Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
07.07.2025м. ХарківСправа № 922/2300/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення 1 364,96 грн
заявник Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, м Слобожанське
боржник Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області, м Слобожанське
03.07.2025 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення зі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області на свою користь грошову заборгованість в сумі 1 364,96 грн. Судові витрати заявник просить суд покласти на боржника.
03.07.2025 до суду від Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області надійшли заперечення на заяву про видачу судового наказу, в яких боржник просить суд відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про видачу судового наказу.В обґрунтування заперечень боржник вказує на те, що ознайомившись з вказаною заявою, Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області вважає її необґрунтованою, оскільки стягувач не надав докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги. Зокрема, вказує на те, що стягнення зі Слобожанської міської ради заборгованості за неукладеним між Слобожанською міською радою та ПАТ "Центренерго" договором суперечить самій суті наказного провадження, оскільки такий договір не є укладеним між заявником та боржником, а сума заборгованості не є неоспорюваною заборгованістю. Стягувач не надав до заяви доказів, що особовий рахунок №3576 на якому нібито обліковується квартира АДРЕСА_1 відкрито на ім'я Слобожанської міської ради; відсутні докази щодо кількості проживаючих/зареєстрованих у вказаній квартирі осіб. З рішення Зміївського районного суду Харківської області по справі №621/4698/23 від 25.04.2024 вбачається, що у квартирі №16 в будинку №20 по вул. Спортивній в м. Слобожанське Чугуївського району Харківської області ніхто не зареєстрований і не проживає. Також, не підтверджено факт споживання комунальних послуг за період з серпня 2024 по жовтень 2024 (включно) за квартирою №16 в будинку №20 по вул. Спортивній в м. Слобожанське.
У відповідності до приписів частини першої статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право. Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Положеннями частин першої, другої 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статті 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин.
Суд зазначає, що видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. З системного тлумачення цих норм можна дійти висновку, що для наказного провадження характерна документарність: суд досліджує виключно письмові докази, які підтверджують вимоги заявника. Звідси випливає ще одна особливість доказування у наказному провадженні: тут абсолютно виключаються такі засоби доказування, як пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, речові докази, висновок експерта; єдиним допустимим засобом доказування для наказного провадження є письмові докази. Оскільки наказне провадження є документарним, ця специфічна форма захисту вимагає особливостей документальних доказів, зокрема, докази мають бути безспірними: вони повинні свідчити про безспірність стягнення і відсутність потреби у їх дослідженні.Тобто ознака документарності наказного провадження підтверджує те, що йдеться про очевидність та переконливість доказів з боку стягувача. Отже, у даному випадку (з урахуванням поданої боржником заяви про незгоду з вимогами заявника), суд доходить висновку, що заявником не надано суду доказів існування в нього безумовного права на стягнення заборгованості та безспірності його вимог.
За приписами пункт 8 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції не підлягають розгляду в порядку наказного провадження та, відповідно, про відмову Публічному акціонерному товариству "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції у видачі судового наказу про стягнення зі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області грошової заборгованості в сумі 1 364,96 грн.
Згідно пунктів 1, 3 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції у видачі судового наказу про стягнення зі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області грошової заборгованості в сумі 1 364,96 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 07 липня 2025 року.
СуддяПогорелова О.В.