Справа № 201/15069/24
Провадження № 2/201/958/2025
02 липня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, -
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 28 листопада 2024 року звернувся Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в якому просив суд:
?Визначити, що частка боржника ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_2 становить частина цього
?Судові витрати покласти на відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики, грошових коштів і витрат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська справа 201/14744/23 від 21 травня 2024 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики, грошових коштів і витрат - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , борг за договором позики грошей від 26 жовтня 2023 року в загальній сумі 801 172 грн. 25 коп., з яких сума боргу 730 624 грн., відсотки річних від суми позики 1140 грн. 97 коп., інфляційні втрати 00 грн. 00 коп., пеня 69 409 грн. 28 коп.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 8 011 грн. 72 коп.
ОСОБА_2 було отримано виконавчі листи № 201/14744/23 та пред'явлено до виконання.
На виконанні позивача, перебуває зведене виконавче провадження № 75672074 до складу якого входять два виконавчі провадження, а саме: Виконавче провадження № 75668814 з примусового виконання виконавчого листа №201/14744/23 від 18.07.2024, виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , борг за договором позики грошей від 26 жовтня 2023 року в загальній сумі 801172 грн. 25 коп., з яких сума боргу 730 624 грн., відсотки річних від суми позики 1140 грн. 97 коп., інфляційні втрати 00 грн. 00 коп., пеня 69409 грн. 28 коп.; та Виконавче провадження № 75669062 з примусового виконання виконавчого листа №201/14744/23 від 18.07.2024, виданий Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 8 011 грн. 72 коп.
31 липня 2024 року позивачем відкриті виконавчі провадження, про що винесені відповідні постанови № 75668814, № 75669062, копії яких рекомендованою кореспонденцією направлені сторонам виконавчого провадження.
31 липня 2024 постановою виконавця виконавчі провадження об?єднанні у зведене виконавче провадження № 75672074.
Відповідача про відкриття виконавчих проваджень було повідомлено шляхом направлення на його адресу зазначену у виконавчих листах постанов про відкриття ВП.
З метою забезпечення виконання вимог виконавчих документів позивачем 31 липня 2024 року накладено арешт на все майно боржника, про що дані внесені до відповідних Реєстрів.
Також, відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі заяв стягувача, позивачем 31 липня 2024 винесена постанова про арешт коштів боржника, копії якої за вих. № 01-29/44354 направлені відповідним банківським установам для виконання.
Відповідно до відповідей отриманих від банківських установ, позивачем встановлено про відсутність коштів на відкритих розрахункових рахунках, які відкриті відносно боржника ОСОБА_1 ..
З метою встановлення майнового та фінансового стану боржника, позивач, керуючись ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», до реєструючих органів направлені відповідні запити.
Згідно відповіді ТСЦ №1242 РСЦ в Дніпропетровській області за вихідним номером 31/29/1242/18-6992-2024 від 24.08.2024, за боржником транспортні засоби не значаться.
Відповідно до відповідей Пенсійного Фонду України та Державної податкової служби України боржник не працює та не отримує дохід.
Відповідно до відповіді на запит позивача, з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 29.08.2024, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході примусового виконання вказаного зведеного виконавчого провадження № 59291741 позивачу стало відомо, що боржник - ОСОБА_1 , на підставі договору міни від 05 вересня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Поповою І.В., реєстровий номер 1-3610, зареєстрованого у Комунальному підприємстві «ДМБТІ» ДМР, та записано в реєстрову книгу № 553п за реєстровим номером 1838-145, разом із іншими співвласниками, а саме: ОСОБА_3 , володіє квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради за номером № 9290 від 07серпня 2024.
Відповідно до витягу з Державного реєстру цивільного стану громадян встановлено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлений актовий запис №3243 від 03 вересня1976 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено, що матір?ю боржника зареєстрована ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.
Також, встановлено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлений актовий запис №742 від 18.03.2023 про смерть, виданого Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) згідно якого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 1/2 частини квартири на праві власності від 27.10.2023 володіє ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину № 789 видане 27березея 2023 року.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не здійснив на своє ім?я державну реєстрацію права власності на частину вказаної квартири.
Отже, ОСОБА_1 має право на визначення 1/2 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи відсутність іншого майна, зареєстрованого за боржником, що унеможливлює виконання рішень суду, стягнення має бути звернутим на майно боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності, тобто на 1/2 частину квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач правом на надання відзиву не скористався
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 28 листопада 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.30).
Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
03 грудня 2024 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 32).
13 січня 2025 року надійшла відповідь з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача(а.с. 33).
13 січня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (а.с. 34-35).
22 травня 2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляд по суті (а.с. 84-85)
18 лютого 2025 року, 11 квітня 2025 року позивачем було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності на задоволенні позовних вимог наполягав(а.с. 50).
Відповідач про день та час розгляду справи, був повідомлений належним чином шляхом направлення до державної установи «Дніпровська державна установа виконання покарань (№4)» де останній перебуває, копії позовної заяви разом з додатками, ухвали про відкриття провадження та судових повісток для вручення останньому.
Представником третьої особи були подані заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, також повідомила що відповідач наразі перебуває у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань» та йому 31 січня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст15, ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 42,62, 72,77-78).
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини в становленні судом
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська справа 201/14744/23 від 21 травня 2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , борг за договором позики грошей від 26 жовтня 2023 року в загальній сумі 801 172 грн. 25 коп., з яких сума боргу 730 624 грн., відсотки річних від суми позики 1140 грн. 97 коп., інфляційні втрати 00 грн. 00 коп., пеня 69 409 грн. 28 коп.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 8 011 грн. 72 коп.
ОСОБА_2 було отримано виконавчі листи № 201/14744/23 та пред'явлено до виконання.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О. на виконання виконавчих листів № 201/14744/23 виданих від 18 липня 2024 року відкрито виконавче провадження № 75668814 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 26 жовтня 2023 року в загальній сумі 801 172 грн. 25 коп., з яких сума боргу 730 624 грн., відсотки річних від суми позики 1140 грн. 97 коп., інфляційні втрати 00 грн. 00 коп., пеня 69 409 грн. 28 коп (а.с. 10) та виконавче провадження № 75669062 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 8 011 грн. 72 коп (а.с. 12-13).
31 липня 2024 року постановою виконавця виконавчі провадження об?єднанні у зведене виконавче провадження № 75672074 (а.с. 14).
Відповідача про відкриття виконавчих проваджень було повідомлено шляхом направлення на його адресу зазначену у виконавчих листах постанов про відкриття ВП.
З метою забезпечення виконання вимог виконавчих документів позивачем 31 липня 2024 року накладено арешт на все майно боржника, про що дані внесені до відповідних Реєстрів (а.с. 17).
Також, відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі заяв стягувача, позивачем 31 липня 2024 винесена постанова про арешт коштів боржника, копії якої за вих. № 01-29/44354 направлені відповідним банківським установам для виконання (а.с. 20).
Відповідно до відповідей отриманих від банківських установ, позивачем встановлено про відсутність коштів на відкритих розрахункових рахунках, які відкриті відносно боржника ОСОБА_1 (а.с. 22).
Відповідно до відповіді на запит позивача, з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 29.08.2024, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 26).
В ході примусового виконання вказаного зведеного виконавчого провадження № 59291741 позивачу стало відомо, що боржник - ОСОБА_1 , на підставі договору міни від 05 вересня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Поповою І.В., реєстровий номер 1-3610, зареєстрованого у Комунальному підприємстві «ДМБТІ» ДМР, та записано в реєстрову книгу № 553п за реєстровим номером 1838-145, разом із іншими співвласниками, а саме: ОСОБА_3 , володіє квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради за номером № 9290 від 07серпня 2024 року (а.с. 23-25).
Відповідно до витягу з Державного реєстру цивільного стану громадян встановлено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлений актовий запис №3243 від 03 вересня1976 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено, що матір?ю боржника зареєстрована ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с. 27).
Також, встановлено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлений актовий запис №742 від 18.03.2023 про смерть, виданого Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) згідно якого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 28).
Згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 1/2 частини квартири на праві власності від 27.10.2023 володіє ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину № 789 видане 27березея 2023 року (а.с. 26).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не здійснив на своє ім?я державну реєстрацію права власності на частину вказаної квартири.
Отже, ОСОБА_1 має право на визначення 1/2 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи відсутність іншого майна, зареєстрованого за боржником, що унеможливлює виконання рішень суду, стягнення має бути звернутим на майно боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності, тобто на 1/2 частину квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
За приписами частини 6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
У ст. 41 Конституції України закріплено одне із основоположних прав людини і громадянина непорушність права власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтями 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, які ним здійснюються на власний розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За загальним правом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Водночас, розпорядження об'єктом спільної власності має свої особливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від1999року (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Відповідно до ч.1 ст.443ЦПК України суд за поданням державного виконавця вирішує питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Щодо форми звернення приватного виконавця до суду, то з цього приводу висловилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року, справа № 2-591/11.
Зокрема Велика Палата констатувала, що практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.
На досягнення цієї мети спрямовані правила процесуального закону, що регламентують позовне провадження.
Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.
Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право.
Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.
Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.
За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).
Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20, пункт 8.74).
При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження. Тому заява про визначення частки майна боржника у спільному майні за наявності спору, подана до суду виконавцем, незалежно від її назви (позовна заява, подання) за своєю суттю є саме позовною заявою. Особа, яка є стверджуваним співвласником майна боржника у такому спорі, є стороною у спорі, якій має бути забезпечена можливість користуватися всіма правами, якими наділений відповідач відповідно до закону. Лише в цьому разі буде забезпечене право такої особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, оскільки у даному випадку ставиться питання про визначення частик у майні яким він володіє з іншою особою на праві спільної сумісної власності, то це може свідчити про існування спору про право, у зв'язку з чим приватний виконавець правомірно звернувся до суду саме у порядку позовного провадження.
Щодо розгляду справи по суті.
Частиною другою статті 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Разом з тим, в межах розгляду даного позову вказана презумпція спростована не була та не оспорювалась. Суду не подавалось ні рішення суду в іншій справі, ні будь-які докази, які б доводили, що майно в якому визначається частка боржника, є особистим майном іншого співвласника.
За таких обставин суд виходить із того, що частки у спільному сумісному майні співвласників є рівними, а отже на 1/2 частку у цьому майні може бути звернуто стягнення з метою виконання обов'язку, встановленого судовим рішенням. А отже наявні підстави для задоволення позову приватного виконавця.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами задовольнити.
Визначити, що частка боржника ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_2 становить частина цього
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмір 1 211, 20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4
Повний текст рішення складено 07 липня 2025 року
Суддя С.О. Демидова