хмельницький район, Хмельницька область
2) товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'', с. Великі Зозулинці, Хмельницький район, Хмельницька область
3) акціонерного товариства ''Прокредит банк'', м. Київ
про визнання недійсними договору застави рухомого майна в частині, договору про відступлення прав за договором застави рухомого майна в частині, припинення прав обтяжень рухомого майна
(в межах справи №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'')
Представники сторін:
від позивача: Здоренко В.Є. - згідно ордеру №1891365
від відповідача ТОВ ''Віт Агро Красилів'': Свердлюк О.О. - згідно ордеру від 01.07.2025р.
від відповідача ТОВ ''Лампка Агро'': арбітражний керуючий Козирицький А.С. - ліквідатор
від відповідача акціонерного товариства ''Прокредит банк'': не з'явився
У судовому засіданні, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Процесуальні дії по справі:
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2020р. відкрито провадження у справі №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Великі Зозулинці, код ЄДРПОУ 33129725); визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ''Суффле Агро Україна'' до товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' в загальній сумі 8102968,53 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Лампка Агро'' строком на 170 календарних днів та призначено розпорядника майна.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' здійснено 18.08.2020р.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2025р. у справі №924/810/20 припинено процедуру розпорядження майном, визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С.
08.05.2025р. товариство з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті'' звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'', акціонерного товариства ''Прокредит банк'' з позовом про визнання недійсними договору застави рухомого майна в частині, договору про відступлення прав за договором застави рухомого майна в частині, припинення прав обтяжень рухомого майна.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2025р. справу №924/471/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Димбовський В.В., суддя Виноградова В.В., суддя Гладюк Ю.В. (в межах розгляду справи №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'').
Частинами 2, 3 ст. 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025р. відкрито провадження у справі №924/810/20 (924/471/25) у порядку спрощеного позовного провадження.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся з позовом до суду про:
1) визнання недійсним договору застави рухомого майна №136006-Д320 від 03 квітня 2018 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' та публічним акціонерним товариством ''Прокредит банк'', посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №384, в частині передачі в заставу транспортного засобу марки VW, модель Tiguan №WVGZZZ5NZFW575645, рік випуску 2015, д.н.з. НОМЕР_1 ;
2) визнання недійсним договору про відступлення прав за договором застави рухомого майна №136006-Д320, посвідченого 03.04.2018р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. за реєстровим №384, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Желіховською Ю.В. 30.08.2019р. за реєстровим номером №1623 та укладений між публічним акціонерним товариством ''Прокредит банк'' та товариством з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' в частині транспортного засобу марки Volkswagen, модель Tiguan, кузов № НОМЕР_2 , рік випуску 2015, д.н.з. НОМЕР_1 ;
3) припинення обтяження рухомого майна, зареєстроване 03.04.2018р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №16804538 із змінами, внесеними 04.09.2019р. щодо обєкта обтяження автомобіля легкового, загальний легковий універсал, марки Volkswagen, модель Tiguan, рік випуску 2015, кузов № НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_1 ; обтяжувачем є товариство з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' код ЕДРПОУ 42912161 (згідно договору про відступлення прав за договором застави рухомого майна №136006-Д320, посвідченого 03.04.2018р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. за реєстровим №384, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Желіховською Ю.В. 30.08.2019р. за реєстровим номером №1623).
Позивач не погоджується із вказаними вище правочинами, вважаючи, що товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' не мало права передавати один із предметів застави цих правочинів в наступну заставу публічному акціонерному товариству ''Прокредит банк'', а публічне акціонерне товариство ''Прокредит банк'', у свою чергу, не мало права на укладення договору про відступлення права вимоги з товариством з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'', посилаючись на те, що такі дії прямо суперечать умовам договору від 15.09.2015р. та положенням законодавства (ч. 1 ст. 588 ЦК України, ст. ст. 18, 27 Закону України ''Про заставу'').
В обгрунтування своєї позиції посилається на те, що один із предметів застави спірних правочинів, а саме: транспортний засіб марки Volkswagen, модель Tiguan, кузов № НОМЕР_2 , рік випуску 2015, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент їх укладення, вже перебував у заставі товариства з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті'' згідно договору застави транспортного засобу №50013136 від 15.09.2015р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №50013136 від 08.09.2015р.
Наголошує на тому, що товариство з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті'', як заставодержатель, не надавав своєї письмової згоди на передачу заставного майна в наступну заставу, як це передбачено п. 1.6 та п. 2.3.4 договору №50013136 від 15.09.2015р. Натомість, зауважує, що постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023р. по справі №924/810/20 грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті'' в загальній сумі 470842,48 грн. визнано позачергово, як вимоги забезпечені заставою майна боржника.
Відповідач - акціонерне товариство ''Прокредит банк'' проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не є стороною оскаржуваних договорів і правочини не впливають на його права та інтереси. На думку відповідача, чинним законодавством не встановлено заборону на передачу майна в наступну заставу, а заставне право попереднього заставодержателя зберігає силу.
Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності вважаючи, що позивач їх пропустив. На переконання відповідача, останнім строком на оскарження договору являється 03.04.2021р., оскільки договір було укладено 03.04.2018р.
У відповідь на відзив позивач 10.06.2025р. надав свої пояснення. Посилаючись на те, що оскарження правочину, згідно ст. 215 ЦК України, можливе не лише сторонами, але й іншою заінтересованою особою, вважає, що наступні застави порушують його права як заставодержателя, оскільки укладення спірних договорів фактично утруднює задоволення вимог кредитора (заставодержателя) за рахунок заставленого майна. При цьому, як вказує позивач, акціонерне товариство ''Прокредит банк'', укладаючи оскаржуваний договір, володіло інформацією з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність зареєстрованого обтяження транспортного засобу.
На переконання позивача, ним не було пропущено строк позовної давності, оскільки згідно п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк дії карантину та воєнного стану.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' в особі ліквідатора у відзиві, поданому 10.06.2025р., позовні вимоги визнав та вважає їх такими, що підлягають визнанню з підстав відсутності згоди заставодержателя на передачу майна в наступну заставу.
У доповненні до відзиву, поданому 01.07.2025р., ліквідатор просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржуваний договір не порушує жодних прав та інтересів позивача, договір є діючим, а спосіб захисту є неналежним та неефективним у даній справі. Також, ліквідатор подав заяву про застосування позовної давності, посилаючись на те, що позивач її пропустив.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' у відзиві, поданому 30.06.2025р., проти позову заперечує. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач, як заінтересована особа, не довів, як укладення оспорюваних договорів впливає (порушує) його права, чим підтверджується таке порушення та чи приведе визнання недійсним спірних договорів до відновлення порушеного права.
Посилаючись на ч. 3 ст. 18 Закону України ''Про заставу'' відмічає, що вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів.
Тому, на переконання відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' наявність наступної застави ніяким чином не перешкоджає позивачу реалізувати своє право повністю або частково. У будь-якому випадку, як відмічає відповідач, в силу вимог Закону України ''Про заставу''. Наділене правом реалізувати власні права та законні інтереси стосовно транспортного засобу виключно після задоволення позивачем власних прав відносно вказаного обтяження.
Також, на думку відповідача, позивачем пропущено строк позовної давності. Вважаючи, що позивачем не вказано жодних поважних причин пропуску строку та не подано клопотання про його поновлення вказує, що початком перебігу строку позовної давності для вимоги про визнання недійсним договору є день укладення оспорюваного договору. Тому, на думку відповідача, строки позовної давності мають обраховуватись з 03.04.2018р. до 12.03.2020р. та з 30.06.2023р. до 23.07.2024р. Звертає увагу, що згідно постанови Великої Палати Верховного Суду України від 10.11.2022р. по справі №990/115/22 введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуальних строків.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представники відповідачів наполягали на відмові у позові.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
15.09.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті'', як заставодержатель, та товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', як заставодавець, уклали договір застави транспортного засобу №50013136, згідно умов якого (п. 1.1) заставодавець з метою забезпечення виконання викладених нижче зобов'язань заставляє майно, а саме автомобіль з наступними характеристиками: марка Volkswagen, модель Tiguan, рік випуску 2015, загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна 1968, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Заставодавець свідчить, що предмет застави до цього часу не є предметом застави за іншими зобов'язаннями, є вільним від боргів, не переданий в оренду, жодним способом не відчужений, в спорі, під арештом та забороною не перебуває.
Предмет застави є власністю заставодавця на підставі договору №916648 купівлі-продажу транспортного засобу в кредит від 08.09.2015р., укладеного заставодавцем з ТОВ ''Престиж-Авто'', та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого Центр ДАІ 6801 15.09.2015р.
За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 798000,00 грн.
Згідно п. 1.3 заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя за кредитним договором №50013136 від 08.09.2015р., укладеним між сторонами.
Як передбачається п. 1.4 договору застави, у випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, витрати заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.
Згідно п. 1.6 договору, наступні застави майна, що є предметом застави за цим договором, передача його в оренду, найм, позичку, лізинг, інше користування тощо, дозволяються лише за попереднім письмовим дозволом заставодержателя. У таких договорах обов'язково повинно бути зазначено, що вони втрачають чинність у разі переходу прав власності на предмет застави до заставодержателя або, у разі звернення стягнення на предмет застави, з моменту видачі виконавчого напису чи пред'явлення позову.
Серед обов'язків заставодавця, згідно п. 2.3.4 договору, значиться обов'язок без попередньої письмової згоди заставодержателя не здійснювати наступної застави предмета застави, дій, пов'язаних зі зміною права власності на предмет застави, а також дій, пов'язаних з передачею предмета застави третім особам, у тому числі у тимчасове користування. Укладання таких договорів здійснювати тільки після отримання попередньої згоди заставодержателя на укладання таких договорів.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №58749300, 11.01.2019р. внесено запис №17250926 про обтяження рухомого майна на підставі договору застави від 15.09.2015р., а саме автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, рік випуску 2015, загальний легковий універсал-В, обєм двигуна 1968, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', як заставодавець, 03.04.2018р. уклало з публічним акціонерним товариством ''Прокредит банк'', як заставодержателем, договір застави рухомого майна №136006-Д320, згідно умов якого (п. 2.1) для забезпечення повного виконання основних зобов'язань та вимог заставодержателя, заставодавець передає у заставу на умовах, визначених договором, предмет застави, поміж іншого, транспортний засіб марки Volkswagen, модель Tiguan, рік випуску 2015, загальний легковий універсал-В, обєм двигуна 1968, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Заставна вартість майна 381600,00 грн.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №97007347, 03.04.2018р. внесено запис №16804538 про обтяження рухомого майна на підставі договору застави рухомого майна №136006-Д320 від 03.04.2018р., а саме: автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, рік випуску 2015, загальний легковий універсал-В, обєм двигуна 1968, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно даних витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №97007347, обтяжувачем рухомого майна, а саме: автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, рік випуску 2015, загальний легковий універсал-В, обєм двигуна 1968, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазначено товариство з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' згідно договору про відступлення прав за договором застави рухомого майна №136006-Д320, посвідченого 03.04.2018р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. за реєстровим №384, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Желіховською Ю.В. 30.08.2019р. за реєстровим номером №1623.
У межах справи №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' згідно постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023р. визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті'' до товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' в загальній сумі 470842,48 грн., позачергово, як вимоги забезпечені заставою майна боржника.
У межах справи №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.10.2021р. визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' до товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' у сумах: 4204,00 грн. судового збору - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 43846738,10 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 3715001,76 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне субєктивне уявлення про порушене відповідачем право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті.
Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України).
При цьому, згідно з положеннями ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, поданою в порядку, визначеному ст. 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права кредиторів.
З приводу вимог позивача про визнання недійсними в частині договору застави рухомого майна №136006-Д320 від 03.04.2018р. та договору про відступлення прав за договором застави, укладених між відповідачами, приймається до уваги наступне.
Верховний Суд України неодноразово констатував, що крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права чи охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
У розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину суд має встановити не лише наявність підстав, з якими закон повязує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Позивач, не являючись стороною правочинів та звертаючись з позовом про визнання недійсними договору застави рухомого майна в частині та договору про відступлення прав за договором застави, зобовязаний довести, яким чином відповідачі в даному випадку порушують (зачіпають) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Тобто, порушення або оспорювання відповідачами прав та інтересів особи, яка звертається до суду за захистом, є обовязковими; обовязком позивача є доведення (підтвердження) в установленному законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів відповідачами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється заставодержателем транспортного засобу марки Volkswagen, модель Tiguan, кузов № НОМЕР_2 , рік випуску 2015, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно договору застави транспортного засобу №50013136 від 15.09.2015р., укладеного з відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' в рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №50013136 від 08.09.2015р.
Наступним заставодержателем вказаного вище транспортного засобу являється товариство з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'', згідно договору застави рухомого майна від 03.04.2018р., укладеного між відповідачами - товариством з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'' та публічним акціонерним товариством ''Прокредит банк'', та договору про відступлення прав за договором застави рухомого майна, укладеного між публічним акціонерним товариством ''Прокредит банк'' та товариством з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів''.
Суть застави за ст. 572 ЦК України полягає у способі забезпечення виконання зобовязання, особливістю якого є передача майна: заставодавець передає майно у заставу заставодержателю, при цьому, договір застави передбачає відчуження спеціально виділеного майна у разі невиконання боржником свого зобовязання.
Захист прав заставодержателя закріплений у ст. 588 ЦК України, згідно якої наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя. Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленного майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави.
Тобто, вимоги первісного заставодержателя, у якого право застави виникло раніше, задовольняються найпершими, а вимоги наступних заставодержателів після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів.
Оскільки, першим заставодержателем транспортного засобу згідно договору застави №50013136 від 15.09.2015р. являється позивач, його вимоги, в силу приписів Закону, задовольняються найпершими. До того ж, заставне право позивача не припинено, договір у судовому порядку недійсним не визнавався, а тому, в силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України, умови цього договору є чинними для сторін.
Судом відмічається, що справа №924/471/25 розглядається в порядку позовного провадження, однак, в межах справи №924/810/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро''.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
На відміну від Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство не визначає вимоги до укладеного правочину, а встановлює спеціальні правила та врегульовує процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та містить спеціальні положення щодо переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
У даному випадку судом відмічається, що як позивач, так і відповідачі (товариство з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' та акціонерне товариство ''Прокредит банк''), являються кредиторами у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ''Лампка Агро'', грошові вимоги яких задоволені, зокрема, позивача згідно постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023р., а відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.10.2021р.
При цьому, позивача визнали кредитором, вимоги якого підлягають задоволенню позачергово, як вимоги забезпечені заставою майна боржника, у той час як відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ''Віт Агро Красилів'' визначений кредитором 1, 4, 6 черги.
Згідно ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.
З врахуванням викладеного, наявність наступної застави ніяким чином не перешкоджає позивачу реалізувати своє право на предмет застави, оскільки згідно ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги заставного кредитора задовольняються не інакше, як через реалізацію заставного майна позачергово.
У будь-якому випадку, в силу вимог Кодексу України з процедур банкрутства, наступні заставодержателі наділені правом реалізувати права та законні інтереси стосовно транспортного засобу виключно після погашення вимог першого забезпеченого кредитора, а саме товариства з обмеженою відповідальністю ''Порше Мобіліті''.
З врахуванням викладених вище обставин, позивачем не доведено, що договір застави рухомого майна №136006-Д320 від 03.04.2018р. та договір про відступлення прав за договором застави рухомого майна порушує його права, як заставодержателя, та не доведено, що визнання недійсними спірних договорів приведе до відновлення його прав.
Крім того, звертається увага, що можливість реалізації наступної застави може бути використана лише у разі, коли вартість предмета застави є більшою за розмір зобов'язання за основним договором.
Враховуючи, що позивач не довів порушення своїх прав укладеними договором застави рухомого майна та договором уступки прав за ним, у позові належить відмовити.
З приводу застосування строків позовної давності судом відмічається наступне.
Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності не відповідає вимогам закону.
З огляду на те, що суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості, строки позовної давності не застосовуються.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07 липня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Димбовський
Суддя В.В. Виноградова
Суддя Ю.В. Гладюк