адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
01.07.2025 Справа № 917/460/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", вул. Петропавлівська, 54 - А, м.Київ, 04086
до відповідача Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503
про стягнення 4 713 397,56 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Представники учасників процесу: відповідно до протоколу судового засідання від 01.07.2025,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" просить суд стягнути з відповідача Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" 4 713 397,56 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.08.2024 року між сторонами Договору про поставку товару № 27/08-2024, з яких: 4 560 000,0 грн основний борг, 119 326,08 грн інфляційні втрати за період з грудня 2024 по січень 2025 та 34 071,48 грн 3% річних за період з 28.11.2024 по 26.02.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.
Правовими підставами позову вказано ст. 526, 530, 610, 625, 629, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях (а.с. 5-18): наказ про призначення директора, Договір від 27.08.2024, видаткова накладна, акт, довіреність, рахунок № 32506 від 27 серпня 2024, претензія, трекінг відправлень, поштова квитанція, повідомлення про вручення.
Інших заяв по суті спору не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
06.03.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" до відповідача Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про стягнення 4 713 397,56 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.08.2024 року між сторонами Договору про поставку товару № 27/08-2024, з яких: 4 560 000,0 грн основний борг, 119 326,08 грн інфляційні втрати за період з грудня 2024 по січень 2025 та 34 071,48 грн 3% річних за період з 28.11.2024 по 26.02.2025.
У позовній заяві позивач повідомив про попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, який в суді першої інстанції становить 60 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025 справу № 917/460/25 розподілено судді Ківшик О.В
Суд ухвалою від 10.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10.04.2025 року на 10:00 год та встановив сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач 09.04.2025 за допомогою системи «Електронний суд» за вх № 4777 від 10.04.2025 надав суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на хворобу його представника.
Суд протокольною ухвалою від 10.04.2025 означене клопотання задовольнив та оголосив протокольну хвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 06.05.2025 на 11:00.
Позивач 05.05.2025 за допомогою системи «Електронний суд» за вх № 5914 від 05.05.2025 надав суду заяву про проведення судового засідання 06.05.2025 за відсутності його представника та повідомив про підтримання позову в повному обсязі.
Відповідач 06.05.2025 за допомогою системи «Електронний суд» за вх № 6010 від 06.05.2025 надав суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на перебування його представника у відпустці.
Суд протокольною ухвалою від 06.05.2025 клопотання позивача задовольнив, в задоволенні клопотання відповідача відмовив через його необґрунтованість та з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2025 року на 10:30.
Позивач 02.06.2025 за допомогою системи «Електронний суд» за вх № 7294 від 02.05.2025 надав суду заяву про проведення судового засідання 03.06.2025 за відсутності його представника та повідомив про підтримання позову в повному обсязі.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 03.06.2025 не відбулося.
Суд ухвалою від 19.06.2025 призначив дату судового розгляду справи по суті на 01.07.2025 на 09:30.
У судове засідання з розгляду справи по суті 01.07.2025 сторони представництво не забезпечили.
Позивач 27.06.2025 за допомогою системи «Електронний суд» за вх № 8586 від 27.06.2025 надав суду заяву про проведення судового засідання 03.06.2025 за відсутності його представника та повідомив про підтримання позову в повному обсязі.
Відповідач причин нез'явлення у судове засідання суду не повідомив.
Останній був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов'язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (довідки про доставку електронного листа - ухвал суду у цій справі - а.с. 23, 30, 41, 48). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
При обізнаність відповідача з існуванням цього позовного провадження також свідчать означені вище процесуальні клопотання відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 10.03.2024, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, була вручена відповідачу 10.03.2025 (а.с. 23).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 01.07.2025 суд ухвалив рішення згідно зі ст. 233, ст. 240 ГПК України без його проголошення з огляду на неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
27.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (Постачальник) та Акціонерним товариством по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" (Покупець) було укладено Договір про поставку товару від №27/08-2024 (надалі -Договір, а.с. 6-9).
При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:
- Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця на умовах, установлених Договором товар за кодом ДК 021:2015-43260000-3 Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка, а саме: Екскаватор-навантажувач JCB 3CX SITEMASTER (комплектація Syncroshuttle), надалі -Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору);
- відомості про Товар зазначено у додатку № 1 (Специфікація) до даного Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору);
- загальна ціна Договору складає 4 560 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 760 000,00 грн (п. 3.1 Договору);
- Покупець здійснює оплату одержаного Товару згідно наданого Постачальником рахунка-фактури та видаткової накладної на Товар у безготівковій формі на вказаний у Договорі рахунок Постачальника не пізніше 45 (сорока п'яти) банківських днів з дня одержання відповідного Товару Покупцем (п. 4.3 Договору);
- датою поставки Товару вважається дата отримання його Покупцем і підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладною (п. 5.2 Договору);
- Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за поставлений Товар на умовах та у порядку, передбаченому цим Договором (підп. 6.1.1 п. 6.1 Договору);
- Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженим представниками Сторін, реєстрації у Покупця та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами (п. 12.1. Договору);
- невід'ємною частиною цього Договору є : Додаток № 1 - Специфікація (п. 14.1 Договору).
Додатком №1 до Договору є Специфікація (а.с. 9), у якій сторони узгодили таке:
- найменування товару - Екскаватор-навантажувач JCB 3CX SITEMASTER (комплектація Syncroshuttle);
- кількість товару - 1 штука;
- ціна без ПДВ 3 800 000,00 грн, ціна з ПДВ 4 560 000,00 грн., загальна вартість 4 560 000,00 грн.
Постачальник повністю виконав зобов'язання з поставки Товару, що підтверджується видатковою накладною від 25.09.2024 №19980 та актом приймання-передачі обладнання від 25.09.2024 №КМ-00019980 (а.с. 10).
Отримання Товару уповноваженим представником відповідача підтверджується довіреністю № 26 від 23.09.2024 на ім'я Самохвала Євгена Леонідовича (а.с. 11) та не спростовується відповідачем.
За даними Позивача, в порушення умов Договору Покупець не сплатив у строк по 27.11.2024 передбачену Договором ціну Товару.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 25/12/2024 №101 з вимогою негайної сплати суми заборгованості за Договором поставки, в додатки до якої залучено рахунок від 27.08.2024 № 32506 (а.с. 12, 13).
Направлення цієї претензії засобами поштового зв'язку 25.12.2024 та отримання відповідачем 03.01.2025 підтверджується матеріалами справи (а.с. 14, 15) та не спростовується відповідачем.
Враховуючи відсутність реагування на претензію та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогою про стягнення з Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" 4 713 397,56 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.08.2024 року між сторонами Договору про поставку товару № 27/08-2024, з яких: 4 560 000,0 грн основний борг, 119 326,08 грн інфляційні втрати за період з грудня 2024 по січень 2025 та 34 071,48 грн 3% річних за період з 28.11.2024 по 26.02.2025.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається із встановлених обставини у цій справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ГК України, ЦК України, і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 ЦК України).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару.
Строк виконання зобов'язань з оплати отриманого Товару в силу п. 4.3. Договору настав 11.11.2024.
Вказаний строк суд обраховує з урахуванням ст. 253, 254 Цивільного кодексу України та також бере до уваги, що з 01.04.2023 в Україні більше не існує поняття "банківський день", у зв'язку із запровадженням у платіжній інфраструктурі України міжнародного стандарту ISO 20022.
Так, відповідно до ст. 7, 15, 41, 56 Закону України "Про Національний банк України" та з метою розвитку і модернізації платіжної інфраструктури України в системі електронних платежів Національного банку України шляхом запровадження міжнародного стандарту ISO 20022-1:2013 "Фінансові послуги - Універсальна схема повідомлень фінансової індустрії", що був прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації, Правління Національного банку України прийняло постанову "Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України" від 16.09.2021 № 93, відповідно до якої Національний банк України з 01 квітня 2023 року запроваджує систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) нового покоління - СЕП-4.0 та не використовує діюче покоління СЕП - СЕП-3.3 для виконання міжбанківських платіжних операцій; банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01 квітня 2023 року виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не оплатив отриманий товар у встановлені строки, заборгованість останнього складає 4 560 000,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов'язань з оплати отриманого Товару, пред'явлення претензій щодо його якості та кількості, неотримання Товару за вказаною видатковою накладною.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 4 560 000,00 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 119 326,08 грн інфляційних втрат за період з грудня 2024 по січень 2025 та 34 071,48 грн 3% річних за період з 28.11.2024 по 26.02.2025, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманого товару.
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Суд зазначає, що в силу приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.
Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та відповідають нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стосовно розподілу судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 2150 від 04.03.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 56 560,77 грн (а.с. 18).
Зарахування судового збору у розмірі 56 560,77 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (а.с. 20).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 56 560,77 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, 87, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, ідентифікаційний код юридичної особи 05524713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (вул. Петропавлівська, 54 - А, м.Київ, 04086, ідентифікаційний код юридичної особи 32828388) 4 560 000,0 грн основного боргу, 119 326,08 грн інфляційних втрат, 34 071,48 грн 3% річних та 56 560,77 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення підписано 07.07.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик