65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2647/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., розглянув заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-1036/25 від 03.07.2025р.) про забезпечення позову у справі №916/2647/25
За позовом: заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (65062,м. Одеса, вул. Артура Савельєва (кол.Черняховського), 6, код ЄДРПОУ 0352855223) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м.Одеса, площа Біржова (кол.Думська), буд.1, код ЄДРПОУ 26597691)
До відповідача: Приватного підприємства «ТАУ» (65012, м.Одеса, вул.Осипова, 25, код ЄДРПОУ 21020582)
про стягнення
Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «ТАУ» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірі 3 258 046 грн 52 коп., інфляційних втрат у розмірі 621 802 грн 49 коп., 3% річних у розмірі 211 549 грн 87 коп.
Разом з позовною заявою до суду було подано заяву (вх.№2-1036/25 від 03.07.2025р.) про забезпечення позову у справі №916/2647/25, відповідно до якої прокурор просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 091 398 грн 88 коп., та накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582).
В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що як вбачається з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (надалі - ЄДЕССБ) на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 08.02.2019р. № ОДІ 12190391544, виданого Управлінням Державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради, підприємство здійснювало будівництво об'єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10 (будівництво будинку готельного типу з вбудованими приміщеннями спортивно- оздоровчого центру).
У подальшому, згідно даних ЄДЕССБ 22.03.2023, на підставі Акта готовності об'єкту7 до експлуатації від 18.03.2023, ПП «ТАУ» видано сертифікат № ОД122230320340, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта.
Відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038 від 17.02.2011 замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту7, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Але, всупереч нормам зазначеного Закону грошові кошти у якості пайової участі у зв'язку з будівництвом цього об'єкта Приватним підприємством «ТАУ» до теперішнього часу не сплачені.
Крім того, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області згідно з п. 8.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на VI квартал 2023 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Одеської міської ради за період з 01.01.2020р. по 30.09.2023р., за результатами якої встановлений факт несплати з боку Приватного підприємства «ТАУ» на користь Одеської міської ради пайової участі до вводу цього об'єкта будівництва в експлуатацію в сумі 3 258 046 грн 52 коп.
Прокурор також зазнпчив, що нормами ст. 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Відповідно до положень ст. 5 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети входять до структури бюджетної системи України.
Бюджетна система України відповідно до ст. 7 БК України ґрунтується на таких принципах: збалансованості, повноти, обгрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу тощо.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 БК України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, з урахуванням ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є, крім іншого, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
З урахуванням зазначеного, прокурор вважає, що його звернення до суду з цим позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, належного забезпечення рівня фінансування органу місцевого самоврядування, зокрема, шляхом виконання позивачем функцій з розвитку інфраструктури територіальної громади міста та ефективності використання бюджетних коштів. Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, яку' викладено у справі № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019).
В обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокурор зазначив, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких, у подальшому, гарантується виконання судових актів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (правові висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22).
Отже, вжиття заходів забезпечення позову це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи з розумності, обгрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі.
З урахуванням специфіки предмету позову та правовідносин, що виникли між сторонами, прокурор вважає, що процедура повернення коштів у майбутньому, без вжиття заходів забезпечення позову, буде неможливою та неефективною.
За таких обставин, лише вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
Також, прокурор зазначив, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582), як юридична особа, станом на дату подання цієї заяви, не перебуває ні в процесі припинення, ані в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, а здійснює: оптову торгівлю деревиною, будівельним матеріалами та санітарно- технічним обладнанням (основний); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; будівництво житлових і нежитлових будівель. Згідно даних цього реєстру статутний капітал підприємства складає 8 млн гривень.
При цьому, згідно з п. 5 Акта готовності об'єкта до експлуатації будівельні роботи виконано у строк: початок робіт: лютий 2019 року; закінчення робіт: березень 2023 року.
Однак, прокурор звертає увагу, що незважаючи на готовність об'єкта будівництва до експлуатації замовником до теперішнього часу не сплачено визначену законодавством суму пайової участі до місцевого бюджету, чим порушено економічні інтереси держави.
Крім того, як вбачається з відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень України постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. у справі №815/3006/15 задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Приватного підприємства «ТАУ» (код ЄДРПОУ 210205 82) про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 4 261 грн 88 коп.
Згідно даних цього реєстру постановами Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2013р. та 23.04.2013р. у справах відповідно за №522/4175/13 та №522/6287/13-п директора Приватного підприємства «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-2 ч. 1 КУпАП та ст. 163-1 ч.І КУпАП щодо несвоєчасного подання платіжного доручення на перерахування узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку.
У зв'язку з цим, прокурор вважає, що очікування на те, що, у випадку задоволення позовних вимог прокурора, цей суб'єкт господарювання буде належним чином виконувати рішення суду, є марним.
Виходячи з викладеного, враховуючи те, що предметом спору є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 4 091 398 грн 88 коп.. прокурор вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову на підставі ст.ст.136, 137 ГПК України у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 091 398 грн 88 коп., та накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582).
Одночасно, прокурор зазначив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 210205 82 зареєстровані 2 земельні ділянки за кадастровими номерами:
- 5110137500:54:005:0167 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366415751101 з її нормативною грошовою оцінкою 1 826 629 грн 45 коп.;
- 5110137500:54:005:0168 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366323951101 з її нормативною грошовою оцінкою 1 333 144 грн 88 коп.
Розглянув матеріали справи, заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.12.2023р. у справі №904/1934/23, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, яке може буде ухвалено на користь позивача. У разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи створять перешкоди його господарській діяльності.
Так, у даному випадку прокурор просить накласти арешт на грошові кошти на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 091 398 грн 88 коп., та накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582), виходячи з того, що предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 3 258 046 грн 52 коп., інфляційних втрат у розмірі 621 802 грн 49 коп., 3% річних у розмірі 211 549 грн 87 коп.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004р. № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
На підставі зазначеного вище, враховуючи те, що предметом спору у справі №916/2647/25 є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у розмірі 3 258 046 грн 52 коп., інфляційних втрат у розмірі 621 802 грн 49 коп., 3% річних у розмірі 211 549 грн 87 коп., суд вбачає наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 091 398 грн 88 коп.
Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582), суд вважає, що у даному випадку, з урахуванням накладення судом арешту на грошову кошти відповідача
Приватному підприємству «ТАУ» у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 091 398 грн 88 коп., суд зазначає що арешт може бути накладено на конкретне майно, що належить боржнику та в межах різниці між сумою ціни позову у межах суми позову (4 091 398 грн 88 коп.) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Як вбачається є матеріалів справи, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 210205 82 зареєстровані 2 земельні ділянки за кадастровими номерами:
- 5110137500:54:005:0167 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366415751101 з її нормативною грошовою оцінкою 1 826 629 грн 45 коп.;
- 5110137500:54:005:0168 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366323951101 з її нормативною грошовою оцінкою 1 333 144 грн 88 коп.
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582), а саме : земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:54:005:0167 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366415751101 з нормативною грошовою оцінкою 1 826 629 грн 45 коп.; земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:54:005:0168 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366323951101 з нормативною грошовою оцінкою 1 333 144 грн 88 коп. в межах різниці між сумою ціни позову у межах суми позову (4 091 398 грн 88 коп. ) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
За таких обставин, заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси вх.№2-1036/25 від 03.07.2025р.) про забезпечення позову у справі №916/2647/25 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою ст.2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За приписами ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст. ст. 136,137, 140, 234 ГПК України, суд
1. Заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-1036/25 від 03.07.2025р.) про забезпечення позову у справі №916/2647/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 091 398 грн 88 коп., та накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству «ТАУ» (код ЄДРПОУ 21020582) задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «ТАУ» (65012, м.Одеса, вул.Осипова, 25, код ЄДРПОУ 21020582) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 091 398 грн 88 коп.
3. Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству «ТАУ» (65012, м.Одеса, вул.Осипова, 25, код ЄДРПОУ 21020582), а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:54:005:0167 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366415751101 з нормативною грошовою оцінкою 1 826 629 грн 45 коп.; земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:54:005:0168 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 366323951101 з нормативною грошовою оцінкою 1 333 144 грн 88 коп. в межах різниці між сумою ціни позову у межах суми позову (4 091 398 грн 88 коп. ) та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
4. У задоволенні решти заяви відмовити.
За даною ухвалою стягувачем є: Одеська міська рада (65026, м.Одеса, площа Біржова (кол.Думська), буд.1, код ЄДРПОУ 26597691)
За даною ухвалою боржником є: Приватне підприємство «ТАУ» (65012, м.Одеса, вул.Осипова, 25, код ЄДРПОУ 21020582)
Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 07 липня 2025р.
Суддя Рога Наталія Василівна