адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.06.2025 Справа № 917/2180/24
м. Полтава
За позовом Селянського (фермерського) господарства "Росток" вул. Лермонтова, буд.4, смт.Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
до 1. Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області вул.Київська, 51, с-ще Градизьк, Кременчуцький район, Полтавська область, 39070
2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Росток" до 1) Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області; 2) ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 13.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2025 р. на 12:00 год.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на судове рішення у справі № 917/1884/23, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 26.02.2024 у справі № 917/1884/23, вказуючи, що за Селянським (фермерським) господарством "Росток" визнано право постійного користування на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), згідно Державного акту на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82. Земельна ділянка з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, що була передана в оренду ОСОБА_2 , на підставі договору оренди землі від 13.12.2011, є тією самою ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні СФГ "Росток" згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996. Відповідач-2 ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 право на оренду земельної ділянки площею 50,9811 га (площа уточнена з 51,00 га), кадастровий номер 5320680700:00:005:0099. Отже, як зазначає позивач, площа земельної ділянки, яка належить СФГ "Росток" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ №007526 від 26.02.1996 р. повністю співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, щодо якої укладено Договір оренди землі від 13.12.2011 р., орендодавцем за яким є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 . Запис про державну реєстрацію іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 40099267 від 06.01.2021) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, згідно якого орендодавцем є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 , створює СФГ "Росток" перешкоди у користуванні зазначеною земельною ділянкою.
06.01.2025р. (вхід. № 105) від відповідача 1 - Градизької селищної ради до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач 1 повністю не погоджується з позовними вимогами, вважає, що за наявності чинного та дійсного договору оренди землі, відсутні правові підстави для повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування СФГ “Росток». Зазначає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а також не доведено наявність протиправних перешкод з боку відповідача 1 у користуванні спірною земельною ділянкою.
16.01.2025р. (вхід. № 549) від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 16.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 27.02.2025 р. на 15:00 год.
20.01.2025 (вхід. № 625) до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що судовими рішеннями у справі № 917/1884/23 зроблені висновки про наявність правових підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, підписаного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, однак у задоволені цієї вимоги було відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Наполягає на обґрунтованості позовних вимог та просить задовольнити їх в повному обсязі.
30.01.2025 (вхід. № 1224) від відповідача 1 до матеріалів справи надійшла заява про участь адвоката у справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 03.02.2025 суд задовольнив клопотання відповідача 1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні 27.02.2025 оголошено перерву до 27.03.2025р. до 15:00 год.
10.03.2025 (вхід. № 3186) від відповідача 1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач 1 вказує, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки добросовісний набувач Кухаренко Л.С. користується земельною ділянкою на законних підставах (доказів зворотного не надано), а також зазначає, що позивач звернувся до суду за захистом свого права із пропуском строків позовної давності.
27.03.2025 (вхід. № 4145) до суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі. Проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечує.
Ухвалою суду від 27.03.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2025 р. на 15:00 год. в режимі відеоконференції.
Судове засідання, призначене на 17.04.2025 на 15:00 год. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою суду від 01.05.2025 призначено розгляд справи на 29.05.2025 р. на 14:30 год. в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 29.05.2025 суд оголосив перерву до 17.06.2025 до 12:00 год. в режимі відеоконференції.
17.06.2025 (вхід. № 8062) від відповідача 2 до матеріалів справи надійшла заява про визнання позовних вимог.
Судом прийнята дана заява та долучена до матеріалів справи.
17.06.2025 (вхід. № 8058) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява, в якій останній просить суд розгляд справи провести без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні 17.06.2025 представник відповідача 1 проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 у справі № 917/1884/23, з урахуванням ухвали від 26.02.2024, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Росток" задоволено.
Визнано недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради».
Визнано недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради».
Визнано недійсним договір оренди землі від 13.12.2011, укладений між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 №532060004005563.
Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га.
Визнано право постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.07.2024 апеляційну скаргу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнив частково. Скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 у справі № 917/1884/23 в частині:
- визнання недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991;
- визнання недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321;
- визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, укладеного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 № 532060004005563;
- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га та прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині (про визнання права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82) рішення залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 917/1884/23 касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Росток" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 917/1884/23 залишено без змін.
Посилаючись на рішення суду у справі № 917/1884/23 позивач зазначає, що Селянське (фермерське) господарство "Росток" має право постійного користування на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.
13.12.2011 р. між Глобинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 51 га, з них ріллі 49,90 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями 1,10 га.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі для ведення фермерського господарства), яка знаходиться на території Броварківської сільської ради за межами населених пунктів.
Відповідно до п. 2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 51 га, з них ріллі 49,90 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями - 1,10 га, кадастровий номер 5320680700:00:005:0099.
Згідно з п. 3.1. договору договір укладено на 49 років.
Договір з боку орендаря підписано громадянином ОСОБА_2 та скріплений печаткою СФГ "Росток".
Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 за № 532060004005563.
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.10.2021, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №2828 від 17.08.2023, виданого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., ОСОБА_1 (відповідач 2) успадкувала після смерті ОСОБА_2 права та обов'язки засновника СФГ «Росток» (код ЄДРПОУ: 24390862), які встановлені чинним законодавством України та статутом СФГ «Росток».
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2022 № 2654, виданого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А. Г., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 право на оренду земельної ділянки площею 50,9811 га (площа уточнена з 51,00 га), кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, що належало спадкодавцю на підставі договору оренди землі від 13.12.2011, зареєстрованого в відділі Держкомзему у Глобинському районі Полтавської області 10.10.2012 за № 532060004005563.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га, на земельну ділянку зареєстровано право оренди за ОСОБА_1 на підставі договору строком на 49 років, до 10.10.2061.
Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Управління надання адміністративних послуг від 27.07.2023 вбачається, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 на гр. ОСОБА_3 видавався Державний акт на право постійного користування землею ІІІ-ПЛ №007526, зареєстрований за номером 82 від 26.02.1996, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район (колишній Глобинський район) Броварківська сільська рада, для ведення селянського (фермерського) господарства площею 51,0 га. Стосовно скасування даного Державного акту відомості в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею відсутні. На даний час вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді терміном на 49 років кадастровий номер 5320680700:00:005:0099. Договір оренди укладений з гр. ОСОБА_2 та Глобинською РДА від 10.10.2012.
17.08.2023 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ “Росток» (100%).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 є засновником та керівником СФГ “Росток».
Право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 51 га з дня державної реєстрації СФГ "Росток" 22.03.1996 належить саме фермерському господарству. Земельна ділянка з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, що була передана в оренду ОСОБА_2 , є тією самою ділянкою, яка надана у постійне користування ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ПЛ № 007526 від 26.02.1996.
За заявою СФГ “Росток» ТОВ “Компанія Терра - Макс» розробило технічну документацію №12411-т із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Селянського (фермерського) господарства “Росток», площею 50,9811 га, для ведення селянського (фермерського) господарства на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІІ-ПЛ №007526, зареєстрованого за № 82, виданого 26.02.1996.
Рішенням державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-7100145692023 від 04.09.2023 відмовлено у внесенні відповідних відомостей до Державного земельного кадастру з підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини через перетин ділянок з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 (площа співпадає на 100%).
Відповідно до протоколу ПП-7100050482023 проведення перевірки електронного документа від 04.09.2023 електронний документ не відповідає: наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки; установленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа; даним документації із землеустрою або оцінки земель.
Позивач зазначає, що з моменту реєстрації СФГ "Росток" право постійного користування спірною земельною ділянкою перейшло від засновника до СФГ "Росток". Отже, СФГ "Росток" має право постійного користування земельною ділянкою площею 51 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ПЛ № 007526 виданого 26.02.1996, яке не було припинено, чи скасовано.
Судами встановлено, що в оренду була передана земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Селянського фермерського господарства "Росток" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, без попереднього її вилучення (викупу) та прийняття відповідного рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно положень ст.142 та ст.116 Земельного кодексу України.
Тобто земельна ділянка з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, що була передана в оренду ОСОБА_2 , є тією самою ділянкою, яка надана у постійне користування ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ПЛ № 007526 від 26.02.1996 і перебуває у постійному користуванні Селянського (фермерського) господарства "Росток".
Суд встановив, що на підставі рішення четвертої сесії Глобинської районної Ради народних депутатів Полтавської області двадцять другого скликання від 07 квітня 1995 «Про надання земельних ділянок для створення селянських (фермерських) господарств на території району» ОСОБА_3 - голові та ОСОБА_2 - члену селянського (фермерського) господарства, було надано земельну ділянку для створення селянського (фермерського) господарства по Броварківській сільській Раді - 50 га із земель запасу Броварківської сільської Ради з урахуванням середньої земельної частки, для вирощування зернових культур та виробництва тваринницької продукції.
26.02.1996 ОСОБА_3 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526, згідно якого надано у постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Броварківської сільської Ради народних депутатів Глобинського району, площею 51,00 гектарів в межах згідно з планом. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.
22.03.1996 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «Росток». Членами СФГ «Росток» стали голова СФГ - ОСОБА_3 та чоловік - ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18 жовтня 2007 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням голови СФГ «Росток» № 8 від 20.11.2007, у зв'язку зі смертю засновника, виведено ОСОБА_3 з членів СФГ «Росток», а обов'язки голови СФГ «Росток» покладено на чоловіка ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області № 991 від 19.11.2007 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради», надано члену СФГ «Росток» ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж та розмірів земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на умовах оренди на території Броварківської сільської ради із земель державної власності наданих у користування СФГ Росток, загальною площею
51 га, з орендною платою в межах земельного податку, терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства.
Розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області № 321 від 26.05.2008 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 51 га, з них ріллі 49,90 га під будівлями, лісами та іншими угіддями 1,10 га терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства члену СФГ «Росток» ОСОБА_2 .
13.12.2011 р. між Глобинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, площею 51 га, з них ріллі 49,90 га, під будівлями, лісами та іншими угіддями 1,10 га.
У постанові Східного апеляційного господарського суду від 24 липня 2024 року у справі № 917/1884/23 суд зазначив наступне:
«За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради» та розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства «Росток» ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради», є такими, що прийняті з порушенням діючого законодавства, оскільки в оренду була передана земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні селянського фермерського господарства «Росток» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, без попереднього її вилучення (викупу) та прийняття відповідного рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно положень ст.142 та ст.116 Земельного кодексу України».
Східний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 24.07.2024 у справі № 917/1884/23 встановив, що наявні правові підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, підписаного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, на підставі розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321. Однак дійшов висновку, що СФГ "Росток" було обізнане про прийняття Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області розпоряджень від 19.11.2007 № 991 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради» та від 26.05.2008 № 321 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства “Росток» ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради», з моменту їх прийняття райдержадміністрацією, а також про укладення оскаржуваного договору оренди землі від 13.12.2011 з моменту його укладення ОСОБА_2 , а тому строк позовної давності слід рахувати з дня прийняття відповідних розпоряджень та укладення договору оренди землі відповідно. Тому зробив висновок, що СФГ "Росток" звернулося до суду поза межами трирічного строку позовної давності та відмовив в позові в цій частині.
Враховуючи те, що вимога позивача про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, у задоволенні якої відмовлено судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову в цій частині також відмовлено.
Позивач в позові зазначає, що існує ситуація, за якої площа земельної ділянки, яка належить СФГ "Росток" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ №007526 від 26.02.1996 р. повністю співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, щодо якої укладено Договір оренди землі від 13.12.2011 р., орендодавцем за яким є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 , яка успадкувала право оренди після смерті ОСОБА_2 . Запис про державну реєстрацію іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 40099267 від 06.01.2021) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, згідно якого орендодавцем є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 , створює СФГ “Росток» перешкоди у користуванні зазначеною земельною ділянкою. СФГ “Росток» зверталось до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 та Державного реєстратора Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області Марина Олександра Васильовича зі зверненнями про необхідність скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га та повернення спірної земельної ділянки СФГ “Росток», однак дані звернення залишились проігнорованими.
Отже, СФГ "Росток" просить суд: усунути Селянському (фермерському) господарству “Росток» перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га з боку Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської та ОСОБА_1 , а саме:
1) Скасувати державну реєстрацію речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021);
2) Зобов'язати Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського (фермерського) господарства “Росток».
Відповідач 1 у своєму відзиві виклав незгоду із заявленим позовом, посилаючись на дійсність договору оренди землі від 13.12.2011 та зазначив, що жодних протиправних дій вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном Градизькою селищною радою Кременчуцького району Полтавської області не здійснюється, а тому у неї відсутні правові підстави для повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування СФГ “Росток»».
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
Серед способів захисту речових прав на майно цивільне законодавство виокремлює, зокрема усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - стаття 391 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 вказано, що у розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Негаторний позов - це класичний вид речових позовів, який пред'являється, якщо між сторонами спору існують абсолютні (речові) відносини, тобто між сторонами відсутні будь-які договори чи недоговірні зобов'язання; за своєю суттю це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов'язані з порушенням володіння.
Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця) (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.07.2019 у справі №926/3881/17).
Однією з умов застосування негаторного позову має бути також відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18).
Позивач звернувся до суду саме з негаторним позовом, посилаючись на те, що наявна державна реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку, яка створює йому перешкоди у здійснення користування цією ділянкою на праві постійного користування.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду справи № 917/1884/23 Східний апеляційний господарський суд у постанові від 24.07.2024 встановив наступні обставини, які приймаються судом як преюдиційні при розгляді цієї справи в силу ст. 75 ГПК України:
- суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог та доведення позивачем наявності права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством «Росток» на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82;
- матеріалами справи підтверджується повна (100%) накладка земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні СФГ “Росток» із земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, право оренди на яку наразі зареєстровано за громадянкою ОСОБА_1 , що вбачається з відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради» та розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства “Росток» ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради», є такими, що прийняті з порушенням діючого законодавства, оскільки в оренду була передана земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Селянського фермерського господарства “Росток» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, без попереднього її вилучення (викупу) та прийняття відповідного рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно положень ст.142 та ст.116 Земельного кодексу України;
- позивач був обізнаний про прийняття Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області розпоряджень від 19.11.2007 № 991 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради» та від 26.05.2008 № 321 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства “Росток» ОСОБА_2 на території Броварківської сільської ради», з моменту їх прийняття райдержадміністрацією, а також про укладення оскаржуваного договору оренди землі від 13.12.2011 з моменту його укладення ОСОБА_2 , а тому строк позовної давності слід рахувати з дня прийняття відповідних розпоряджень та укладення договору оренди землі відповідно. Позивач звернувся до суду з даним позовом 17.10.2023, тобто поза межами трирічного строку позовної давності;
- вимога позивача про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, у задоволенні якої відмовлено судом апеляційної інстанції, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
У відповідності до частини першої статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, право оренди на яку наразі зареєстровано за громадянкою ОСОБА_1 , перебуває у постійному користуванні Селянського фермерського господарства “Росток», була передана в оренду без попереднього її вилучення (викупу) та прийняття відповідного рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно положень ст. 142 та ст. 116 Земельного кодексу України. Матеріали справи також не містять доказів добровільної відмови СФГ «Росток» від права постійного користування спірною земельною ділянкою.
У постанові від 06.11.2024 р. у справі № 917/1884/23 Верховний Суд зазначив:
« 6.4. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій визнали за позивачем право постійного користування земельною ділянкою та дійшли висновку, що договір оренди землі від 13.12.2011 порушує права позивача, проте суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у задоволенні вимог про визнання недійсним цього договору та скасуванні розпоряджень з підстав пропуску позовної давності».
Отже, судами всіх інстанцій встановлено, що наявні правові підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, підписаного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, що свідчить про його протиправність і створює для СФГ «Росток» передумови для захисту своїх прав постійного користування на відповідну земельну ділянку.
Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Одна з головних засад державної реєстрації речових прав, визначена в пункті 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини 3 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», одна із засад державної реєстрації прав полягає в тому, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Із вказаного слідує, що у позивача відсутній законодавчо встановлений обов'язок здійснити державну реєстрацію речового права постійного користування землею, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82.
Але й вчинення таких реєстраційних дій щодо земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га, є наразі неможливим, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про державну реєстрацію іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 40099267 від 06.01.2021), згідно якого орендодавцем є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 .
Відтак, суд приходить до переконання, що існування двох взаємовиключних речових прав щодо однієї і тієї ж земельної ділянки (оренди та постійного користування) є неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Тобто у розумінні ч. 3 ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. Підлягають виконанню виключно такі судові рішення.
Враховуючи те, що при розгляді справи № 917/1884/23 суд встановив, що земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні СФГ «Росток» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82, була передана в оренду згідно договору оренди землі від 13.11.2011 р. з порушенням законодавства і права постійного користування СФГ «Росток», а відмова СФГ «Росток» у позові частково судом апеляційної інстанції зумовлена саме пропуском строку позовною давності (застосування судом позовної давності можливе лише при наявності порушеного права позивача), з урахуванням дійсності Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, а також висновку суду у справі №917/1884/23 про визнання права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №82 і яка повністю співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099, щодо якої укладено Договір оренди землі від 13.12.2011 р., орендодавцем за яким є Градизька селищна рада, а орендарем - ОСОБА_1 , яка успадкувала право оренди після смерті ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що вимога позивача про скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021) є обгрунтованою, підтвердженою наявними доказами і підлягає задоволенню.
Отже, в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, в контексті спірних правовідносин є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який забезпечує реальне його поновлення.
За змістом статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Тобто користувачеві забезпечується захист його права на майно, одержаного ним на підставі закону, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
Оскільки судом задоволено вимогу позивача про скасування державної реєстрації речового права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021) суд дійшов висновку, що вимога позивача (постійного користувача згідно Державний акту на право постійного користування землею серії III - ПЛ № 007526 від 26.02.1996) про зобов'язання Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "Росток", є обгрунтованою і підлягає судом задоволенню.
Водночас, суд звертає увагу, що негаторний позов не підпадає під дію позовної давності: доки триває порушення, негаторний позов може бути подано незалежно від моменту виникнення права на нього.
Згідно з частин 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні докази в підтвердження заявлених ним позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Усунути Селянському (фермерському) господарству "РОСТОК" (38200, Полтавська область, Кременчуцький район, селище міського типу Семенівка, вулиця Лермонтова, будинок 4; код ЄДРПОУ: 24390862) перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811га з боку Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (39070, Полтавська область, Кременчуцький район, селище Градизьк, вулиця Київська, 51; код ЄДРПОУ: 21063176) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме:
1) Скасувати державну реєстрацію речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2268204153206, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40099267, дата державної реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 06.01.2021);
2) Зобов'язати Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області (39070, Полтавська область, Кременчуцький район, селище Градизьк, вулиця Київська, 51; код ЄДРПОУ: 21063176) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:005:0099 площею 50,9811 га у постійне користування Селянського фермерського господарства "РОСТОК" (38200, Полтавська область, Кременчуцький район, селище міського типу Семенівка, вулиця Лермонтова, будинок 4; код ЄДРПОУ: 24390862).
3. Стягнути з Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вул.Київська, 51, с-ще Градизьк, Кременчуцький район, Полтавська область, 39070, код ЄДРПОУ 21063176) на користь селянського (фермерському) господарству "РОСТОК" (38200, Полтавська область, Кременчуцький район, с.м.т.Семенівка, вулиця Лермонтова, будинок 4, код ЄДРПОУ 24390862) витрати на сплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь селянського (фермерському) господарству "РОСТОК" (38200, Полтавська область, Кременчуцький район, с.м.т.Семенівка, вулиця Лермонтова, будинок 4, код ЄДРПОУ 24390862) витрати на сплату судового збору в розмірі 7 267,20 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Солодюк О.В.