65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/901/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П"
про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню за вх.№2-370/25 від 18.03.2025
у справі № 916/901/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П"
про стягнення 7 069 156,56 грн.
за участю представників:
від позивача: Пустовойтов Д.М. /ордер серія АІ №1837696 від 03.03.2025/
від відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" задоволено частково. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" 36,00% річних від простроченої суми основної заборгованості, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та п.6.7 договору в розмірі 212 375,13 грн., проценти за користування товарним кредитом відповідно до ст.536, ч.5 ст.694 ЦК України, умов пунктів 4 та 5 додатків до договору в розмірі 283 166,84 грн., пеню за договором в розмірі 211 373,68 грн., а також судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 84 829,88 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №916/901/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/24 залишено без змін.
19.11.2024 на виконання рішення Господарського суду Одеського області від 12.08.2024 у справі №916/901/24, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024, та яке набрало законної сили 06.11.2024, видано відповідний наказ.
Супровідним листом від 11.12.2024 на виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2024 направлено справу № 916/901/24 до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 21.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі № 916/901/24 скасовано в частині відмови у стягненні процентів за користування товарним кредитом у розмірі 2 548 501,60 грн. У цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" про стягнення процентів за користування товарним кредитом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Агро-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 2 548 501,60 грн. процентів за користування товарним кредитом. В іншій частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/24 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Агро-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 45 837,03 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Агро-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 61 164,03 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги. Доручено Господарському суду Одеської області видати накази на виконання цієї постанови.
28.02.2025 на виконання рішення постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №916/901/24 видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" про розстрочення виконання рішення за вх.№2-151/25 від 06.02.2025 із врахуванням додаткових пояснень за вх.№7997/25 від 11.03.2025 у справі №916/901/24 задоволено. Розстрочено виконання постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №916/901/24 в розмірі 2 605 502,66 грн. наступним чином: 31.03.2025 - 50 000 грн., 30.04.2025 - 50 000 грн., 31.05.2025 - 50 000 грн., 30.06.2025 - 50 000 грн., 31.07.2025 - 50 000 грн., 31.08.2025 - 785167,55 грн., 30.09.2025 - 785167,55 грн., 31.10.2025 - 785167,56 грн.
18.03.2025 за вх.№2-370/25 господарським судом одержано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" просить суд:
- визнати наказ господарського суду Одеської області від 28 лютого 2025 року №916/901/24 про примусове виконання постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Агро-П» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» 2 548 501,60 грн., таким, що не підлягає виконанню;
- визнати наказ господарського суду Одеської області від 28 лютого 2025 року №916/901/24 про примусове виконання постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Агро-П» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» 61 164,03 грн., таким, що не підлягає виконанню;
- визнати наказ господарського суду Одеської області від 28 лютого 2025 року №916/901/24 про примусове виконання постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес Агро-П» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» 45837,03 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню за вх.№2-370/25 від 18.03.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 зупинено провадження у справі № 916/901/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню за вх.№2-370/25 від 18.03.2025 до перегляду Південно-західним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/901/24 про розстрочення виконання рішення.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/901/24 - без змін.
26.05.2025 матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/901/24 про розстрочення виконання рішення повернуто до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 поновлено провадження у справі №916/901/24. Призначено судове засідання щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню за вх.№2-370/25 від 18.03.2025 на 02.07.2025.
26.06.2025 за вх.№20331/25 господарським судом одержано заперечення позивача на заяву відповідача.
У судовому засіданні 02.07.2025 представник позивача просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача, з підстав, викладених у запереченнях.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка про доставку електронного документу.
У судовому засіданні 02.07.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу вимог ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 у справі №910/8794/17 зазначив, що зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. (Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17).
Сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність дослідження питань щодо наявності чи відсутності обов'язку виконання судового рішення.
Так, звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідач посилається на наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/901/24 про розстрочення виконання судового рішення, строк оплати заборгованості за якою боржником ще не настав (дата першого платежу - 31 березня 2025 року).
В свою чергу позивач, заперечуючи про задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, посилається на те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення. Якщо боржник не забезпечить виконання судового рішення яке було розстрочене ухвалою господарським судом Одеської області від 17.03.2025, позивач зможе реалізувати своє право на отримання належних грошових коштів через процедуру виконавчого провадження примусового характеру на підставі відповідних наказів, а отже, такі накази не можуть та не мають правових підстав для визнання їх такими, що не підлягають виконанню.
Окрім того, позивач зазначає, що боржником не надано доказів погашення (оплати) існуючої заборгованості, що підтверджена рішенням суду яке набрало законної сили, та не наведено і не підтверджено належними та допустимими доказами про наявність обставин, які є підставою для скасування наказу, а також не підтверджено відсутність матеріального обов'язку боржника щодо погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Між тим, наведені заявником підстави для визнання наказів Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 у справі №916/901/24 таким що не підлягає виконанню, не відносяться до переліку підстав, які надають суду можливість визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Розстрочення виконання судового рішення на підставі відповідної ухвали суду само по собі не свідчить про відсутній обов'язок боржника виконувати наказ суду.
Водночас відповідно до п.6 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.
З цього виходить, що надання розстрочки за виконавчим документом не свідчить про припинення зобов'язання за вказаним виконавчим документом, а є лише підставою для виконання такого зобов'язання з розстроченням платежу згідно затвердженого судом графіку із відкриттям виконавчого провадження в частині, за якою сплинув строк сплати.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав, які надають суду можливість визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, відповідачем до суду не надано, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.328, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню за вх.№2-370/25 від 18.03.2025 у справі № 916/901/24.
Ухвала набирає законної сили 02.07.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 07.07.2025.
Суддя Г.Є. Смелянець