Справа № 189/1594/25
Провадження № 2/172/541/25
07.07.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди землі, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представника позивача ОСОБА_2 вказує, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ДП № 054388 від 29.12.2001 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5,727 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0441, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 21.11.2017 року між сторонами укладений договір оренди вказаної земельної ділянки. Строк дії договору оренди землі до 31.12.2024 року. Договором оренди визначено, що орендар нараховує орендну плату у грошовій формі у розмірі, що становить 13717,00 грн. виплати на руки. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. Відповідно до п. 4.3 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендар порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконав покладені на нього обов'язки щодо виплати орендної плати. А саме, ТОВ «Відродження» у 2024 року користувалося вищевказаною земельною ділянкою, проте орендну плату за користування земельною ділянкою за 2024 рік позивач не отримав до цього часу. Відповідно до відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку станом на 21.03.2025 року позивачу від ТОВ « Відродження»: в листопаді 2024 року було нараховано орендну плату в розмірі 20447,21 грн., що за мінусом податку (3680,50 грн.) та військового збору (306,71 грн.) становить 16460,00 грн., але не виплачено. Таким чином, відповідач користувався земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі у 2024 році, сплатив податок за 2024 рік, проте орендну плату за 2024 рік не сплатив, чим порушив права позивача. Таким чином, відповідач порушив умови договору оренди землі. Просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2024 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:02:001:0441 за договором оренди землі від 21.11.2017 року у сумі 16460,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. та витрати пов'язані з правничою допомогою в сумі 4500,00 грн.
Ухвалою від 04.06.2025 року провадження у справі відкрито і постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України).
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ДП № 054388 від 29.12.2001 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5,727 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0441, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
21.11.2017 року між сторонами укладений договір оренди вказаної земельної ділянки. Строк дії договору оренди землі до 31.12.2024 року. Договором оренди визначено, що орендар нараховує орендну плату у грошовій формі у розмірі, що становить 13717,00 грн. виплати на руки. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку станом на 21.03.2025 року позивачу від ТОВ « Відродження»: в листопаді 2024 року було нараховано орендну плату в розмірі 20447,21 грн., що за мінусом податку (3680,50 грн.) та військового збору (306,71 грн.) становить 16460,00 грн.
Таким чином, в ході розгляду справи суд встановив, що між сторонами укладений договір оренди землі строком до 31.12.2024 року, за 2024 рік відповідач не сплатив позивачу орендну плату, що і стало підставою для його звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).
Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано ордер на надання правничої допомоги, виданий і підписаний адвокатом Лісневським Д.О. з метою надання правової допомоги ОСОБА_1 ; договір про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом, додаткова угода до договору з описом наданих послуг і виконаних робіт та вартістю послуги, акт виконаних робіт та розрахунків до договору.
Таким чином, суд вважає, що вказані судові витрати обґрунтовані, а тому є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди землі - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати орендної плати за 2024 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:02:001:0441 за договором оренди землі від 21.11.2017 року у сумі 16460,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. та витрати пов'язані з правничою допомогою в сумі 4500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк