Справа № 192/1537/25
Провадження № 1-в/192/406/25
Ухвала
Іменем України
03 липня 2025 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», про застосування Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, у якому просить його справу за № 208/8148/20, 208/47/21 від 08.06.21 та від 29.04.2020 привести у відповідність до вимог Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Вказане клопотання засуджений просив розглянути без його присутності.
Начальник установи виконання покарань подав заяву, за змістом якої просить розглянути зазначене питання без участі представника адміністрації установи.
Прокурор також подав клопотання, просить проводити розгляд клопотання засудженого ОСОБА_4 без його участі, повідомляє, що вважає, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, оскільки згідно з вироком ним вчинено крадіжку на суму більше ніж 2 НМДГ.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого потрібно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким, зокрема були внесені зміни до ст. 51 КУпАП.
Статтею 51 КУпАП у редакції Закону від 18.07.2024 № 3886-ІХ встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом п.п. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV ПК України сума податкової пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Судом встановлено, що 29 квітня 2020 року ОСОБА_3 був засуджений Баглійський районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк 3 роки (справа № 207/3596/19, провадження № 1-кп/207/239/20). Згідно з цим вироком ОСОБА_3 10 вересня 2019 року незаконно заволодів транспортним засобом, вартість якого склала 13100 грн.
08 червня 2021 року ОСОБА_3 засуджений Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного даним вироком суду, приєднати частково у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі невідбуте покарання, призначене йому вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.04.2020 та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць без конфіскації майна (справа № 208/8147/20, провадження № 1-кп/208/47/21). Згідно з цим вироком ОСОБА_3 26 вересня 2020 року вчинив крадіжку майна на суму 2500 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 2102 гривня, отже сума податкової пільги складає 1051 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 2102 грн (1051 грн х 2).
Тобто, вартість викраденого ОСОБА_3 майна 26 вересня 2020 року на суму 2500 грн, була більшою 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, на засудженого ОСОБА_3 не поширюється дія Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким частково декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Щодо звільнення ОСОБА_3 від покарання за незаконне заволодіння транспортним засобом, то суд зазначає, зміни до ст. 51 КУпАП, які набули чинності в частині визначення розміру вартості викраденого майна, не виключають злочинність діяння за ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом).
За таких обставин суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання засудженого потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст. 539 КПК України,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання у виді позбавлення волі у зв'язку із засудженням за діяння, кримінальна караність якого законом усунена.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1