адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення заяви без руху
07.07.2025 р. Справа № 917/1318/25
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою від 26.06.2025 року про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 1363/25 від 01.07.2025 року).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1318/25 та визначено головуючим суддю Білоусова С.М.
За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, додаються:
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як вбачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено: "-".
До заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі № 910/6639/20 Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Отже, декларації про майновий стан боржника подані заявником з порушенням вищезазначених норм.
Крім того, кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу України з процедур банкрутства є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення кореспондується зі статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Положеннями статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум з 1 січня 2025 року для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень та складає суму у розмірі 45 420,00 грн. (3 028,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 5 ) х3).
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб суспільства та окремих осіб.
Пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено угоду № 12/06 від 12.06.2025 року про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), укладеної між заявником та арбітражним керуючим Медведевою Ксенією Олегівною.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, що з 01.01.2025 року становить 15 140,00 грн. Сторони домовилися про відстрочення оплати винагороди арбітражній керуючій під час виконання нею повноважень у справі про банкрутство боржника до реалізації майна боржника (п. 3.2 угоди).
Суд зауважує на тому, що відповідно до ч. 5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів встановлено, що боржник не має на праві власності будь-якого майна.
Таким чином, заявником не надано належних та допустимих доказів можливості в подальшому здійснити оплату послуг арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність відповідно до умов угоди 12/06 від 12.06.2025 року.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 має надати суду докази на підтвердження наявності у нього майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (докази можливості виконати умови угоди № 12/06 від 12.06.2025 року про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або докази сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 45 420,00 грн.
Крім того, заявник посилається на існування заборгованості за договором позики від 20.03.2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, копія вказаного договору до матеріалів заяви про неплатоспроможність не долучена.
Враховуючи викладене заява про неплатоспроможність боржника - фізичної особи не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність без руху.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 30, 37, 116, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Встановити заявнику для усунення недоліків 3-денний строк з дня вручення даної ухвали суду.
3. Усунути недоліки заяви шляхом подання до господарського суду Полтавської області:
- договору позики від 20.03.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- довідку органів ДАІ про реєстрацію за боржником права власності на транспортний засіб;
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
- докази на підтвердження наявності у боржника майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (докази можливості виконати умови угоди № 12/06 від 12.06.2025 року про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або докази сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 45 420,00 грн.;
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5;
- доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
4. Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
5. Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст. ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Білоусов С. М.