Справа № 753/1806/25
2/195/263/25
16.05.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Омеко М.В., за участю секретаря судових засідань Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томаківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гнєзділова Крістіна Олегівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», третя особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до Товариства зобмеженою відповідальністю «Дебт Форс», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким,що непідлягає виконанню, в якому вказує, що 16.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис на користь ТОВ "Вердикт Капітал" про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за період з 16.01.2019 по 03.09.2019 року у розмірі 34 087.68 грн.
За даними виконавчого напису нотаріуса, дана заборгованість виникла на підставі кредитного договору № 630044119 від 18.10.2013 року, який укладено між позивачем АТ "Альфа-Банк", правонаступником всіх прав та обовязків якого є ТОВ "Кредитні Ініціативи", правонаступником всіх прав та обовязків якого , на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 2019-1 К1/ВЕСТА від 26.12.2018 року є ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохілс Веста", правонаступником якого на підставі договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року є ТОВ "Вердикт Капітал".
Про наявність виконавчого напису нотаріуса від 16.09.2019 року позивач дізнався через накладення арешту на грошові кошти в Кредобанку, що зараховуються як заробітна плата.
У зв?язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Представник позивача в судове засідання не зявився, проте просить суд розглянути справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Директор ТОВ "Дебт Форс" надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому вказує що заявлені позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними.
Третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
216.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис на користь ТОВ "Вердикт Капітал" про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за період з 16.01.2019 по 03.09.2019 року у розмірі 34 087.68 грн.
За даними виконавчого напису нотаріуса, дана заборгованість виникла на підставі кредитного договору № 630044119 від 18.10.2013 року, який укладено між позивачем АТ "Альфа-Банк", правонаступником всіх прав та обовязків якого є ТОВ "Кредитні Ініціативи", правонаступником всіх прав та обовязків якого , на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 2019-1 К1/ВЕСТА від 26.12.2018 року є ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохілс Веста", правонаступником якого на підставі договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року є ТОВ "Вердикт Капітал".
Відповідно до Постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни від 29.01.2024, Стягувача у виконавчому провадженні № 60176889 замінено правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (ІКЮО: 43577608).
На момент вчинення виконавчого напису діяла редакція Закону України «Про нотаріат» зі змінами від 16.07.2019. Ст. 87 цього Закону передбачено, що для стягнення грошових сум від боржника нотаріуси вчинять виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (надалі - Перелік) в редакції зі змінами від 12.06.2015, встановлювала можливість вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами та стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Розділ щодо документів на стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин визнано незаконним, а постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", якою цей розділ був доданий до Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 визнано незаконною та нечинною на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду № К/800/6492/17 від 01.11.2017 залишено без змін.
Таким чином, на момент видачі виконавчого напису від 16.09.2019, залишилась тільки одна підстава для вчинення виконавчого напису, а саме стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.
Відповідно до Переліку для одержання виконавчого напису подаються такі документи: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що до нотаріуса для вчинення виконавчого напису подано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум - готівка», яка не посвідчена нотаріально.
У виконавчому написі йде посилання на кредитний договір № 630044119 від 18.10.2013, проте в матеріалах виконавчого провадження такого кредитного договору не має, а є анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум - готівка», яка не посвідчена нотаріально та не містить основних умов кредитного договору, як то розмір кредиту, порядок та строки погашення кредиту, тощо.
Нотаріусом не зазначено коли саме настало прострочення платежу (ів) по кредитному зобов'язанню. А початок періоду стягнення заборгованості припадає на дату укладення останнього договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року укладеного з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Факт наявності простроченої заборгованості та початок прострочення платежів встановити не можливо через відсутність підтверджуючих документів.
Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від Відповідача та Позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості, а також суми штрафних санкцій та процентів є безспірними. Вчиняючи напис нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.
Постанова Верховного суду від 12.03.2020 по справі: 757/24703/18-ц.
Правовий висновок:
«Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Установлені судами обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведеному безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
За таких обставин апеляційний суд мав задовольнити позов ОСОБА_1 у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.»
Постанова Верховного суду від 23.01.2018 по справі № 310/9293/15:
«Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.»
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зістаттями 15,16 ЦКУкраїни,кожна особамає правона захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості з тих підстав, що вона не згодна з сумою боргу та наявністю у неї заборгованості, виконавчий напис вчинено з порушенням його винесення, також вона не отримувала жодних документів з письмовою вимогою про повернення невиконаного грошового зобов'язання, або повідомлення, яке б свідчило про наявність у неї невиконаного письмового зобов'язання, а тому не визнає заявлену суму заборгованості.
Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі Закон) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону), якими зокрема є - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідачем не надано підтверджень того, що кредитний договір, який був підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19).
Наведені вище обставини в їх системному зв'язку вказують на те, що відповідач, звертаючись до приватного нотаріуса з заявою на вчинення виконавчого напису про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, не надав належних доказів безспірності заборгованості, а нотаріус при вчиненні виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом в зв'язку з чим було недотримано умови та процедуру вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а відповідач належних підтверджень, які б спростовували доводи позивача не надав.
Згідно частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок
Керуючись Законом України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гнєзділова Крістіна Олегівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», третя особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 16.09.2019 року вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (ідентифікаційний код ЮО: 43577608, юр. адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1)на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: М. В. Омеко