адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
07.07.2025 Справа № 917/1316/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Споживчого товариства «ОН И К», (код ЄДРПОУ 21052716; адреса: вул. Шевченка, 31, м. Полтава, 36000)
до відповідача: Полтавського університету економіки і торгівлі (код ЄДРПОУ 01597997; адреса: вул. Івана Банка, 3, м. Полтава, 36014)
про стягнення 57056400,00 грн
Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ГПК України щодо подання позовних заяв, викладених в ст. 162, 164 ГПК України, а саме:
- в позовній заяві не вказані обставини, які б свідчили про невиконання відповідачем зобов'язань, визначених в п. 2 договору про участь в будівництві від 28.03.2007 року (за змістом якого відповідач зобов'язався сприяти укладенню між Фінансовою установою, що здійснюватиме функції Управителя коштів, та Споживчим товариством «ОН И К» договору про участь у Фонді фінансування будівництва на пільгових умовах, в той же час, в позовній заяві не зазначено, які саме дії мали бути вчинені відповідачем щодо такого «сприяння», визначеного в п. 2 договору);
- в позовній заяві не зазначені обставини, які б свідчили про виникнення у відповідача зобов'язання перед позивачем щодо передачі у власність позивача майна, зазначеного в позовній заяві. П. 2.1 договору від 28.03.2007 року передбачено, що одержання позивачем частини нежитлових приміщень має відбутися на виконання іншого договору, а саме договору, який має бути укладений між позивачем та фінансовою установою, що здійснюватиме функції Управителя коштів;
- не подано доказів сплати судового збору в установленому розмірі.
Натомість позивач подав клопотання в позовній заяві про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства.
При розгляді вказаного клопотання суд враховує таке.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Згідно зі статтею 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,
якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або
дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані
судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус: є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, встановленої пунктом 3 частини першої статті 8 Закону, то законодавець, застосувавши слово або, не передбачив можливості її застосування за суб'єктом застосування, проте визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватися, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону перелік умов для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було (п. 45, 46 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18 Провадження № 11-336апп20 від 14 січня 2021 року)
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини першої статті 8 Закону поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах ВС від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.
Суд враховує, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові ВП ВС від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, щодо звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України Про судовий збір юридичних осіб за майновим критерієм, зокрема, що юридичні особи можуть бути звільнені судом від сплати судового збору тільки на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, позивачу за даним позовом не може бути відстрочено сплату судового збору у цій справі.
З огляду на викладене, клопотання Споживчого товариства «ОН И К» про відстрочення від сплати судового збору суд відхиляє.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позові позивач заявив майнову вимогу про стягнення 57056400,00 грн.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі, розмір судового збору за розгляд цієї позовної заяви становить 684676,80 грн (57056400 грн * 1,5% * 0,8).із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, вказане є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 174, 234 ГПК України, суддя
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. В задоволенні лопотання Споживчого товариства «ОН И К» про відстрочення від сплати судового збору відмовити.
3. Усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання доповнень до позовної заяви, доказів сплати судового збору та доказів їх направлення на адресу відповідача.
4. Встановити строк для усунення недоліків - 3 дні з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
5. Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше - вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя І.І. Пушко